Характерні задачі лп в аграрній інженерії

Застосування ЛП для вирішення задач оперативного і перспектив­ного планування дозволяє у багатьох випадках отримати значний еко­номічний та соціальний ефект. Проте для реалізації методів ЛП необ­хідно провести значний обсяг робіт, що пов’язані з підготовкою задачі, а саме: розробити математичну модель, розрахувати числові значення коефіцієнтів, підготувати задачу до її розв’язку на ЕОМ. Тому великі за розмірністю задачі ЛП доцільно вирішувати при перспективному пла­нуванні, коли ціна помилки в прийнятті рішень значна. В оперативному плануванні ЛП застосовується переважно тоді, коли задачі потрібно ви­рішувати багаторазово.

Наведемо найбільш характерні типи інженерно-економічних задач, які можуть бути вирішені методами ЛП.

Оптимізація складу МТП відноситься до задач перспективного пла­нування. В період становлення різних форм організації сільськогосподар­ського виробництва, дефіциту технічних засобів вирішення задач цього типу має особливо важливе значення, бо дозволяє обґрунтувати раціо­нальний склад МТП з урахуванням конкретних умов.

Цільовою функцією оптимізації МТП найчастіше є мінімізація при­ведених затрат коштів, забезпечивши своєчасне виконання всіх техно­логічних операцій. За умови гострого дефіциту виробничого персоналу інколи замість критерію приведених затрат приймають критерій мініму­му затрат праці.

Звичайно, умова лінійності цільової функції та обмежень у багатьох випадках є причиною похибок. Проте похибки через нелінійність реаль­них процесів, як правило, менші від похибок, що пов’язані з нестабільніс­тю природно-виробничих умов (динаміка структури виробництва, техно­логічні, метеорологічні та інші фактори стохастичної природи).

Оптимальний склад МТП є орієнтиром для послідовного і цілеспря­мованого його вдосконалення. Внаслідок великої розмірності задачі, а та­кож разової потреби її розв’язку на тривалому часовому проміжку (3-5 років) для підготовки і вирішення таких задач доцільно залучати науково- дослідні та навчальні центри.

Задача оптимізації потужностей і розміщення виробничих об’єктів (пунктів технічного обслуговування, станцій заправки паливом, стоянок, складів, ферм та ін.) також відноситься до перспективного планування ви­робництва. Переважно цільовою функцією є мінімум приведених витрат або максимум прибутку. Як і попередня, ця задача великої розмірності і є од­норазовою. До її вирішення доцільно залучати наукові та проектні установи.

Оптимальний розподіл техніки за видами робіт може здійснюватись як при річному, так і оперативному плануванні виробництва. Тобто цю задачу доводиться вирішувати протягом року багаторазово. Цільовими функціями можуть бути мінімум приведених витрат, затрат праці, палива або інших ресурсів.

Визначення оптимального запасу палива, технологічних матеріалів, запасних частин та інших ресурсів пов’язано із забезпеченням виробни­чих функцій при мінімумі витрат коштів. Такий тип задач дуже пошире­ний в інженерній практиці.

Задача розподілу дефіцитних ресурсів також часто виникає у виробни­чій діяльності інженерів. Характерним прикладом є розподіл обмеженої кількості палива. При цьому цільовою функцією може бути максимізація користі або мінімізація втрат.

Для виконання транспортних робіт вирішують задачу раціональної організації та планування перевезень при мінімально можливих затратах ресурсів (грошових, трудових, матеріальних).

Задача оптимізації складу сумішей (раціон кормів, засоби хімізації, те­плоізоляційний шар та ін.) ставить за мету отримати заданий ефект при мінімальних витратах ресурсів.

Останні п’ять типів задач відносяться до оперативного планування. їх доцільно включати до складу задач, що вирішуються на АРМ інженера. Як показує досвід, практичне застосування методів лінійного програмування в обґрунтуванні рішень дозволяє підвищити економічний ефект приблиз­но на 15 %. Такий ефект вартий того, щоб затратити зусилля на засвоєння цих методів.

Дата добавления: 2015-07-13