Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сильні та слабкі сторони підприємства 2 страница




Life:)

Обґрунтуємо вибір показників конкурентоспроможності.

1. Чисельність абонентської бази.

Кількість абонентів, які користуються послугами мобільного оператора, характеризують його ринкові позиції.

Станом на січень 2015 року кількість абонентів розподілилась наступним чином: ПрАТ «Київстар» -- 26,946 млн абонентів, «МТС Україна» -- 20,601 млн абонентів та «Life:)» -- 11,1 млн абонентів [23].

2. Якість наданих послуг компанією

Якість послуг, які надають мобільні оператори, визначають конкурентоспроможність компанії на ринку та є основним елементом при виборі споживачем мобільного оператора.

За звітом НКРЗІ «Дані операторів телекомунікацій щодо якості послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, рівні яких підлягають обов’язковому оприлюдненню у 2015 році» було виділено граничну норму рівня показника, який визначає неналагодженість у якості наданих мобільних послуг. Цей показник становить 454,6.

За останніми оцінюваннями оператори отримали такі оцінки: ПрАТ «Київстар» -- 489,63, «МТС Україна» -- 483,43 та «Life:)» -- 486,89 [28].

3. Показник ARPU (середньомісячний дохід з абонента)

Даний показник характеризує середні витрати кожного абонента за місяць на мобільний зв’язок. Важливий показник для порівняння цінової політики компаній на ринку

За даними журналу «Форбс Україна» було розраховано ARPU за 2014 рік: ПрАТ «Київстар» -- 39,5, «МТС Україна» -- 39 та «Life:)» -- 26,3 [29].

4. Рівень задоволеності споживача наданими операторами послугами

Важливо врахувати нинішнє ставлення споживача до компанії та товару, для визначення сильних чи слабких сторін. Дані надані моніторингом сайтів з відгуками абонентів: ПрАТ «Київстар» -- 59% незадоволених, «МТС Україна» -- 67% незадоволених та «Life:)» -- 43% незадоволених користувачів [30, 31, 32].

5. Асортимент наданих послуг

Наявність широкого асортименту послуг дає змогу максимально задовольнити потреби абонентів, а також збільшити ринкову частку шляхом виходу на нові сегменти.

ПрАТ «Київстар»: всередині мережі, для смартфону, для дзвінків на інші мережі, для бізнесу, для роумінгу [33].

«МТС Україна»: для смартфону, універсальний, для бізнесу [34].

«Life:)»: для дзвінків всередині мережі, для дзвінків за кордон, для смартфонів і планшетів [35].

Також варто відмітити, що тарифні плани ПрАТ «Київстар» та «МТС» не оновлювались з грудня 2014 року, в той час, коли «Life:)» пропонує нові тарифні плани щоквартально [23].

6. Ціна на аналогічні тарифні плани

Цей показник дозволить порівняти цінову політику операторів.

З використанням даних аналізу ринку мобільного зв'язку компанії GFK Ukraine, порівняємо ціни на базові тарифні плани серед головних операторів ринку [23]:

§ Бізнес-сегмент: "Київстар" — 96 грн/міс, "МТС" — 94 грн/міс, "Life:)" — 93 грн/міс

§ Дзвінки в мережі: "Київстар" — 30 грн/міс, "МТС" — 30 грн/міс, "Life:)" — 20 грн/міс

§ Тариф для смартфону: "Київстар" — 47 грн/міс, "МТС" — 40 грн/міс, "Life:)" — 35 грн/міс

§ Дзвінки по Україні: "Київстар" — 40 грн/міс, "МТС" — 42 грн/міс, "Life:)" — 34 грн/міс

§ Роумінг: "Київстар" — 52 грн/міс, "МТС" — 50 грн/міс, "Life:)" — 48 грн/міс

Проілюструємо середні ціни на базові тарифні плани за допомогою рис. 2.5

Рис. 2.5. Порівняння ціни на базові тарифні плани мобільних операторів (2015 рік GFK Ukraine) [23]

Розглянувши рис. 2.4, бачимо, що ціни на тарифні планти компанії ПрАТ «Київстар» є вищими ніж у конкурентів, порівнюючи базові тарифні плани. Найгнижчими цінами відрізняється оператор «Life:)»

Таблиця 2.6

Таблиця факторів мікросередовища

№ з/п Фактор Загроза Можливість
1. Середній рівень задоволеності споживача наданими операторами послуг Втрата абонентів, шляхом переходу до інших операторів, погіршення іміджу компанії  
2. Відсутність нових тарифних планів, у порівнянні з конкурентами Втрата абонентів, шляхом переходу до інших операторів, зменшення ринкової частки  
3. Найвищий показник ARPU (середньомісячний дохід з абонента) Через високі вітрати абонентів на мобільний зв'язок ПрАТ «Київстар» може втратити значну частину абонентів, які прагнуть зекономити  
4. Висока якість послуг мобільного зв'язку, наданих компанією ПрАТ «Київстар»   Позиціонування за якістю, створення позитивного іміджу
5. Ціна та асортимент тарифних планів для приватних абонентів Перехід абонентів до конкурентів, через більш вигідні пропозиції  

Отже, проаналізувавши мікросередовище компанії та порівнявши її з конкурентами, було визначено, що ПрАТ «Київстар» поступається одному із абонентів у цінах на тарифні плани, та рівнем вдоволеністю споживачів пропонованими послугами. ПрАТ «Київстар» лідирує у кількості абонентів та має високий показник якості наданих послуг.


 

РОЗДІЛ ІІІ. SWOT-АНАЛІЗ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРОБЛЕМИ

Розглянувши маркетингове середовище ринку мобільного зв’язку та компанію ПрАТ «Київстар», доцільно провести SWOT-аналіз (табл. 3.1). SWOT-аналіз застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін проекту, можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації, та загроз (Threats), пов'язаних з його здійсненням [36].

Таблиця 3.1

Результати SWOT-аналізу

Сильні сторони Слабкі сторони
1. Компанія має найбільшу ринкову частку 2. Наявність іноземного капіталу, що зумовлює потік інвестицій 3. Хороша репутація та імідж соціально-відповідальної компанії 4. Міцна та ефективна комунікаційна платформа 5. Наявність власного, ефективного маркетингового відділу 1. Висока вартість тарифних планів, порівняно з аналогічними конкурентів «МТС Україна» та «Life:)» 2. Відсутність гнучкої політики на ринку 3. Вищий відтік абонентів, відносно основних конкурентів 4. Найвищий на ринку показник ARPU (середньомісячний дохід з абонента) 5. Низький показник рівня вдоволеності споживачів пропонованими тарифними планами відносно конкурентів 6. Відсутність нових тарифних планів
Можливості Загрози
1. Збільшення кількості абонентів за рахунок постійного приросту користувачів мобільного зв’язку 2. Залучення нових абонентів при якісному впровадженні 3G зв’язку 3. Підвищення лояльності абонентів за рахунок поліпшення якості обслуговування, яке відіграє важливе значення при виборі оператора для приватних абонентів 4. Збереження абонентів, за рахунок зміни тарифних планів, спрямованих для абонентів, які бажають економити 5. Підвищення довіри до бренду за рахунок створення іміджу «патріотичної» компанії, внаслідок зростання патріотко-налаштованого населення 1. Перехід абонентів до конкурентів через зниження рівня доходу 2. Погіршення іміджу компанії внаслідок позову Антимонопольного комітету України 3. Втрата потенційних клієнтів, через відсутність застарілі тарифні плани 4. Перехід абонентів до інших операторів внаслідок активних дій конкурентів та відсутністю гнучкої політики на ринку компанії ПрАТ «Київстар», порівняно з конкурентами 5. Загроза погіршення іміджу та репутації компанії через «провал» підключення мережі 3G, пов'язаний з відсутністю досвіду роботи з мережею.

Отримавши результати сильних та слабких сторін компанії ПрАТ «Київстар», а також можливостей і загроз доцільним є провести перехресний SWOT-аналіз для отримання шляхів поведінки компанії, враховуючи усі перечисленні елементи.

Загрози-сильні сторони.

За рахунок іноземних джерел фінансування та власних коштів компанія може створювати нові послуги для повнішого задоволення потреб споживачів в умовах загострення конкуренції на ринку.

ПрАТ «Київстар» може утримати існуючих абонентів за рахунок хорошої репутації та міцної комунікаційної платформи

Загрози-слабкі сторони.

Підвищення тарифів на послуги можуть стимулювати зменшення кількості абонентів ПрАТ «Київстар» внаслідок більш активних дій конкурентів.

Наслідком погіршення іміджу компанії внаслідок позову Антимонопольного комітету України проти компанії в поєднанні з високими тарифами і можливим «провальним» запуском мережі 3G буде зменшення ринкової частки.

Через відсутність гнучкої політики на ринку та активні дії конкурентів стосовно залучення абонентів ПрАТ «Київстар» може втрачати шанси на залучення нових абонентів та утримання наявних.

Можливості-сильні строни.

ПрАТ «Київстар» має можливість створювати нові пакети послуг та тарифні плани, а також поліпшувати якість послуг за рахунок наявності значних фінансових ресурсів, що може призвести до збільшення кількості клієнтів.

Хороша репутація та імідж бренду може прияти залученню нових абонентів за рахунок постійного незначного збільшення кількості мобільних абонентів.

Наявність власного, добре налагодженого маркетингового відділу дозволяє відслідковувати зміни в потребах та поведінці споживачів, вчасно реагуючи на нові тенденції у країні.

Можливості-слабкі сторони.

Відсутність гнучкої політики на ринку може спричинити відтік абонентів до конкурентів.

Високі тарифи на пропоновані послуги та зниження купівельної спроможності споживачів спричиняє зниження абонентської бази ПрАТ «Київстар».

Зробивши SWOT-аналіз та проаналізувавши симптоматику, можемо дійти висновку, про наявність маркетингової управлінської проблеми, виходячи із виявленої невдоволеності споживачів наявними тарифними планами та їх вартістю.

Маркетингова управлінська проблема полягає у корегуванні товарної політики, відповідно до портрету та споживчої поведінки кожного із виділених сегментів на споживчому ринку.

Сегментація ринку та асортиментна політика – ключові складові маркетингової стратегії підприємства, що визначають аудиторію на яку необхідно спрямовувати свої зусилля та товар, який пропонується споживачам. сегментацією ринку займаються майже всі підприємства для того, щоб мати можливість ефективніше реагувати на запити різних груп потенційних покупців, збільшуючи тим самим прибуток. Корегування асортиментної політики і є одним із інструментів реагування компанії на зміни в поведінці споживачів.

Сегментація ринку. За визначенням Старостіної А.О., сегментація ринку – це систематизований процес розподілу потенційного ринку на групи споживачів, що мають схожі потреби, мотивації щодо прийняття рішення про купівлю певного товару чи послуги; рівень доходу та доступу до ринку. Сегментація як ринкова стратегія виникає як реакція на інтенсифікацію конкуренції. Ця стратегія передбачає концентрацію уваги на потребах споживачів, що мають схожі потреби. Стратегія сегментації потребує більших витрат на реалізацію, оскільки потребує серйозних маркетингових досліджень ринку і розробки маркетингових програм для кожного сегменту [41].

Згідно з класичним визначенням Філіпа Котлера, сегментація ринку – це розділення ринку на окремі групи покупців із спільними проблемами, характеристиками або поведінкою, яким необхідні певні види товарів або особливий маркетинговий підхід [42].

О.В, Зозульов дає наступне визначення поняття сегменту ринку та ринкової сегментації. Сегмент ринку – це сукупність споживачів, які мають високу однорідність споживчої поведінки, чітко відмінної від інших споживачів на даному ринку, для яких необхідним є спеціально розроблений комплекс маркетингу. Сегментація ринку – це систематизований процес виділення ринкових сегментів з метою підвищення конкурентоспроможності на ринку за рахунок повнішої реалізації економічних інтересів виробників та споживачів [43].

Процес сегментації передбачає або пошук спільного фактору у споживачів в різноманітті їх відмінностей або пошук відмінностей, спільних для деяких груп. Інколи складно описати аудиторію товару, якщо ним користуються абсолютно різні з погляду певних загальних факторів, споживачі.

Існують такі підходи до сегментація ринку:

1. Описовий – використання географічних (регіон, густота населення, тип місцевості, клімат, ландшафт) та демографічних критеріїв (стать, вік, розмір сім’ї, етап життєвого циклу сімї, рівень доходів, рід занять, освіта, релігійні переконання, раса, національність)

2. Поведінковий -- використання таких критеріїв, як привід для здійснення покупки, статус користувача, інтенсивність споживання, міра прихильності, міра готовності покупця до сприйняття товару, ставлення до товару

3. Психографічний – врахування до критеріїв сегментації суспільний клас, стиль життя, тип особистості, особистісні цінності [43].

Критерії сегментація ринку випливають із вибраної ринкової стратегії і повинні враховувати можливості виробництва, технології, надання додаткових послуг, методи обробки інформації.

ПрАТ «Київстар» у своїй діяльності використовує поєднання трьох підходів до сегментації, приймаючи до уваги, як географічні, так і демографічні і психографічно-поведінкові показники.

Наступним кроком є вибір серед одержаних сегментів тих, на які підприємство спрямує свою активність. І для цього, перш за все, слід оцінити привабливість кожного з одержаних сегментів.

Існує багато методів такої оцінки, але всі вони зводяться до двох напрямів – оцінка наскільки привабливим є сам сегмент: прибутковість, рівень зростання, інтенсивність конкуренції, тощо, і наскільки підприємство володіє конкурентними перевагами для його освоєння.

Важливим етапом є визначення методу сегментації. Саме метод сегментації визначає, як саме "фізично" будуть отримані профілі ринкових сегментів, які математичні методи будуть для цього застосовано. Для сегментації ринку можуть використовуватися традиційні (апріорні (a priori), кластерні (cluster based)) і нові методи (гнучкого (flexible) і компонентної (componential)) сегментації. Дамо стислу характеристику цих методів.

Апріорні методи сегментації сьогодні найбільше часто використовуються і застосовуються у тому випадку, коли є гіпотези стосовно основи відмінностей у поведінці споживачів на ринку.

Кластерні методи застосовуються тоді, коли важко висунути якісь гіпотези стосовно відмінностей у мотиваціях різних груп споживачів, або ж провести чітке розмежування таких споживачів за допомогою змінних сегментації.

Інколи комбінують апріорний і кластерний метод сегментації. Даний підхід відомий як "post hoc" метод.

Гнучка сегментація базується на аналізі ставлення споживачів до різних варіантів виконання товару. Техніка побудована на процедурі спільного аналізу (conjoint analysis) і комп'ютерного моделювання вибору за поведінкою. Дана техніка часто використовується для апробації нових продуктів, їх концепції. При використанні даного методу сегменти формуються на основі відношення споживачів до різних варіантів виконання товару.

Четвертий метод використовує компонентний аналіз, базується на складних методах статистичного аналізу і вимагає великих обчислювальних ресурсів. При використанні даного методу сегментації намагається визначити, який тип споживачів найбільш відповідав би певним характеристикам товару.

Для проведення сегментації компанії ПрАТ «Київстар» рекомендується методи економіко-математичного моделювання.. Всі дослідження, присвячені проблемі сегментації, незалежно від того, який використовується метод, мають на меті ідентифікувати стійкі групи (люди, ринки, організації), кожна з яких об'єднує в собі об'єкти зі схожими характеристиками. Вихідними даними для сегментації клієнтів ПрАТ «Київстар» є абонентська база за певний визначений період (у нашому випадку останні 4 місяці).

Таким чином, сегментація ринку є формалізованою процедурою, яка базується на об'єктивних даних, які отримані у ході маркетингових досліджень, та математичних методах. Застосування методики сегментації ринку дозволяє підприємству чітко, однозначно визначити цільовий ринок, розробити стратегію позиціонування та на цій основі визначитися з комплексом маркетингу; досягти максимальної ефективності стратегії просування; мінімізувати зусилля по збуту продукції та знайти конкурентну нішу для підприємства.

Асортиментна політика. За визначенням Філіпа Котлера асортиментною політикою є визначення (формування. та підтримка оптимальної структури товарів, які виробляються та реалізуються з врахуванням поточних та майбутніх цілей підприємства.

О.В. Зозульов розділяє поняття асортиментної та товарної політики, де асортиментна політика використовується при розгляді діяльності підприємства торгівлі, яке саме нічого матеріального не виготовляє, а лише продає, при цьому оперує такими поняттями, як товарний асортимент, асортиментна група [43].

Товарний асортимент — це сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство. Асортиментна група — сукупність асортиментних позицій товарів функціонального призначення.

 

Товарний асортимент характеризується:

1. шириною, яку визначає кількість запропонованих асортиментних груп;

2. глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асортиментній групі;

3. насиченістю, яка визначається загальною кількістю запропонованих товарів;

4. зіставленням, яка відображає, наскільки тісно пов'язані між собою окремі асортиментні групи з огляду на кінцеве споживання, канали розподілу, діапазон цін тощо.

Що стосується асортиментної політики компанії ПрАТ «Київстар», то за виявленою маркетинговою управлінською проблемою, вона потребує коригування. Усі нові тарифні плани компанії розроблялись, використовуючи виключно глибинні інтерв’ю з експертами і як результат, сьогодні існує невдоволеність споживачів наявними тарифними планами. У даній роботі пропонується проведення фокус-груп, метою яких є виявлення споживчих уподобань і на їх основі розробка тарифних планів, які максимізують поєднання інтересів споживачів та можливостей компанії

Для ПрАТ «Київстар» пропонується використовувати оновлення асортименту – кількісні чи якісні зміни набору товарів, які характеризуються збільшенням показника новизни (причини: потреба задовольнити нові потреби, підвищення конкурентоспроможності, зміна моди, досягнення НТП);

Гармонізація асортименту – зміна набору товарів, які відображають рівень близькості реального асортименту до оптимального.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що організація асортиментної політики на підприємстві – це важливий та кропіткий процес, спрямований на якомога краще задоволення потреб споживача та отримання очікуваного прибутку. Для розробки асортиментної політики керівникам підприємства необхідно застосовувати стратегічні рішення, за допомогою яких формується асортимент.


 

РОЗДІЛ IV. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛІ ТА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Формулювання дослідницьких завдань

Обґрунтування вибору об'єкта, суб’єкта предмету та границь наукового дослідження є вихідною і важливою процедурою, від результату виконання якої залежать подальші логіка та якість реалізації основних етапів наукової праці. Тому для якісного виконання дослідження спочатку сформулюємо основні аспекти роботи та дослідницькі завдання.

Об’єктом дослідження є ринок послуг мобільного зв'язку України.

Суб’єкти дослідження – споживачі (абоненти мобільного оператора ПрАТ «Київстар»), основні конкуренти («МТС Україна», «Life:)»), компанія ПрАТ «Київстар».

Предмет дослідження – сегментація та споживчі вподобання користувачів мобільного зв'язку.

Границі дослідження: запланований час проведення – 7 місяців, територія – Україна (крім Донецької та Луганської областей та Крим), продуктова лінія – послуги мобільного зв'язку.

Ціллю маркетингового дослідження для ПрАТ «Київстар», виходячи із визначеної маркетингової управлінської проблеми, є сегментація та визначення споживчих уподобань й прихильностей кожної сегментованої групи при використанні послуг мобільного зв'язку.

Завдання дослідження:

7. Збір та обробка абонентської бази даних для її подальшого використання у дослідженні

8. Відбір основних абонентських груп відповідно до споживчої поведінки серед наявної бази даних абонентів

9. Визначення соціально-демографічного портрету кожної абонентської групи

10. Ключові споживчі мотиви кожної абонентської групи

11. Визначення характеристик тарифних планів, які підлягають корегуванні відповідно до споживчих мотивацій

12. Відповідність тарифних планів споживчим уподобанням кожної абонентської групи

Відповідно до завдань дослідження розробляється список пошукових питань, джерел та методів отримання інформації та формат отриманої інформації для її структурування та поетапного моделювання ходу дослідження. Детальний опис завдань дослідження наведений у табл. 4.1.

Отже виходячи із завдань та пошукових питань дослідження, необхідний збір та обробка вторинної інформації, проведення фокус-групи зі споживачами, та анкетування.

4.2. Планування ходу дослідження

Для проведення маркетингового дослідження стосовно визначення споживчих уподобань при використанні мобільного зв'язку було розроблено хід дослідження, з метою структуризації та хронологізації дослідження.

1. Пошук, аналіз та обробка інформації необхідної для дослідження. Підготовка даних та представлення у зручному для використання вигляді

2. З-поміж усіх критеріїв, які характеризують поведінку абонента при користуванні послугами мобільного зв'язку, обираємо ті, які дозволять розподілити на сегменти всю абонентську базу компанії ПрАТ «Київстар».

3. Проведення сегментації клієнтів на основі абонентської бази компанії ПрАТ «Київстар».

4. Відбір кластерів, які є найбільш значущими та мають чіткі розбіжності і для яких в подальшому можна буде розробити індивідуальну маркетингову стратегію. Обрані кластери і є тими групами, для яких будуть розроблятися тарифні плани.

5. Моделювання тарифних планів на основі економіко-математичних методів.

6. Із кожного виділеного кластера відбираємо учасників фокус-групи. Загальна кількість учасників у кожній фокус-групі не повинна перевищувати 10 осіб. Респондентів слід обирати таким чином, щоб вибірка в загальному


 

Таблиця 4.1

Завдання дослідження

№ з/п Завдання дослідження Пошукові питання Джерело та метод отриманої інформації Формат отриманої інформації
1. Збір та обробка абонентської бази даних для її подальшого використання у дослідженні Які дані та яка інформація, що характеризує використання послуг мобільного зв'язку, є важливою для проведення дослідження? Вторинна інформація Перелік елементів згідно з якими буде проводитись дослідження
Які ресурси необхідні для роботи з інформацією? Вторинна інформація Звіт-презентація ресурсів необхідних для роботи
2. Відбір основних абонентських груп відповідно до споживчої поведінки серед наявної бази даних абонентів Яким методом сегментації відбуватиметься відбір основних абонентських груп? Вторинна інформація Звіт-презентація «Метод, його переваги, недоліки та використання»
Які критерії необхідно відібрати для отримання результатів? Вторинна внутрішня інформація Звіт-презентація з переліком критеріїв та обґрунтуванням кожного
Чи коректно та правильно обрані групи абонентів? Перевірка достовірності кожної отриманої абонентської групи (елементи повинні бути максимально схожими в середині кожної групи і максимально відрізнятись від елементів з інших груп) з визначенням місткості кожної з них Економіко-математичне моделювання в програмному середовищі SPSS Статистичний звіт з поясненням результатів, Таблиця «Місткість абонентських груп».
Які групи будуть відібрані для подальшого проведення дослідження? Вторинна інформація Звіт-презентація з описом та обґрунтуванням вибору чи невибору кожної групи
3. Визначення соціально-демографічного портрету кожної абонентської групи Які середні витрати на місяць кожної абонентської групи та яка їх структура? Вихідна база даних оброблена за допомогою математичних методів в програмному середовищі Excel Таблиця «Середньомісячні витрати абонентських груп», таблиця та графіки «Структура витрат абонентської групи»

Продовження таблиці 4.1

№ з/п Завдання дослідження Пошукові питання Джерело та метод отриманої інформації Формат отриманої інформації
  Визначення соціально-демографічного портрету кожної абонентської групи Які регіони та який об’єм користування послугами мобільного зв'язку для кожної абонентської групи Вихідна база даних оброблена за допомогою математичних методів в програмному середовищі Excel Таблиця «Регіональна структура користування послугами мобільного зв'язку абонентської групи»
4. Споживчі мотиви кожної абонентської групи У чому полягають домінуючі мотиви, термінальні та операційні цінності та вигоди кожної абонентської групи? Опитування споживачів у ході проведення фокус групи Перелік мотивів та цінностей та вигод з поясненням кожного і підтверджуючими матеріалами
У чому полягають найголовніші проблеми кожної абонентської групи? Опитування споживачів у ході проведення фокус групи Перелік проблем з поясненням кожної підтверджуючими матеріалами
Якими є місце і роль мобільного зв'язку для кожної абонентської групи? Опитування споживачів у ході проведення фокус групи Звіт-презентація на тему «Роль і значимість мобільного зв'язку для абонентської групи» з підтверджуючими матеріалами та статистиками.
5. Визначення структури анкети відповідно до споживчих мотивацій та цінностей Який напрямок користування мобільним зв’язком необхідно детально дослідити для кожної абонентської групи та яка інформація є менш важливою? Аналіз результатів фокус-групи Таблиця «Важливість напрямків користування мобільним зв’язком»
6. Перевірка відповідності тарифних планів споживчим уподобанням кожної абонентської групи Який рівень задоволеності наявними тарифними планами? Опитування споживачів у ході проведення анкетування Діаграма «Задоволеність споживачів тарифним планом» відповідно до соціально-демографічних показників

Продовження таблиці 4.1

№ з/п Завдання дослідження Пошукові питання Джерело та метод отриманої інформації Формат отриманої інформації
    Які характеристики відповідають вимогам споживачів та які не задовольняють їх? Опитування споживачів у ході проведення анкетування Діаграма характеристик та текстовий детальний опис кожної
Які додаткові характеристики необхідно врахувати? Опитування споживачів у ході проведення анкетування Перелік додаткових характеристик

відображала абонентську аудиторію кожної групи та різнилась відповідно до кожної фокус-групи.

7. Розробка плану та гайду проведення фокус-групи. Вирішення технічних питань.

8. Проведення фокус груп окремо для кожного виділеного раніше кластера.

9. Аналіз та обробка результатів отриманих при проведенні фокус-груп.

10. Розробка анкети для перевірки відповідності кожного тарифного плану споживчим вподобанням по всіх абонентських групах

11. Корегування характеристик тарифних планів відповідно до отриманих результатів анкети.

12. Підготовка звіту проведення дослідження та презентація тарифних планів менеджменту компанії ПрАТ «Київстар».

4.3. Обґрунтування пошукових питань

Пошукові питання визначають коло конкретної інформації, яка є необхідною для вирішення проблеми дослідження, і зокрема кожного дослідницького завдання.

Завданням дослідження №1 є збір та обробка абонентської бази даних для її подальшого використання у дослідженні, для якого було сформульовано такі пошукові питання:

Пошукове питання №1. Які дані та яка інформація, що характеризує використання послуг мобільного зв'язку, є важливою для проведення дослідження?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 6156; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.089 сек.