Виплати, які не включаються до фонду оплати праці

Рис 2. Виплати, які не включаються до фонду оплати праці

Порядок нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист непрацездатності). Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначається у випадках: при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездатності; при санаторно-курортному лікуванні; при хворобі члена сім'ї у випадку необхідності догляду за ним; при карантині; при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку з захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням; при протезуванні із перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства.

Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника.

Види відрахувань з суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників: збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням на похованням; внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Утримання із заробітної плати. З оплати праці членів, які працюють на підприємстві за трудовими угодами договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємстві.

Обов'язкові утримання включають: 1) податок з доходів фізичних осіб — це обов'язковий платіж що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Ставка податку з доходів фізичних осіб складає 15 %. 2) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2% від суми заробітку, для деяких категорій працівників встановленні різні ставки утримань - залежно від розміру заробітної плати; 3) збір на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 0,5%, якщо сума місячного доходу не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи, та 1% якщо доход більше прожиткового мінімуму;4) збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу. Цей збір не відраховується із заробітку пенсіонерів та осіб, що досягли пенсійного віку. 5) за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів на користь юридичних і фізичних осіб тощо; слід врахувати, що відповідно до діючого законодавства утримання й відрахування до фондів соціального страхування здійснюються із заробітної плати, яка не перевищує максимальної суми зарахованої заробітної плати, з якої сплачуються соціальні внески та яку зараховують при обчисленні соціальних виплат; із сум оплати за цивільно-правовими договорами утримують тільки внески до Пенсійного фонду та ПДФО (без зменшення оплати на пенсійні внески), відрахування проводяться лише до Пенсійного фонду.

Облік нарахування і виплати сум відпускних. Кожен громадянин України, який перебуває у трудових відносинах з підприємствами, організаціями, установами,має право на відпустку.

Відпустка - це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору. [6, с. 551]

Законом України "Про відпустки" встановлено такі види відпусток:

Рис 3. Класифікація відпусток

Порядок розрахунку суми відпускних. Обчислення суми відпускних

обчислюється в такому порядку:

• розраховується середньоденна заробітна плата;

• встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;

• обчислюється сума відпускних.

Порядок обчислення середньоденної заробітної плати здійснюють, розподіляючи сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Отриманий результат треба помножити на кількість календарних днів відпустки.

До святкових і неробочих днів відносяться: 1 січня - Новий рік,7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, один день - Великдень, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, один день - Трійця, 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій та не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності визначені в П(С)БО 26 "Виплати працівникам". Загальна тема структури П(С)БО 26 наведена на рис.

Рис 4. Структура П(С)БО 26

2.1. Документальне оформлення господарських операцій обліку праці та її оплати

На кожному підприємстві ведуть облік особового складу працівників у типових формах первинного обліку, затверджених Держкомстатом України.

Під час оформлення на роботу між працівником і підприємством (роботодавцем) укладається трудовий договір (контракт). Зарахування на роботу оформляється “Наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу” (форма № П-1). На кожного працівника заводиться “Особова картка” (форма № П-2), а для працівників з вищою освітою та наукових працівників – “Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-конструкторські і технологічні роботи” (форма№ П-4). Облік особового складу працівників в алфавітному порядку здійснюють у “Алфавітній картці” (форма № П-3).

У разі переведення на іншу роботу видається “Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу” (форма № П-5). При наданні працівникам відпусток складається “Список про надання відпусток” (форма № П-7) і видається “Наказ (розпорядження) про надання відпусток” (форма № П-6).

На звільнення з роботи в результаті припинення трудового договору (контракту) видається “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)” (форма № П-8).

На всіх працівників заводяться трудові книжки, які зберігаються за основним місцем роботи.

На кожному підприємстві незалежно від режиму роботи має бути організований табельний облік робочого часу. Для цього використовують “Табель обліку використання робочого часу” (форми №№ П-13, П-14) у якому зазначають вихід працівників на роботу і відпрацьований ними час.

“Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати” (форма № П-12) використовують для обліку праці та нарахування заробітку при погодинній оплаті праці або по встановленому окладу. (Рис 5.).

Він складається в одному примірнику табельником, майстром, або іншим особам, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановленні на підприємстві терміни.

Рис 5. Табель обліку використання робочого часу

Якщо робота виконувалась працівниками в понаднормовий час, при цьому складається “Список осіб, які працювали в понаднормовий час” (форма № П-15). Облік часу простоїв, що сталися не з вини працівника, оформляється “Листком обліку простоїв” (форма № П-16).

Обсяги виконаних робіт фіксуються в різних документах: облікових листках, нарядах, рапортах та інших облікових документах.

Для обліку робіт, виконаних тракторами (крім транспортних робіт), самохідними машинами і комбайнами застосовують “Обліковий лист тракториста-машиніста” (форма № ПСГ-3). Виконані транспор- тні роботи тракторами оформляють “Дорожнім листом трактора” (форма№ ПСГ-4).

Для обліку праці та її оплати на ручних роботах в рослинництві використовують “Обліковий лист праці і виконаних робіт” (форма № ПСГ-2). При використанні на роботах живої тяглової сили в даному документі вказується кількість відпрацьованих коне-днів по кожній роботі.

Для нарахування оплати праці тваринникам застосовують “Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва” (форма № 69). Даний розрахунок складають на підставі первинних документів про вихід продукції тваринництва – журналів обліку надою молока, актів настригу і приймання вовни, відомостей зважування тварин, актів на одержання приплоду тварин тощо.

Обсяг виконаних робіт, відпрацьований час і нарахований заробіток в будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах оформляють “Нарядом на відрядну роботу ” (форма № ПСГ-5).

Для обліку праці і оплати водіям вантажного автотранспорту використовують “Подорожній лист” (форма № 1 – для міжнародних перевезень; форма № 2 – для перевезень в межах України). Подорожні листи форми №1 видаються на термін, зазначений у замовленні, або згідно з розпорядженням перевізника. Подорожні листи форми № 2 видаються водіям тільки на один робочий день. На термін більше од- ного робочого дня подорожній лист форми № 2 може видаватися при здійсненні міжміського перевезення вантажів згідно із замовленням або розпорядженням перевізника.

“Подорожній лист” (форма № 3) використовують для обліку робіт і нарахування заробітку водіям легкових автомобілів.

У строки, встановлені планом-графіком документообігу, оформлені первинні документи по обліку праці і виконаних робіт передають в бухгалтерію підприємства.

У бухгалтерії на основі представлених документів нараховують оплату праці, керуючись при цьому розробленим на підприємстві “Положенням про оплату праці”. Положення розробляється на підставі Закону України “Про оплату праці”, інших законодавчих актів і нормативних документів, які стосуються організації та ведення обліку заробітної плати, рекомендацій наукових закладів.

Для підрахунку затрат праці і правильного розподілу фонду оплати по об’єктах виробництва, а також нарахування оплати праці працівникам підприємства дані первинних документів групують за двома напрямами:

1) по кожному працівнику для проведення розрахунку по заробітній платі;

2) по об’єктах витрат на виробництво.

Для визначення заробітку за платіжний період первинні документи групують по працівниках і дані зансять в “Розрахунково- платіжні відомості” (форма № П-49) (Мал 6.) або в “Книгу обліку розрахунків по оплаті праці” (форма № 44). В цих регістрах ведуть аналітичний облік розрахунків з кожним працівником.

Рис 6. Розрахунково – платіжна відомість

Для нагромадження даних про оплату праці і включення її в витрати на виробництво, на основі первинних документів складають нагромаджувальні відомості, журнали та ін.: “Журнал обліку робіт і витрат” (форма № ЖН-4), “Нагромаджувальну відомість використання машинно-тракторного парку” (форма № ЖН-5), “Нагромаджувальну відомість роботи вантажного автотранспорту” (форма № ЖН-6), “Журнал обліку робіт і витрат у ремонтній майстерні” (форма № ЖН-3) тощо.

На основі первинних документів по обліку праці, нагромаджувальних відомостей та журналів щомісяця складається “Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об’єктами обліку” (форма № 10.2.1 сг.). У цій відомості відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та нарахувань на неї відповідно до діючого законодавства за об’єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству. Проти кожної суми нарахованої оплати праці зазначають кореспондуючий рахунок. Ця відомість є підставою для записів у “Виробничі звіти” (форми №№ 10.3а, 10.3б, 10.3в, 10.3г), “Відомість аналітичного обліку” по рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” (форма № 10.2.4.). Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці використовується для обліку фонду оплати праці по підприємству та виробничих підрозділах. [7, с. 271]

Дата добавления: 2015-08-31