Кримінально-виконавча інспекція

Територіальні органи управління Державного департаменту України з питань виконання покарань

Державний департамент України з питань виконання покарань має територіальні органи управління — управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, Авто­номній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Ці органи реалізу­ють рішення і накази Департаменту на місцях, у межах своєї компетенції здійснюють поточне керівництво органами та установами виконання покарань у відповідній області (районі, місті), інформують центральний апарат Департаменту про стан органів та установ виконання покарань відповідної території, виконують інші функції щодо забезпечення діяль­ності кримінально-виконавчої системи.

Територіальними органами управління Департаменту відповідно до ст. 9 Закону є управління (відділи) центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які утворюються для забезпечення виконання завдань ДКВС України. Структура і штати регіональних управлінь (відділів) затверджуються Департаментом. Типова структура управління Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розроблена на підставі структури Департаменту і затверджена наказом центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань N 173 від 08.09.2004. Цим же наказом Департаменту затверджені штати і штатні нормативи органів, установ і навчальних закладів кримінально-виконавчої системи.

Територіальні органи управління здійснюють керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, які передбачені положеннями про територіальні органи управління. Положення про територіальні органи управління затверджуються Департаментом.

До органів виконання покарань віднесена також кримінально-ви­конавча інспекція.

Кримінально-виконавча інспекція — це орган виконавчої влади, підпорядкований Державному департаменту України з питань виконан­ня покарань, який відповідно до законодавства здійснює діяльність з ви­конання кримінальних покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, ви­правних робіт.

Крім цього, кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуван­ням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Інспекція встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарань з випробуванням.

Кримінально-виконавчі інспекції створюються відповідними уп­равліннями (відділами) Державного департаменту України з питань виконання покарань. У своїй діяльності кримінально-виконавчі інспек­ції керуються Конституцією України, іншими законами та наказами Департаменту. Органи інспекції при виконанні покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп.

Відповідно до чинного законодавства та визначених повноважень інспекція забезпечує виконання окремих видів покарань та їх відбування засудженими особами, а також здійснює контроль за особами, звільненими від відбування покарань з випробуванням та умовно-достроково.

В Україні функціонують 703 підрозділів кримінально-виконавчих інспекцій, які виконують такі види кримінальних покарань, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК України), громадські роботи (ст. 56, ч. 1 ст. 100 КК України), виправні роботи (ст. 57, ч. 2 ст. 100 КК України) та встановлюють періодичність і дні проведення реєстрації засуджених до даних покарань (ст. 13 КВК України).

Крім цього, кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням (ст. 75, 104 КК України), звільненими від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України), звільненими від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України).

Виконання даних покарань ставить перед кримінально-виконавчою інспекцією наступні завдання: 1) облік засуджених, які за вироком суду направлені до КВІ; 2) роз'яснення порядку та умов відбування покарання; 3) контроль за засудженими та вжиття заходів щодо припинення з їхнього боку правопорушень; 4) участь у виховній роботі із засудженими; 5) запобігання скоєння ними повторних злочинів. Згідно прикінцевих положень КВК України кримінально-виконавча інспекція з 1 січня 2009 р. розпочала здійснювати контроль за засудженими, звільненими від відбування покарання умовно-достроково.

Відповідно до ст. 13 КВК, ст. 10 Закону України про Кримінально-виконавчу службу кримінальні покарання у виді виправних та громадських робіт, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю покладено на кримінально-виконавчу інспекцію як суб'єкт кримінально-виконавчих правовідносин. Аналіз чинного кримінально-виконавчого законодавства дозволяє зробити висновок, що діяльність КВІ спрямована, головним чином, на облік та контроль засуджених, що значно звужує застосування до них засобів виправлення та пробації.

У своїй діяльності кримінально-виконавча інспекція керується, крім КВК України, галузевим підзаконним нормативним актом, яким є Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затверджена наказом N 270/1560 від 19.12.2003 р.

Відповідно до нормативно-правових актів, кримінально-виконавча інспекція здійснює не лише контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а й встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Однак зміст ст. 32, 36, 41, 44 КВК України та реалізація вищезазначених покарань на практиці показують, що КВІ не повною мірою забезпечує їх виконання.

Слід наголосити, що в наукових колах іде потужна дискусія щодо створення в Україні служби пробації. Крім того у 2008 році у Верховній Раді України зареєстровано ряд проектів щодо організаційно-правових передумов впровадження пробації. Позиція автора коментарю щодо реформування кримінально-виконавчої інспекції в службу пробації викладена на сторінках наукових видань у 2006 - 2009 рр.

Дата добавления: 2015-07-13