Етапи формування розумових дій

Вступ

Спеціальна частина

Загальна частина.

1.1.Теорія поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна як база модульної технології навчання.

1.2.Історія виникнення модульної системи.Сутність модульної системи.

1.3.Структура модульної системи навчання.
1.4.Структура професійного блоку.

2.1.План уроку виробничого навчання на тему:: Наплавлення валиків у нижньому положенні шва.

2.2.Додатки

2.3. Висновок

Список використаної літератури

Пошук ефективних способів досягнення професійної компетенції привів Міжнародну організацію праці ще на початку 70-х років до концепції модульного навчання професій. У результаті була сконструйована модульна система професійного навчання, яка дозволяє ефективно і швидко реагувати на попит виробництва, який постійно змінюється.

Модульне навчання в різних варіантах широко використовується багатьма навчальними закладами. За останні 20-25 років його ідеї набули широкого поширення в США, Англії та інших країнах. Наприклад, в Мічиганському університеті модульний метод є одним з напрямків індивідуального навчання, який дозволяє організувати самонавчання з регулюванням не тільки швидкості навчання, але і змісту навчального матеріалу.

На сьогоднішньому етапі розвитку економіки, коли в більшості країн відбувається перехід від індустріальної до інформаційної ери, яка характеризується використанням програмно-керованого устаткування, ЕОМ та інших технічних комунікацій, ставляться високі вимоги до підготовки робітників і фахівців. Основним показником рівня кваліфікації сучасного спеціаліста є професійна компетентність, яка включає в себе змістовний і процесуальний компоненти, які є сполучною ланцюжком знань, умінь та навичок. На відміну від узагальненого «соціального замовлення суспільства» на підготовку фахівця, професійна компетентність висловлює реальний рівень підготовки кадрів, пропонує постійне оновлення знань, володіння новою інформацією для успішного вирішення професійних завдань у конкретних умовах. Конкретний фахівець повинен знати сутність проблеми, вміти вирішувати її практично, володіти гнучкістю методу.

Для реалізації зазначених вимог відбувається безперервне вдосконалення системи навчання. Найбільш поширена сьогодні предметна система навчання терпить значну модернізацію, спрямовану на інтеграцію предметів у нову якість і перехід до модульної системи навчання.

1.1 Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна як база модульної технології навчання.

Побудова системного типу орієнтовної основи дій учнів дозволяє формувати у них узагальнені прийоми пізнавальної діяльності, що забезпечують їм самостійну орієнтування у всіх приватних видах об'єктів даної галузі знань.

Теорія поетапного формування розумових дій. Ця теорія розглядає вчення як систему певних видів діяльності, виконання яких призводить учня до нових знань і умінь. «Домовимося називати вченням, - пише П. Я. Гальперін, - будь-яку діяльність, оскільки в результаті у її виконавця формуються нові знання і вміння або колишні знання і вміння набувають нові якості». Кожен вид діяльності вчення, у свою чергу, складається з системи дій, об'єднаних єдиним мотивом і в сукупності забезпечують досягнення мети діяльності, до складу якої вони входять.

Аналіз вчення повинен починатися з виділення діяльності, яку необхідно виконати учнем, щоб виконати поставлене перед ними завдання; потім необхідно йти до виділення становлять її дій, а потім - до структурного і функціонального аналізу змісту кожного з них. Цей принцип лежить в основі модульної технології навчання - весь навчальний матеріал ділиться на модулі, модулі, у свою чергу, на модульні одиниці, а модульні одиниці розбиваються на модульні елементи. Так, отримуємо взаємозв'язану ланцюжок навчальної інформації.

Таким чином, центральною ланкою цієї теорії є дія як одиниця діяльності вчення, як одиниця будь-якої людської діяльності. Поділ діяльності на дії послужило базою для створення модульної технології навчання. На основі теорії П. Я. Гальперіна була визначена важливість розбиття всього навчального матеріалу на певні модулі взаємозалежної інформації.

Структурні та функціональні частини дії. В модульній системі навчання дуже важливим є усвідомлене виконання дії. Виконання дії суб'єктом завжди передбачає наявність певної мети, яка, у свою чергу, досягається на основі якогось мотиву. Дія завжди спрямоване на матеріальний або ідеальний но виконується суб'єктом за зразком (зовнішньому чи внутрішньому предмет (об'єкт). Во, який містить або всі необхідні знання, або лише деякі) і з урахуванням умов дії. Нарешті, будь-яка дія включає певну сукупність операцій, які виконуються в певному порядку і відповідно до певним правилом. Послідовне виконання операцій становить процес виконання дії. Процес виконання дії буде найбільш продуктивним, якщо операції будуть логічними і взаємопов'язані.
У даній теорії образ дії і образ середовища дії об'єднуються в єдиний структурний елемент, на основі якого відбувається управління дією і який називається орієнтовною основою дії.

Орієнтовна основа дії - це та система умов, на яку реально впирається людина при виконанні дії.

Під дією розуміється такий процес вирішення життєвих завдань людиною, який збуджується тією метою, на досягнення якої він спрямований. Дія ж збуджується не самої його метою, а мотивом (метою) тієї діяльності, до складу якої воно входить.

Операції - це способи, якими здійснюється дію. Так, наприклад, рішення арифметичної задачі при збігу мотиву і мети буде діяльністю. Складання, допустимо, двох багатозначних чисел, яке по ходу вирішення цього завдання виконує учень, буде дією, а додавання в цих числах одиниць або десятків буде операцією. Згідно з таким розумінням поняття дії і операції є відносними.
Дія за виконуваних їм функцій може бути розділена на 3 частини:
орієнтовну, виконавчу і контрольну. «У кожному людському дії, - пише П. Я. Гальперін, є орієнтовна, виконавча і контрольна частина» (Гальперін, 1958б, стр34) У роботах Гальперіна іноді в якості основних частин виділяються тільки орієнтовна і виконавча, а орієнтовна, у свою чергу, ділиться на власне орієнтовну і контрольну.

Орієнтовна частина дії пов'язана з використанням людиною сукупності тих об'єктивних умов, необхідних для успішного виконання заданого дії, які увійшли у зміст орієнтовної основи дії. Виконавча частина - робоча частина дії - забезпечує задані перетворення в об'єкті дії (ідеальні або матеріальні).

Контрольна частина дії спрямована на спостереження за ходом дії, на зіставлення отриманих результатів із заданими зразками. З її допомогою здійснюється необхідна корекція, як у орієнтовною, так і у виконавчій частинах дії. У модульному навчанні дуже важливими є всі 3 частини дії. Орієнтовна частина дозволяє учням ознайомитися з програмою майбутнього модуля, його завданнями та цілями. Цей етап дуже важливий, тому що саме він психологічно налаштовує учня на вивчення нового матеріалу. Виконавча частина дії - це безпосередньо процес навчання. Контрольна частина дозволяє провести контроль засвоєних знань.

Характеристики дії. «Дія людини завжди відбувається на тому чи іншому рівні;... дія завжди має тієї чи іншої ступенем узагальнення, здійснюється з різною повнотою операцій і з різною мірою освоєння» (Гальперін, 1965а, стор 10). Таким чином, будь-яка дія суб'єкта може бути описано шляхом зазначення ступеня сформованості основних його характеристик. До числа незалежних характеристик (параметрів) дії відносяться: форма, узагальненість, розгорнення і освоєність (автоматизированность, швидкість і т.д.)

Форма дії характеризує ступінь (рівень) присвоєння дії суб'єктом - головний аспект зміни дії на шляху його перетворення із зовнішнього (матеріального) у внутрішнє (розумовий).

Форми дії бувають: Матеріальна і матеріалізована.

Персептивное.
Внешнеречевая.
Розумова.

Знання структури, функцій та основних характеристик дії дозволяють моделювати найбільш раціональні види пізнавальної діяльності та намічати вимоги до них наприкінці навчання. Для того щоб запрограмовані види пізнавальної діяльності стали надбанням учнів, їх треба провести через ряд якісно своєрідних станів по всіх основних характеристиках. Дія, перш ніж стати розумовим, узагальненим, скороченим і освоєним, проходить через перехідні стани. Основні з них і складають етапи засвоєння дії, кожен з яких характеризується сукупністю змін основних властивостей (параметрів) дії.

Розглянута теорія виділяє в процесі засвоєння принципово нових дій п'ять етапів. В останні роки П. Я. Гальперін вказує на необхідність введення ще одного етапу, де головне завдання полягає у створенні необхідної мотивації у кого навчають. Незалежно від того становить рішення даного завдання самостійний етап або не складає, наявність мотивів, необхідних для прийняття учнями навчального завдання та виконання адекватної їй діяльності, має бути забезпечено. Якщо цього немає, то формування дій і входять до них знань неможливо. (У практиці добре відомо, що якщо учень не хоче вчитися, то навчити його неможливо.) З метою створення позитивної мотивації звичайно використовується створення проблемних ситуацій, вирішення яких можливе за допомогою тієї дії, до формування якого намічено приступити.
Характеристика основних етапів процесу засвоєння.

На першому етапі учні отримують необхідні роз'яснення щодо мети дії, її об'єкт, системі орієнтирів. Це етап попереднього ознайомлення з дією і умовами його виконання - етап складання схеми орієнтовної основи дії.
На другому етапі - етапі формування дії в матеріальному (або матеріалізованих) вигляді учні вже виконують дію, але поки у зовнішній, матеріальній (матеріалізованій) формі з розгортанням всіх вхідних у нього операцій.
Після того, як всі зміст дії виявляється засвоєним, дію необхідно переводити на наступний, третій етап - етап формування дії як внешнеречевого. На цьому етапі, де всі елементи дії представлені у формі зовнішньої мови, дія проходить подальше узагальнення, але залишається ще неавтоматизованим і нескорочення.
Четвертий етап - етап формування дії у зовнішній промови про себе - відрізняється від попереднього тим, що дія виконується беззвучно і без прописування - як промовляння про себе. З цього моменту дія переходить на заключний, п'ятий етап - етап формування дії у внутрішньому мовленні. На цьому етапі дія дуже швидко набуває автоматичне протягом, стає недоступним самоспостереженню. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна безумовно послужила основою для модульної технології навчання

Дата добавления: 2015-08-31