План вивчення теми. 1. Стратегічні напрями розвитку і об’єкти планування

1. Стратегічні напрями розвитку і об’єкти планування.

2. Практика фінансового планування в Україні та за кордоном.

3. Бюджетування підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Стратегічні напрями розвитку і об’єкти планування.

Фінансове планування полягає у прогнозуванні фінансових показників і складанні форм фінансових планів, що відбивають взаємозв'язок і певні пропорції між цими показниками.

Існує 12 головних напрямків, на яких базується формування стратегії економічного розвитку корпорації, їх перелік, зміст, а також характеристика з погляду потреби у фінансуванні (обсяг капіталовкладень) та ступеня фінансового ризику наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Базові шляхи розвитку корпорацій

№ з/п	Базовий шлях розвитку корпорації	Характерні ознаки	Характеристика вартості та ризикованості
Обсяг капіталовкладень	Ступінь фінансового ризику
	Концентрація зусиль на поточному бізнесі	Збільшення обсягів виробництва тієї самої продукції (виконання робіт, надання послуг) і закріплення за собою того самого ринку збуту. Забезпечує повільні темпи розвитку і підвищення рентабельності	Мінімум додаткових фінансових ресурсів	Мінімальний
	Розширення ринку	Розширення ринку збуту тієї ж продукції (виконання робіт, надання послуг або з невеликою модифікацією) за рахунок маркетингових заходів (збільшення каналів розподілу, зміна змісту реклами і засобів сприяння продажу). Забезпечує помірні темпи розвитку і підвищення рентабельності	Помірні інвестиції	Помірний
	Оновлення продукції	Суттєва модифікація продукції або створення нових моделей. Забезпечує помірні темпи розвитку і підвищення рентабельності	Те саме	Те саме
	Інновація	Упровадження оригінальних, новітніх ідей, створення продукції з якісно новими характеристиками. Забезпечує значне підвищення рентабельності (можливість отримання надприбутку) у разі успіху або великі збитки (імовірність банкрутства) у випадку провалу	Значні капіталовкладення, тривалий термін окупності	Високий
	Горизонтальна інтеграція - стратегія поглинання конкурентів	Зростання фірми за рахунок об'єднання (або придбання) з підприємствами, що випускають таку ж (або подібну) продукцію. Забезпечує високі темпи розвитку, помірне або високе підвищення рентабельності	Помірні інвестиції	Помірний
	Вертикальна інтеграція	Встановлення контролю (або придбання) над посередниками: між фірмою та кінцевим споживачем - прогресивна інтеграція; над посередниками (або виробниками), що постачають сировину (матеріали) - регресивна інтеграція. Забезпечує помірні темпи розвитку і підвищення рентабельності	Те саме	Те саме
	Спільне підприємство	Об'єднання з іноземним капіталом. На основі спільного права власності не дає змогу залучити на вигідних умовах необхідні ресурси (трудові, матеріальні, фінансові). Забезпечує високі темпи розвитку і підвищення рентабельності	Залежить від конкретного проекту	Залежить від конкретного проекту
	Концентрична диверсифікація	Розширення діяльності за рахунок придбання підприємств, що виробляють іншу продукцію, але з високою сумісністю з поточним бізнесом. Придбання підприємств, продукції, ринків збуту, технології яких подібні до власних, але не ідентичні їм	Великі інвестиції	Зменшення фінансового ризику
	Конгломератна диверсифікація	Розширення діяльності за рахунок придбання високоприбуткових підприємств незалежно від виду їх діяльності. Синергічний ефект від злиття - суттєве підвищення рентабельності	Великі інвестиції	Суттєве зменшення фінансового ризику
	Зменшення витрат	Якщо фірма переживає період зниження доходів, використовуються різноманітні заходи щодо зменшення витрат, щоб фірма змогла подолати негативні тенденції та вижити. Спостерігається зниження темпів розвитку та рентабельності	Скорочення (або заморожування) інвестицій	Зменшення ризику банкрутства
	Частковий розпродаж	Якщо стратегія скорочення витрат не була ефективною, може бути прийняте рішення продати окремі компоненти справи, що мають високу ринкову вартість і цим поліпшити фінансове становище фірми. Спостерігається зниження темпів розвитку і рентабельності	Часткове повернення попередніх капіталовкладень	Зменшення ризику фінансових втрат
	Ліквідація	Продаж компанії окремими частинами за планом з тим, щоб ліквідувати її з найменшими втратами для акціонерів. Здійснюється тоді, коли передбачається банкрутство компанії. Планова ліквідація може забезпечити вигідний продаж майна. Результат - згортання діяльності	Те саме	Зменшення ризику втрат для акціонерів

Отже, дев'ять з 12 можливих шляхів, наведених у табл. 10.1, передбачають певні темпи розвитку компанії. Проте всі фірми намагаються розвиватися і якщо, наприклад, підсумувати всі плани зростання обсягів реалізації компаній однієї галузі, то загальна сума суттєво перевищить реальні потреби ринку. А це означає, що не всі стратегічні плани можливо виконати, і тому вибір шляхів розвитку є найвідповідальнішим для менеджерів компаній.

Компанії можуть реалізовувати стратегії розвитку трьома способами:

• використовуючи тільки внутрішні резерви в межах існуючої організаційної структури;

• вступаючи у стратегічні альянси з іншими фірмами;

• здійснюючи злиття і поглинання.

2. Практика фінансового планування в Україні та за кордоном.

У сучасних умовах не можна просто порівнювати вітчизняний і зарубіжний досвід у розробці фінансових планів. Вітчизняний досвід перебуває на початковій стадії розвитку, тому відсутні статистичні ряди показників для проведення глибоких розробок у даній області фінансової науки.

Однак багато українських економістів все ж таки намагаються різними шляхами підійти до проблеми корпоративного фінансового планування. Тому розрив між вітчизняними й зарубіжними авторами буде поступово скорочуватися. Слід також відзначити, що механічне перенесення зарубіжного досвіду на практику підприємств України неприйнятне.

Основна відміна зарубіжного досвіду полягає у ширшій інтерпретації терміну „планування”. Під ним розуміють напрямок діяльності корпорації, пов’язаний з прогнозуванням і бюджетування капіталу, доходів і витрат (складання бюджетів-кошторисів). Причому прогнозування здійснюється на більш тривалий ніж в нашій країні період – 3-5 років.

Система фінансових планів (бюджетів) західних корпорацій включає:

1) прогноз балансу активів і пасивів;

2) прогноз звіту про прибутки і збитки;

3) прогноз звіту про рух грошових коштів;

4) прогноз ключових фінансових показників (обсягу продажу, витрат виробництва і обігу, прибутку, рентабельності активів і власного капіталу, курсу акцій і т.і);

5) довгостроковий бюджет капітальних вкладень і оцінку інвестиційних проектів;

6) довгострокову стратегію фінансування корпорації.

Процес фінансового планування включає ряд етапів:

1) аналіз фінансових показників а попередній період на базі бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та ін.;

2) довгострокове фінансове планування (на період більше 1 року);

3) короткострокове фінансове планування (на період менше 1 року);

4) практичне впровадження планів і контроль за їх виконанням.

Найважливішими елементом забезпечення виробничої стійкості корпорації є система фінансового планування, яка складається з:

1) системи бюджетного планування структурних підрозділів;

2) системи наскрізного (комплексного) бюджетного планування діяльності корпорації в цілому.

Основними перевагами бюджетного планування є:

1) щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає більш реальні показники обсягу і структури доходів і витрат, ніж у нині діючій звітності;

2) у рамках затверджених бюджетів структурним підрозділам надається більша самостійність у витрачанні коштів на оплату праці;

3) мінімізація числа показників бюджетів дозволяє знизити витрати робочого часу персоналу економічних служб підприємства;

4) бюджетне планування дозволяє зекономити грошові кошти, що є особливо важливим при виході підприємства з боргової кризи.

Для визначення фінансового потенціалу на поточний і довгостроковий періоди корпорації можуть розробляти декілька видів фінансових планів (бюджетів).

Першим етапом розробки фінансового плану (оперативного чи річного) є здійснення аналізу фінансових показників, взятих з фінансових звітів корпорації за період, що передує плановому (квартал, півріччя, рік).

Другий етап – складання спеціальних розрахунків і таблиць до фінансового плану (розрахунки бухгалтерського і чистого прибутку і його розподіл за напрямками, джерел фінансування капітальних вкладень, потреби в оборотних коштах тощо). Рекомендують складати декілька варіантів фінансових звітів для вибору оптимального рішення.

Третій етап: розробка звітів по виконання фінансових планів (бюджетів). Вони використовуються для фінансового аналізу і розробки планів за попередній період.

Розглянемо зміст та призначення окремих фінансових планів.

Складовою частиною бізнес-плану на діючому підприємстві є графік беззбитковості. Він необхідний також при створенні нової компанії, розробці інвестиційного проекту та ін. Графік показує вплив на прибуток обсягу виробництва і собівартості продукції (при розподілі на умовно змінні і умовно постійні витрати). За допомогою даного графіка можна визначити точку беззбитковості – такий обсяг виробництва, за якого підприємство може покрити свої постійні витрати, а перевищивши його почати отримувати прибуток.

Наступним необхідним документом є баланс доходів і витрат або план притоку й відтоку фінансових ресурсів. Склад показників балансу визначається джерелами надходження коштів і запланованими витратами на здійснення господарської діяльності. До балансу прикладають розрахунки кінцевих фінансових показників: прибутку, амортизаційних відрахувань, засобів на споживання і накопичення. Перелік показників балансу дозволяє визначити склад видатків та джерел їх покриття в рамках планового кварталу (року). Так, чистий пруток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на виплат дивідендів власникам цінних паперів, фінансування капітальних вкладень, поповнення резервного капіталу.

В інвестиційному плані (бюджеті) відображається загальний обсяг реальних інвестицій (капіталовкладень), напрямки їх витрачання та джерела фінансування.

Кредитний план – ц план одержання і погашення позик банків (включаючи сплату відсотків за кредит). До кредитного плану включають такі види позик:

1) на виробничі цілі (на формування основних і оборотних засобів);

2) інвестиційні кредити (на фінансування нового будівництва або придбання нерухомості);

3) кредити на сезонні витрати виробництва;

4) сільськогосподарський кредит.

3. Бюджетування підприємства.

Бюджетування – це процес розробки і формування планових бюджетів, які об’єднують плани керівництва підприємства, і в перш чергу виробничий і маркетинговий плани.

Мета бюджетування – забезпечення комерційно-виробничого процесу необхідними, як за обсягами, так і за структурою грошовими ресурсами. Для досягнення головної мети мають бути вирішені такі задачі бюджетування:

- встановлення об’єктів бюджетування;

- розробка системи бюджетів з виділенням операційних і фінансових бюджетів;

- розрахунок відповідних показників бюджетів;

- розрахунок необхідного обсягу грошових ресурсів, що забезпечують фінансову стійкість, платоспроможність і ліквідність балансу підприємства;

- розрахунок величини внутрішнього і зовнішнього фінансування, виявлення резервів їх додаткового залучення;

- прогноз доходів, витрат і капіталу корпорації.

У загальній системі бюджетів виділяють основний (консолідований) і локальні бюджети.

Основний бюджет – це фінансовий, кількісно визначений вираз маркетингових і виробничих планів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Локальні бюджети слугують похідною інформаційною базою для складання основного бюджету.

Головна ідея системи бюджетування полягає в тому, що ключові параметри економічної діяльності підприємства уточнюють на рівні його окремих структурних підрозділів в розрізі видів доходів і витрат. Для цього створюють відповідні центри відповідальності: доходів, витрат, прибутку і інвестицій.

Центр відповідальності – це набір статей бюджету підприємства (об’єднаних за спільною ознакою), за планування і виконання яких несе відповідальність один з менеджерів підприємства або керівник структурного підрозділу.

Система бюджетування на будь-якому підприємстві складається з двох ключових підсистем:

- бюджетів структурних підрозділів, які складаються за центрами відповідальності (центрами фінансового обліку);

- наскрізного бюджету, який характеризує діяльність підприємства в цілому.

Система бюджетів підрозділяється також на операційний і фінансовий бюджети.

Операційний бюджет включає складання бюджетів доходів і витрат, базою для розробки якого є більш детальні бюджети: продажу продукції, інших витрат; виробництва; витрат на матеріали і енергію; оплати праці; загальновиробничих і загальногосподарських витрат; амортизаційних відрахувань, податковий та ін.

Фінансовий бюджет складається з бюджету руху грошових коштів і прогнозного балансу активів і пасивів (бюджету за балансовим листом). Складання бюджету доходів і витрат є відправною точкою процесу наскрізного бюджетування на будь-якому підприємстві. Даний бюджет являє собою розрахункову оцінку доходів і витрат, а також їхню структуру на майбутній період.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Механізм бюджетного планування.

- Процес фінансового планування.

2. Побудувати структурно-логічну схему бюджетів на підприємстві.

3. Зробити вибірку законодавчої бази щодо бюджетування на підприємстві.

4.

Питання для самоконтролю

1. Що собою являє фінансове планування?

2. Які Ви знаєте функції стратегічного планування?

3. Що означає термін „довгостроковість”?

4. На яких основних напрямках базується формування стратегії економічного розвитку корпорації?

5. Які стратегії розвитку нині домінують у провідних зарубіжних компаніях?

6. Чому обсяг капіталовкладень є ключовим показником довгострокового планування?

7. Для чого менеджери компанії розробляють прогнозні фінансові звіти?

8. У чому полягає сутність методу фінансового планування?

9. Які зміни сталися за останні роки в області фінансового планування в Україні?

10. У чому полягають основні відмінності вітчизняного досвіду фінансового планування від зарубіжного?

11. Який зміст бізнес-плану функціонуючого підприємства?

12. Що собою являють оперативні фінансові бюджети?

13. Яка послідовність складання бюджету руху грошових коштів?

14. З якою метою розробляється бюджет за балансовим листом?

15. Які інформаційні джерела використовують для складання бюджету за балансовим листом?

Література

[20, 25, 31, 33, 36]

4. Методичні рекомендації до ПРАКТИЧНИХ занять

Модуль 1. Теоретико-практичні основи управління корпоративними фінансами

Змістовий модуль 1. Загальні положення організації діяльності корпорацій

Дата добавления: 2015-07-13