Вибір споживача з ординалістських позицій

Оптимум споживача як модель раціонального споживацького вибору.

Бюджетна лінія.

Криві байдужості, їх властивості.

Вибір споживача з ординалістських позицій

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Корисність не може бути ні виявлена, ні кількісно вимірена. Альтернативною кількісній теорії стала порядкова, розроблена Эджуортом, Парето, Фішером. У 30-і роки CC сторіччя її розробляли Аллен і Хікс. Зараз вона найбільш розповсюджена.

При вимірюванні суб'єктивної корисності використовується не абсолютний (кількісний) підхід, а відносна шкала, що показує перевагу споживача або ранг споживаного набору благ, і не ставиться питання, на скільки один набір має перевагу над іншим. У порядковій теорії корисності твердження «Набір А має перевагу над набором В» еквівалентно твердженню «Набір А має більшу корисність для споживачів, ніж набір В». Тому задача максимізації корисності зводиться до задачі вибору споживачем найкращого товарного набору з усіх доступних для нього.

Порядковий підхід базується на аксіомах:

1. Аксіома повної (досконалої) упорядкованості.

Споживач здатний упорядкувати альтернативні набори товарів за допомогою відносин переваги (>) або байдужості (~). Це означає, що для будь-якої пари товарних наборів А і В споживач може вказати, що або А>В (А має перевагу над В), або А~В (А і В рівноцінні).

2. Аксіома транзитивності.

Якщо перший набір товарів порівняний з другим, а другий із третім, то перший порівняний з третім. Якщо А>В>С, або А~В>С, або А>В~С, то А>С. Якщо А~В~С, то А~С. Ця аксіома гарантує погодженість переваг. Інакше - поведінка споживача суперечлива (переваги “згорнулися в кільце”, тобто змінилися смаки).

3. Аксіома ненасичення.

Якщо набір А містить не меншу кількість кожного товару, ніж набір В, але якогось товару більше, то набір А має перевагу перед набором В. Мається на увазі, що потреби в товарах і послугах не мають насичення, тому більша кількість товару має перевагу над меншою.

4. Аксіома незалежності споживача

Задоволення споживача залежить тільки від кількості споживаних ним благ і не залежить від споживання інших споживачів. Виключаються випадки взаємних впливів: ефект приєднання до більшості (купується те, що купують інші), ефект сноба (домінує прагнення виділитися з юрби), ефект Веблена (престижне або демонстративне споживання, мета якого - справити незабутнє враження).

Способом зображення переваг споживача є функція корисності, визначена на товарному наборі – співвідношення між обсягами споживаних благ і рівнем корисності (задоволення від споживання благ), якого досягає споживач.

U=¦(Q_X, Q_Y) – двухпродуктова модель для використання графічних методів, обмежених двовимірним простором.

Дата добавления: 2015-07-13