Запропонованих заходів

Організаційно економічне обґрунтування

З огляду на наявний фінансовий стан ФГ «Троянда-Агро», на планові періоди можу запропонувати наступні напрямки покращення фінансового стану підприємства:

1. При розробці прогнозного руху грошових коштів спрямувати його

в основному на підвищення рівня фінансової стійкості і підвищення рівня рентабельності, для чого необхідно збільшити частку довгострокових кредитів у пасиві балансу при одночасному зменшенні поточних зобов’язань, що дасть можливість більш широкої фінансової маневреності протягом аналізованого періоду.

2. Капітальні інвестиції спрямувати на покращення стану основних виробничих засобів, тобто поновлення існуючого парку устаткування, але не збільшуючи його, що дасть реальну можливість зменшити собівартість одиниці продукції; така умова є підґрунтям для збільшення обсягів реалізації і створення конкурентноспроможної продукції.

3. Отримати додаткові кошти від реалізації техніки, устаткування та обладнання, яке знаходиться у пасивному стані, тобто не використовується у основному виробничому процесі, хоч і призначене для цього, що дасть можливість зробити баланс менш важким.

4. Провести глибоку ревізію діяльності, інвентаризацію статей балансу, детально вивчити склад матеріальних цінностей, особливості готової продукції, дебіторської заборгованості та розробити заходи для її стягнення.

5. Виявити і ліквідувати втрати і збитки на підприємстві, їх причини і перебудувати технологічний процес виробництва таким чином, щоб звести їх до мінімуму.

6. Розглянути впровадження нових технологій, та варіантів більш економічного розміщення виробничих потужностей.

7. Скорочення витрат – дієвий інструмент, яким підприємство може скористатися для стабілізації фінансового становища. Очевидно, що для того, щоб підвищити рентабельність продажів і надалі збільшити приплив коштів, необхідно знизити витрати. У рамках цього використовується нормування всіх статей витрат і твердий контроль виконання встановлених нормативів. Такий підхід принесе відчутні результати, дозволяючи утримати витрати фермерського господарства на заданому рівні.

8. Горизонтальна та вертикальна інтеграція. Горизонтальна інтеграція передбачає пошук можливостей здійснення закупівель разом із іншим покупцем. Збільшення обсягів закупівлі дозволить отримати знижки. Вертикальна інтеграція передбачає більш тісну роботу з ключовими постачальниками сировини й матеріалів, а також проведення моніторингу цін на сировину, виходу на ринок нових потенційних постачальників як альтернативу більш дорогим матеріалам.

9. Аналіз можливостей передачі на аутсорсинг дорогих процесів. Слід виділити, що вигідно робити самостійно і що дешевше закуповувати в інших виробників.

10. Перегляд організаційної структури на предмет виключення зайвих рівнів управління.

11. Оптимізація та удосконалення системи оподаткування.

12. Жорсткість кадрової політики.

13. Впровадити систему інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві;

14. Визначити конкретні вимоги до системи управління підприємством, умови забезпечення об'єктивної оцінки недоліків у керівництві, практичної діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалити методи управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти, а також шляхом застосування колективних форм керівництва підприємством.

Тобто, загалом можна сказати, що фермерське господарство «Троянда-Агро» у своїй діяльності на перспективу повинно орієнтуватися на таку політику по покращенню фінансового стану і підвищення рівня фінансової стійкості, при якій основна діяльність буде прибутковою при одночасній максимальній віддачі всіх елементів, тобто підвищення рівня рентабельності продукції за рахунок зниження собівартості і збільшення обсягів її реалізації.

Неминуче мають відбуватися якісні зміни в управлінні підприємством шляхом активної, зорієнтованої на майбутнє стратегії, побудованої на зв'язку між намаганням забезпечити прибутковість і додержати стабільності фінансових процесів.

На мою думку, успішне функціонування фермерського господарства «Троянда-Агро» залежить від усунення вище зазначених проблем та збільшення рівня фінансової допомоги сільськогосподарським господарствам з боку держави, адже саме вони є основними виробниками сільськогосподарської продукції усіх категорій, саме вони годують увесь український народ.

Суть цих змін полягає в тому, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених і затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи по охороні земель.

На період до 1 січня 2015 року вимога закону про наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь, розповсюджується тільки на тих власників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більше, ніж 100 га, а після 01.01.2015 – на всіх власників і землекористувачів, які ведуть товарне виробництво.

Технологічна послідовність розробки проектів землеустрою включає в себе наступні етапи: землевпорядні вишукування; проектування нових та реконструкція діючих виробничих будівель та споруд; організація території землекористувань; обґрунтування проекту землеустрою; встановлення зон обмежень (обтяжень), щодо використання земель; перенесення проекту організації території в натуру; авторський нагляд за освоєнням проекту організації території.

Землевпорядні вишукування містять в собі наступні види робіт: підготовчі; землевпорядні, геодезичні, ґрунтові вишукування; вивчення планово-картографічних матеріалів; розробка картограми еколого-економічної придатності земель для вирощування с/г культур; виготовлення технічного звіту.

Проектування нових та реконструкція діючих виробничих будівель та споруд повинно здійснюватись в галузі сільськогосподарського виробництва та в галузі переробки сільськогосподарської продукції.

Організація території землекористувань передбачає впорядкування території ріллі, багаторічних насаджень та кормових угідь, розміщення шляхової мережі, полезахисних лісонасаджень та протиерозійних гідротехнічних споруд (ГТС).

Окрім того, встановлюються зони особливого режиму використання земель, охоронні зони, санітарно-захисні зони, зони санітарної охорони, водоохоронні зони та прибережні смуги.

Обґрунтування проекту землеустрою включає територіальне розміщення типів і видів сівозмін, проектування полів і робочих ділянок сівозмін, складання схеми чергування с/г культур, агро-економічне обґрунтування проектних рішень, екологічну оцінку проекту, економічну ефективність проекту, погодження та затвердження проектних рішень, після того проект підлягає державній землевпорядній експертизі. Окремо складається план переходу до прийнятих сівозмін.

Після погодження і затвердження проекту проектні елементи переносяться в натуру та закріплюються межовими знаками встановленого зразка, далі складається технічний звіт про перенесення проектних елементів в натуру і лише після цього виготовляється проектний план.

Авторський нагляд за освоєнням проекту організації території передбачає перевірку в натурі (на місцевості) якісного стану здійснення проекту організації території та надання допомоги у освоєнні втрачених межових знаків проектних елементів, дотримання схем чергування культур у сівозмінах.

Як свідчить аналіз діяльності, наукові і теоретичні розробки для розвитку ФГ необхідна кооперація. Оскільки сьогодні більшість фермерських господарств України перебувають у скрутному фінансовому положенні. Вихід із скрутного становища в ринкових умовах багато фермерів бачить саме в створенні фермерських кооперативів, які являють собою добровільне об’єднання фермерів, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності. Основне призначення фермерського кооперативу – надання послуг його членам.

Неменш важливими заходами у напрямку розвитку є агропромислова інтеграція, цінове регулювання, квотування з боку держави, створення фондів підтримки і стабілізації доходів, створення системи дотацій та інвестиційна підтримка.

Досягнення таких завдань, як зниження собівартості продукції, поліп- шення її якості відповідає інтересам підприємства і суспільства. Але для цьо- го товаровиробнику необхідна певна прибутковість, рівень рентабельності господарської діяльності, оскільки вищенаведені напрями пов’язані із її від- творенням на інтенсивно-інноваційних засадах. Звідси випливає висновок про те, що головна мета підприємця – максимізація прибутку – не тільки його суб’єктивне прагнення. Вона має й об’єктивні засади. Хто з них цього не ро- бить, відстане в економічному аспекті та може збанкрутувати.

Підсумовуючи, слід сказати, що фермерські господарства мають ряд переваг над іншими формами сільськогосподарських підприємств в Україні, тому мають всі передумови для розвитку, а їх розвиток залежить від стабільності, як політичного так і економічного характеру. Уряд повинен створювати сприятливі умови для їх діяльності, а сам фермер зобов’язаний дотримуватись принципу - отримання прибутку при збережені і нарощуванні родючості грунтів, високої продуктивності земельних ресурсів, охорони земель від антропогенних та природних явищ.

Наявність у фермерського господарства «Троянда-Агро» стратегій є свідченням того, що вони у довгостроковому періоді здатні забезпечити свій сталий розвиток. Приймаючи будь-яке стратегічне рішення фермерське господарство оцінює і раціонально використовує свої ресурси, зокрема: власні, позичкові та залучені.

Дата добавления: 2015-08-31