Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом

Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ НА ТОВАР НА ПІДСТАВІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО МАРКЕТИНГУ.

Ціноутворення є важливим елементом комплексу маркетингу, оскільки ефективна цінова політика має значний вплив на діяльність підприємства у майбутньому і це єдиний елемент маркетингу, який може дозволити фірмі не лише покрити власні витрати на виробництво продукції, а й отримати дохід. Цінова політика повинна сприяти оптимізації обсягів виробництва і збуту і забезпечувати утримання власної ринкової частки.

Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на свій новий товар (рівнем його збуту) фірма протягом декількох місяців проводила пробний маркетинг цього товару при різних значеннях ціни.

Провівши деякі пробні маркетингові дослідження ринку, метою яких було визначеня впливу ціни послуг на обсяг їх реалізації, фірма одержала такі експериментальні дані (табл. 4.1).

Для визначення ціни послуг використаємо метод ціноутворення, що орієнтований на попит з врахуванням впливу інших методичних підходів, оскільки вони взаємопов’язані. Використання обраної методики передбачає, що попит може бути визначений із значною точністю.

Таблиця 4.1.

Дані для зображення кореляційного поля точок та розрахунку рівняння регресії.

№ п/п	Ц	n	Ц*n	Ц^2	n^2
сума

Згідно теорії проведення регресійно-кореляційного аналізу рівняння регресії матиме вигляд:

N = b0 + b1*Ц

N – теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.

Для обчислення b0 і b1 розв’яжемо систему рівнянь:

å n = m*b₀ + b₁* å Ц;

å (Ц*n) = b₀* å Ц + b₁* å Ц²;

3476 = 12*b₀ + 1020*b₁

272222 = 1020*b₀ + 91848*b_1,

де m – кількість замірів у проведеному дослідженні.

В результаті одержали, що b₁ =-4,51; а b₀ =673,02;

Отже, рівняння регресії матиме вигляд:

N = 673,02- 4,51*Ц;

Використовуючи дані табл. 4.1 і загальний вигляд рівняння регресії, обчислимо значення N і занесемо результати обчислення до табл. 4.2.

n = 3476/12 = 289,67

Таблиця 4.2.

Дані для розрахунку рівняння регресії

№п/п	Ц	n	Ni	Ni – n	(Ni – n)^2
			140,84	-148,83	22150,37
			167,9	-121,77	14827,93
			194,96	-94,71	8969,984
			222,02	-67,65	4576,523
			249,08	-40,59	1647,548
			276,14	-13,53	183,0609
			303,2	13,53	183,0609
			330,26	40,59	1647,548
			357,32	67,65	4576,523
			384,38	94,71	8969,984
			411,44	121,77	14827,93
			438,5	148,83	22150,37
сума				-----	104710,8

Якщо зобразити кожну пару спостережень у системі координат, де величина попиту (N) відкладається по осі У, а ціна (Ц) - на осі Х, то отримаємо кореляційне поле точок і графічний вигляд рівняння регресії, тобто залежність попиту від ціни (рис. 4.1).

Ц

N

Рис. 4.1. Залежність попиту від ціни

Визначимо щільність зв’язку між цими величинами за допомогою коефіцієнта детермінації:

s_N² = (å(Ni - n)²)/m = 104710,8/12 =8725,9;

sn² = å n_i²/m - (å n_i /m)² =1129238/12 – (3476/12)² =10196,39;

R² = s_N²/sn² = 8725,9/10196,39=0,85; R =0,92.

Оскільки, R² = 0,85, тобто входить у проміжок (0,6; 1), то зв'язок між ціною і попитом щільний.

Дата добавления: 2015-08-31