Значення договорів у сфері інтелектуальної власності

Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договори у сфері інтелектуальної власності

1. Значення договорів у сфері інтелектуальної власності.

3. Вимоги щодо форми та змісту договору.

Студенти повинні знати: поняття договору в сфері інтелектуальної власності, їх значення та сутність; основні джерела, що врегульовують відносини; поняття та особливості видів договорів щодо розпоряджання майновими правами в сфері інтелектуальної власності; основні вимоги, щло стосуються форми та змісту договору щодо розпоряджання майновими правами.

Студенти повинні вміти: оперувати основними поняттями стосовно договорів щодо розпоряджання майновими правами в сфері інтелектуальної власності; користуватися джерелами, що врегульовують відносини зазначеної сфери; тлумачити положення нормативно-правових актів; розрізняти види договорів; застосовувати доктринальні та нормативні положення як суб’єкти правовідносин.

Об'єкти права інтелектуальної власності мають нематеріальний характер, що зумовлює певні особливості майнових прав на них. Наприклад, майнові права на результати творчої діяльності обмежені у часі та просторі. До того ж не існує обмеження кола осіб, які одночасно можуть їх використовувати. Це дає можливість правоволодільцю, зокрема, не лише самостійно використовувати об'єкт інтелектуальної власності, а й одночасно надавати дозвіл на використання цього ж об'єкта іншим зацікавленим особам.

Наявність суттєвих відмінностей між об'єктами інтелектуальної власності та речами зумовило необхідність окремого правового регулювання договірних відносин у сфері інтелектуальної власності, чому і присвячені положення глави 75 ЦК.

Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності – це домовленості у сфері інтелектуальної власності, спрямовані на набуття, зміну або припинення майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

В даному випадку мова йде про розпоряджання, тобто визначення юридичної долі майнових прав. Причому зазначений термін у цьому випадку використовується як стосовно передачі майнових прав, так і щодо видачі дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Коли мова йде про речі, то їх власник має повноваження по володінню, користуванню і розпоряджанню. Стосовно відносних правовідносин реалізація останнього із зазначених прав може відбуватися шляхом укладення договорів на передачу майна у власність (зокрема, договорів купівлі-продажу, дарування тощо) і договорів на передачу майна у користування (договорів найму (оренди) та позички).

Якщо провести аналогію стосовно об'єктів права інтелектуальної власності, то у першому випадку, коли відбувається зміна правовласника, мова йде про укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, а у другому, коли надається право використання, - ліцензійного договору. Якщо особа хоче передати іншій особі майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, то для цього немає потреби укладати договір купівлі-продажу чи дарування, оскільки існує спеціальна договірна конструкція, передбачена ЦК України, - договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Дата добавления: 2015-07-13