Практичний модуль

ВСТУП

Вивчення міжнародного права на 3 курсі денного та заочного відділення юридичного факультету має важливе значення для підготовки юристів вищої кваліфікації.

Навчальна програма "Міжнародне право" є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр".

Однією з найважливіших форм навчального процесу є семінарські заняття. Вони проводяться з метою сприяння ефективному засвоєнню студентами курсу “Міжнародне право”, формування у студентів навичок користування спеціальною юридичною літературою, нормативно-правовими актами, документами міжнародного характеру, навичок аналітичного підходу до прийняття рішень з конкретних юридичних ситуацій.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію, тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

В ході підготовки до семінару студент повинен прочитати конспект лекцій з теми семінару і відповідні розділи підручника, ознайомитись з рекомендованою літературою, опрацювати нормативно-правовий матеріал, який бажано законспектувати. На семінарські заняття виносяться основні питання тем курсу.

Під час підготовки до семінарського заняття студентам рекомендується використовувати не тільки навчальну літературу (підручники), але й монографії, наукові статті в періодичних виданнях, що присвячені проблемам міжнародного права

Готуючись до виступу на семінарі, студентам рекомендується скласти докладний план або тези виступу, якими можна користуватися під час виступу. Дуже важливо під час виступу на семінарі спиратися на відповідні положення документів міжнародно-правового характеру,, на існуючу практику судового захисту в межах ЄС.

Відповідь студента на питання семінарського заняття крім викладення основного змісту обов'язково має містити в собі:

– чітке формування теоретичного положення та визначення основних термінів (наприклад: поняття міжнародного права);

– перелік джерел, що регулюють дану проблему;

– обґрунтування цього положення та розкриття його найбільш характерних ознак;

– аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах: співбесіди, загально-групової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт “бліц” опитування і т.п.

Якщо студент не підготувався до семінару, або пропустив їх, він повинен відпрацювати відповідну тему у викладача, який веде семінарські заняття в групі. За погодженням з викладачем студент може підготувати реферат з пропущеної теми курсу “Міжнародне право”. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять та обов’язково оцінюються викладачем. Об’єм доповіді до 10 хвилин.

2.2 ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Поняття, система та особливості міжнародного права

План

1. Виникнення, сутність та функції міжнародного права.

2. Характеристика та сучасний стан міжнародного права.

3. Становлення та розвиток міжнародного права

4. Система міжнародного права.

5. Україна і сучасне міжнародне право.

Тема 2. Джерела та норми міжнародного права

План

1. Поняття та види джерел міжнародного права.

2. Міжнародний договір та міжнародний звичай – основні джерела міжнародного права.

3. Допоміжні джерела міжнародного права.

4. Норми міжнародного права та їх класифікація.

5. Кодифікація міжнародного права.

Тема 3. Держава як основний суб’єкт міжнародного права

План

1. Поняття та види суб`єктів міжнародного права.

2. Держава – основний суб`єкт міжнародного права. Види держав.

3. Визнання держав і урядів (Теорії визнання, його види та форми).

4. Міжнародне правонаступництво держав.

5. Україна як суб’єкт міжнародного права.

Тема 4. Право міжнародних договорів

План

1. Поняття та джерела права міжнародних договорів.

2. Поняття, форма та класифікація міжнародних договорів.

3. Повноваження на укладення міжнародних договорів.

4. Стадії укладання міжнародного договору.

5. Припинення міжнародних договорів і зупинення їхньої дії.

6. Законодавство України про міжнародні договори.

Тема 5. Міжнародні конференції та міжнародні організації

План

1. Поняття та класифікація міжнародних конференцій.

2. Підготовка, скликання та правила процедури міжнародних конференцій.

3. Поняття та класифікація міжнародних організацій.

4. Правосуб’єктність та правові основи діяльності міжнародних організацій.

5. Організація Об’єднаних Націй.

6. Європейський Союз.

7. НАТО.

8. СНД.

Тема 6. Міжнародно-правове регулювання територіальних просторів

План

1. Поняття і види територій у міжнародному праві.

2. Державна територія: склад, правовий режим.

3. Міжнародно-правовий режим рік і озер.

4. Міжнародно-правовий режим Арктики.

5. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

Тема 7. Міжнародне морське право

План

1. Поняття та джерела міжнародного морського права.

2. Правовий режим внутрішніх морських вод.

3. Територіальне море та прилегла морська зона

4. Виключна економічна морська зона та континентальний шельф.

5. Правовий режим відкритого моря та міжнародний район морського дна.

6. Архіпелажні води.

Тема 8. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю

План

1. Злочини міжнародного характеру: визначення, види та форми.

2. Боротьба зі злочинністю на основі міжнародних багатосторонніх договорів.

3. Боротьба з незаконним обігом наркотиків.

4. Міжнародні органи в боротьбі зі злочинністю.

5. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Європол.

6. Міжнародно-правове регулювання видачі злочинців.

Тема 9. Відповідальність і санкції у міжнародному праві

План

1. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.

2. Поняття міжнародного правопорушення. Класифікація міжнародних правопорушень.

3. Види та форми міжнародної відповідальності держав.

4. Обставини, що виключають міжнародно-правову відповідальність держав.

5. Відповідальність міжнародних організацій.

6. Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів.

7. Санкції в міжнародному праві.

Тема 10. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів

План

1. Поняття міжнародного спору. Засоби вирішення міжнародних спорів.

2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів за Статутом ООН.

3. Мирне врегулювання спорів в Європейському Союзі та Раді Європи.

4. Мирне вирішення спорів в рамках СНД.

2.3 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

До теми №1:

1. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. – М., 1990.

2. Бацанов С.Б., Ефимов Г.К., Кузнецов В.И.. Словарь международного права. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Международные отношения, 1986.

3. Бирюков П.Н. Международное право: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999.

4. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002.

5. Василенко В.А. Основы теории международного права. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988.

6. Введение в философию международного права: Гносеология международного права: Монография. – К.: ЮСТИНИАН, 2002.

7. Курс международного права. В 7 т. Т.1. Понятие, предмет и система международного права /Ю.А. Баскин, Н.Б.Крылов, Д.Б. Левин и др. – М., 1989.

8. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – М.: БЕК, 1997.

9. Международное публичное право / Под. ред. К.А. Бякешева. – М.: Проспект – 1998.

10. Нгуен К.Д. Международное публичное право. В 2-х томах. – Киев: Фарба. – 2000.

11. Суверенітет України і міжнародне право / Відп. ред. В.Н. Д Денисов, В.І. Євінтов. - К.: Манускріпт, 1995.

12. Україна на міжнародній арені: Зб. док. і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993.

До теми №2:

1. Даниленко Г.М. Обычай в современном международном праве / Отв. ред. А.П. Мовчан. – М.: Наука, 1988.

2. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. –К.: Юрінком Інтер, 2001.

3. Лукашук И.И. Нормы международного права. – М.,1997.

4. Лукин П.И. Источники междунаролного права. – М.,1960.

5. Мовчан А.П. Современный правопорядок. – М., 1996.

6. Статут Організації Об’єднаних Націй. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.7-33).

7. Стаття 38 статуту Міжнародного суду. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.58).

8. Положення про Комісію з міжнародного права, від 21 листопада 1947 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.58).

9. Статут Міжнародного Суду 1945 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.797-811).

10. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, від 24 жовтня 1970 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.65-73).

11. Заключний акт НБСЄ від 1 серпня 1975 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.73-79).

12. Декларація Хельсінкської зустрічі НБСЄ на вищому рівні, від 10 липня 1992 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.92-99).

13. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.343-372).

14. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

До теми №3:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – ст.141.

2. Бабурин С.Н. Територия государства: правове и политические проблемы. –М.: Изд-во МГУ, 1997.

3. Баскин Ю.А., Фельдман Д.И. История международного права. М.: „Международные отношения”, 1990.

4. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.3: Основные институты международного права.

5. Международно-правовое признание // Международное публичное право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1999.

6. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1998.

7. Тимченко Л.Д. Правопреемство государств: опыт конца ХХ века: Учеб. пособие. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999.

8. Шевцов В.С. Государственный суверенитет (вопросы теории). – М.: Наука, 1979.

9. Венская конвенція о правоприемстве государств в отношении дооворов 1978 г. // Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003. – С. 36-49.

10. Венская конвенція о правоприемстве государств в отношении государственной собственности, государственных Архипов и государственных долгов 1983 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003. – С. 49-64.

11. Ю.М. Колосов, Э.С.Кривчикова. Действующее международное право в 3 т. М., 1996. Т.1. – С. 474; 476-482; 482-485;494-496.

12. Денисов В., Мельник А. Правонаступництво держав як міжгалузевий інститут сучасного міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – №2. – С. 105-118.

13. Декларація про державний суверенітет України (проголошена Верховною Радою УРСР 16. 07.1990 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990 - №31. – ст. 429.

14. Про правонаступництво: Закон України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №46. – Ст.617.

До теми №4:

1. Талалаев А.Н. Право международных договоров: общие вопросы. – М.: Международные отношения.1980.

2. Талалаев А.Н. Право международных договоров: Действие и применение договоров. – М.: Международные отношения. 1985.

3. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.4: Отрасли международного права.

4. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

5. Україна в міжнародно-правових відносинах: Кн. 1. - К.: Юрінком, 1996. – С. 1157-1170.

6. Венская конвенция о праве международных договоров 1969 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003. – С. 64-95.

7. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международнимы организациями или между международными организациями 1986 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003. – С. 95-97.

8. Колосов Ю.М. Два измерения института ратификации // Московский журнал международного права. – 2004. – №1. – С. 143-147.

9. Лукашук И.И. Международные договора должны соблюдаться // Международное публичное и частное право. – 2004. – №4. – С. 3-16.

10. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

11. Регистрация и опубликование договоров и международных соглашений, правила для введения в действие статьи 102 Устава ООН. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН от 14 декабря 1946 г. (см.: Действующее международное право. – Т.1. – С.428-433).

12. Шепель А. Застереження до міжнародних договорів // Право України. – 1997. – № 10. – С. 60-64.

13. Шульга С.В. Сравнительный анализ Венских Конвенций 1969-1986 годов // Международное публичное и частное право. – 2001. – №2. – С. 76-78.

До теми №5:

1. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. –К.: Юрінком Інтер, 2001.

2. Моисеев Є.Г. Правовой статус СНГ: учебное пособие. – М.: Юристь. 1995.

3. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1998.

4. Право Європейського Союзу: Загальна частина. Підручник. / Опришко В.Ф., Омельченко А.В., Фастовець А.С.: КНЕУ. 2002.

5. Татам А. Право Європейського Союзу: Підручник: Пер. з англ. – К.: Абрис, 1998.

6. Чиж І.С. Україна в Раді Європи: Монографія. – К.: Парламент. 2001.

7. Правили процедуры для созыва международных конференций государств. Приняты Генеральной Ассамблеей ООН 3 декабря 1949 г. (см.: Действующее международное право. – Т.1. – С.733-735).

8. Правила процедуры Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. (см.: Действующее международное право. – Т.1. – С.735- 738).

9. Статут Організації Об’єднаних Націй. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.7-33).

10. Право и межгосударственные объединения / В.Г. Вишняков, В.А. Егиазаров, Ю.А. Королев и др. / Под общ. ред. В.Г. Вишнякова. – СПб: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2003.

11. Парижська хартія для Оновленої Європи, від 21 листопада 1990 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.42-54).

12. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 р. (див.: Там же. – С. 718-730).

13. Статут Ради Європи від 5 травня 1949 р. (див.: Там же. – С. 707-718).

14. Північноатлантичний пакт, від 4 квітня 1949 р. (див.: Действующее международное право. – Т. 2. – С.293-297).

До теми №6:

1. Бабурин С.Н. Територия государства: правове и политические проблемы. –М.: Изд-во МГУ, 1997.

2. Баймуратов М.О. Територія у міжнародному праві // Міжнародне право. – Х.: ”Одіссей”, 2002. – С.399-444.

3. Голицын В.В. Антарктика: тенденции развития режима. – М.: Международные отношения, 1989.

4. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.3: Основные институты международного права.

5. Договор про Антарктику от 1 декабря 1959 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003. – С. 399-404.

6. Договор о Шпицбергене от 9 февраля 1920 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.:ЦПЛ, 2003. – С. 404-407.

7. Конвенция о режиме судоходства по Дунаю от 18 августа 1948 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.:ЦПЛ, 2003. – С. 409-418.

8. Анцелевич Г.О. До питання про правове становище Антарктики і деякі перспективи її використання // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. – №4. – С. 5-12.

9. Тимченко Л.Д. Государственная территория общего пользования: юридическая природа и правовой режим на примере Шпицбергена // Московский журнал международного права. – 1997. – №3. – С. 81-103.

До теми №7:

1. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник - 3-тє вид. – Х.: «Одіссей», 2002.

2. Головатый С.П. 200 – мильная економическая зона в мировом океане. К.: Наукова думка. 1984.

3. Действующее международное право. В 3-х т. - М., 1997.

4. Международное морское, воздушное и космическое право: общее и особенное. – М.: 1992.

5. Молодцов С.В. Международное морское право. – М.: Международные отношения. – 1987.

6. Словарь международного морского права. – М.: Международные отношения, 1985.

7. Тимченко Л.Д. Международное право. - Харьков, 1999.

8. Конвенція Організації Об'єднаних Націй по морському праву, від 10 грудня 1982 р. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.2. – С.322-475).

9. Конвенция о режиме проливов, от 20 июля 1936 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.2. – С.493-501).

10. Конвенция относительно обеспечения свободного плавания по Суэцкому каналу, от 29 октября 1888 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.2. – С.501-505).

11. Договор о Панамском канале, от 7 сентября 1977 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.2. – С.505-521).

12. Конвенція про Міжнародну морську організацію, від 1948 р. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.1. – С.262-279).

13. Об исключительной (морской) экономической зоне Украины: Закон Украины//Ведом. Верхов. Рады Украины. – 1995. - №21. – Ст.152 (або: Право України. – 1995. - №8. – С. 70-79).

До теми №8:

1. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. – М.: Наука, 1989.

2. Блищеннко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовый суд. – М.: Закон и право; ЮНИТИ, 1998.

3. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью. – М: Международные отношения, 1983.

4. Дайчман Йосиф. Интерпол: Всемирная система борьбы с преступностью. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

5. Карпец И.И. Международная преступность. - М.: Наука, 1988.

6. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1992. – Т.6: Отрасли международного права.

7. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденнных в международном уголовном праве: Учеб.-практ. Пособие. – М.: Рос. юрид. изд. дом, 1998.

8. Меркушин В.В. Борьба с транснациональной организованной преступностью. – Минск: Амалфея, 2003.

9. Овчинский В.С. Интерпол в вопросах и ответах. – М.: ИНФРА-М, 2001.

10. Родионов К.С. Интерпол: вчера, сегодня. завтра. – М.: Международные отношения, 1990.

11. Самарин В.И. Интерпол. Международная организация уголовной полиции. – СПб: Питер, 2004.

12. Уголовная юстиция: проблеми международного сотрудничества.-М.: БЕК, 1995.

13. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. Збірник документів. У 2-х томах /Під ред. Чубарєва В.Л., Мацко А.С., - Київ: Юрінком.(кн.1: 1996р. – 1184с.; кн.2: 1997р. – 864с. /Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, В.І. Акуленко).

14. Про вступ України до Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України №555 від 30 вересня 1992 року // Урядовий кур’єр. – 1992. – №42-43.

15. Про Національне центральне бюро Інтерполу: Постанова Кабінету Міністрів України № 220 від 25.03.93. // ЗП Уряду України. – 1994. – №2. – Ст.25.

16. Мацко А. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – №7. – С. 80-89.

17. Мельник П. В Інтерполі ми вже не новачки // Політика і час. – 1996. – №10. – С. 21-25.

18. Филатов В.П. Интерпол – международная организация криминальной полиции // Московский журнал международного права. – 1997. – №3. – С. 34-41.

До теми №9:

1. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародно-правова відповідальність // Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – С. 459-491.

2. Василенко В. А. Международно-правовые санкции. – К.: Вища школа, 1982.

3. Василенко В.А. Ответственность государства за международные правонарушения. – К.: Вища школа. 1976.

4. Вышинский М.П. Юг Африки: Апартеид. Геноцид. Агрессия. – М.: Юридическая литература, 1988.

5. Костенко Н.И. Международный уголовный суд. – М.: Приор, 2002.

6. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.3: Основные институты международного права.

7. Международное право в документах / Сост. Н.Т. Блатова. -М.: Юрид. лит., 1982. - С. 335-355; 377-415; 824-836.

8. Панов В.П. Международное уголовное право: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997.

9. Антонович М.М. Поняття міжнародного-протиправного діяння держави та злочину за міжнародним правом: порівняльний аспект // Наукові записки, с. Юридичні науки. – 2002. – №20. – С. 28-32.

10. Блажевич Ю. Деякі аспекти історичного розвитку інституту відповідальності за міжнародні правопорушення // Підприємство, господарство і право. – 2002. – №5. – С. 59-62.

11. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби зі злочинами міжнародного характеру // Підприємство, господарство і право. – 2002. – №12. – С. 101-103.

12. Лукашук И.И. Концепция права международной ответственности // Государство и право. – 2003. – №4. – С.79-87.

13. Лукашук И.И. Обстоятельства исключающие международную противоправность // Право и политика. – 2002. – №9. – С. 90-109.

14. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005.

До теми №10:

1. Дмітрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

2. Международное право: Под ред. Ю.М. Колосова, В.И. Кузнецова. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Международные отношения, 1998.

3. Тимченко Л.Д. Международное право. - Харьков, 1999.

4. Стаття 33 Статуту Організації Об’єднаних Націй. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.7-33).

5. Конвенция о мирном решении международных столкновений, от 5(18) октября 1907 г. (см.: Действующее международное право. – Т.1. – С.776-788).

6. Общий акт о мирном разрешении международных споров, от 26 сентября 1928 г. (Извлечение). (см.: Действующее международное право. – Т.1. – С.788-797).

7. Статут Міжнародного Суду. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.797-811).

8. Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів, від 15 листопада 1982 р. (Витяг).(див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.811-816).

9. Декларація про запобігання та усунення спорів і ситуацій, які можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці, і про роль ООН в цій галузі. Резолюція 43/51 від 5 грудня 1988 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.816- 821).

10. Образцовые правила арбитражного процесса 1958 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.1. – С.420-424).

11. Конвенция по примирению и арбитражу в рамках СБСЕ 1991 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.1. – С.445-455).

12. Положение о Комиссии СБСЕ по примирению 1991 г. (см.: Международное публичное право. Сборник документов. Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – Т.1. – С.455-457).

13. Принципы урегулирования споров и положения процедуры СБСЕ по мирному урегулированию споров, от 8 февраля 1991 г. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.821- 829).

14. Заява глав держав Співдружності Незалежних Держав про недопущення застосування або загрози застосування сили та вирішення спірних питань шляхом переговорів, від 14 лютого 1992 р. (див.: Действующее международное право. – Т.1. – С.850).

Для підготовки до всіх тем рекомендується наступна література:

1. Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне право. Підручник. – К.: Алерта, 2003.

2. Бацанов С.Б., Ефимов Г.К., Кузнецов В.И.. Словарь международного права. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Международные отношения, 1986.

3. Блищенко И.П., Дориа Ж.. Прецеденты в международном публичном и частном праве. – 2-е изд., доп. – М.: Изд-во МНИМП, 1999.

4. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002.

5. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004.

6. Василенко В.А. Основы теории международного права. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988.

7. Дмітрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: Навч. посібник / Відп. ред. Ю.С. Шемшученко, Л.В. Губерський. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

8. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – М.: БЕК, 1997.

9. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – М.: БЕК, 1998.

10. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Пер. с англ. – 7-ме вид., перероб. – Х.: Консум,2000.

11. Международное публичное право. Сборник документов: В 2-х т./ Сост. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – М.: Издательство БЕК, 1996.

12. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.

13. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М. В. Буроменського. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

14. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – 2-е изд. – Х.: Консум, 2002.

15. Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. – М.: НИМП, 1999. Т.1. Современные теоретические проблемы. Т.2: Старые и новые теоретические проблемы.

Рекомендується також деякі з періодичних видань, що досліджують проблеми міжнародно-правових відносин у міжнародному праві: „Вісник Академії правових наук України”, “Право України”, “Український щорічник міжнародного права”, „Світова цивілізація і міжнародні відносини”, „Государство и право”, „Международное публичное и частное право”, „Підприємництво, господарство і право”, ”Мировая экономика и международные отношения”, „Право и политика”, “Московский журнал международного права”.

2.4 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ МОДУЛЬНИХ РОБІТ

(1 чверть)

1. Поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).

2. Норми міжнародного права. Структура та види норм міжнародного права.

3. Принципи міжнародного публічного права.

4. Джерела міжнародного публічного права.

5. Кодифікація міжнародного публічного права.

6. Система міжнародного публічного права.

7. Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).

8. Держави – основні суб’єкти міжнародного права. Види держав (державний суверенітет і його елементи).

9. Нації і народи, що борються за незалежність.

10. Правосуб’єктність міжнародних організацій.

11. Державоподібні утворення.

12. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.

13. Право зовнішніх зносин. Органи зовнішніх зносин держав.

14. Дипломатичне представництво. Види і функції.

15. Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.

16. Консульська установа. Види і функції.

17. Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.

18. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях. Спеціальні місії.

19. Поняття та види території в міжнародному праві.

20. Способи придбання і зміни державної території.

21. Державний кордон і його види.

22. Міжнародні ріки і їх правовий режим.

23. Правовий режим Дунаю.

24. Міжнародно-правовий режим Арктики.

25. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

26. Громадянство та його значення для міжнародного права.

27. Подвійне громадянство і безгромадянство.

28. Правовий статус біженців і переміщених осіб.

29. Способи набуття та припинення громадянства.

30. Правовий стан іноземців. Право притулку.

Дата добавления: 2015-08-31