Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Генеральний план на відгодівлі ВРХ на1500 голів




Вступ

Пояснювальна записка

Курсовий проект

з дисципліни: «Машиновикористання у тваринництві»

на тему:Проект тваринницького комплексу по відгодівлі ВРХ на 1500 голів з з розробкою виробничої лінії підготовки соломи для згодування.

 

 

Виконав студент групи П4/2

Бондаренко В.К

Перевірив

Гурєва Т.Б

 

 

Миколаїв2012р

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський національний аграрний університет

 

 

Кафедра механізації та

електрифікації с/г виробництва

 

з дисципліни: «Машиновикористання у тваринництві»

на тему:Проект тваринницького комплексу по відгодівлі ВРХ на 1500 голів з з розробкою виробничої лінії підготовки соломи для згодування.

 

 

Виконав студент групи П4/2

Бондаренко В.К

Перевірив

Гурєва Т.Б

 

 

Миколаїв2012р

 

Зміст

Вступ

1.Генеральний план на відгодівлі ВРХ на1500 голів.

2.Технологічна лінія підготовки соломи для згодування.

3. Подрібнювач грубих кормів.

4. Охорона праці і техніка безпеки.

5. Список використаної літератури.

 

Тваринництво-це дуже важлива галузь не лише в сільському господарського виробництва, а й народного господарства держави в цілому, в першу чергу тому що,забезпечує населення країни такими важливими продуктами харчування як молоко,м'ясо,яйця. Крім того, ця галузь постачає промисловість деякими видами сировини. Оскільки вказані потреби зростають, то необхідно здійснювати й постійний розвиток галузі тваринництва. Він можливий лише за умови прискорення науково-технічного переоснащення виробництва,завершення комплексної механізації його на основі використання високоефективних комплектів машин та обладнання.

Тваринництво як сільськогосподарська галузь за організаційно-економічною структурою та технологічними особливостями наближається до промислового виробництва – цілорічні виробничі процеси, чітка ритмічність роботи визначений заздалегідь розпорядок дня на тваринницькому підприємстві, постійний штат обслуговуючого персоналу, стаціонарне обладнання, до того ж переважно електрифіковане. Все це свідчить про великі потенційні можливості галузі,ефективність якої повинна зростати в міру розширення промислових методів виробництва.

В організації і технології виробництва тваринницької прдукції відбуваються суттєві зміни. Так, завдяки механізації та автоматизації створюються передомови для значного зменшення затрат праці на виробництво, зберігання й приготування кормів, догляд за тваринами,одержання і первину обробку продукції. Зростання рівня технічного оснащення тваринницьких підприємств сприяє також впровадженню результатів наукових розробок і передового досвіду, реалізації заходів, що забезпечують істотне підвищення продуктивності тварин та якості вироблюваної продукції, високу технологічну і економічну ефективність виробництва.

Поряд із кількісним збільшенням машини та обладнання для тваринництва помітно змінюється й їхній технічний рівень. Це переважно високо продуктивні машини та агрегати, часто комбіновані або універсальні установки, здатні виконувати цілий комплекс основних,допоміжних і транспортно – перевалочних операцій. Значна їх частина оснащенна засобами автоматичного контролю та управління і може працювати,що обслуговується, стан навколишнього середовища та іншу специфіку експлуатації складних біотехнічних систем тваринництва.

Стосовно механізації малих тваринницьких підприємств особливої важливості набуває необхідність підвищення економічності машин та обладнання, здешевлення їх проектування і виробництва, використання стандартних та уніфікованих вузлів і деталей,зниження маси і зменшення габаритів машин,потужності привода. Такий підхід сприятиме підвищенню якості сільськогосподарської техніки, інтенсифікації виробничих процесів і зниженню собівартості продукції тваринництва. Вирішення перелічених завдань і вимог можливе лише на основі спеціальних знань.

 

 

Генеральний план ферми - це просторове розміщення в проекті всіх будівель та споруд виробничого та обслуговуючого призначення, об’єднаних технологічними процесами і спільними транспортними, енергетичними і санітарно-технічними засобами, пов’язаних з рельєфом місцевості, сторонами світу, напрямком пануючих вітрів і з’єднаних в єдине ціле для ефективного використання проектованої ферми чи комплексу.

В основу проектування генерального плану ферми повинна бути покладена прийнята схема технології виробництва таким чином, щоб взаємне розміщення будівель і споруд, транспортних магістралей, комунікацій інженерних ланок і загальна організація території максимально відповідали вимогам технологічних процесів і забезпечували поточність виробництва.

Ділянку під ферму бажано вибирати з супіщаним або слабоглинистим грунтом, який має властивість легко просихати і не затримувати надмірну кількість вологи. Рівень ґрунтових вод повинен бути не менше 2м. Уклін ділянки бажано мати на південь і не більше 10°. Ділянка повинна розміщуватись з підвітреної сторони відносно житлового сектора на віддалі не менше 200м для ферм ВРХ, 150м - для вівцеферм та 500м - для свиноферм.

Групи споруд в залежності від уклону місцевості і напрямку пануючих вітрів розміщують в наступному порядку: господарсько-допоміжні та складські будівлі і споруди розміщують на відносно підвищеній частині ділянки, але нижче житлового сектора і вище тваринницьких будівель, а відносно пануючих вітрів - з навітреної сторони до них і з підвітреної сторони відносно житлового сектора. Тваринницькі будівлі в свою чергу розміщують на відносно пониженій частині ділянки, нижче господарсько-допоміжної і складської групи і з підвітреної сторони до них, по рельєфу місцевості вище, і з навітреної сторони по відношенню до гноєсховища. Ветеринарні будівлі розмішують з підвітреної сторони по відношенню до ферми, а по схилу місцевості нижче, зі стоком поверхневих вод в протилежному напрямку від житлового сектору і ферми.

Всі тваринницькі будівлі доцільно розмішувати довгими паралельними осями в ряд, щоб їх торці були розташовані в одну лінію. При цьому довгу вісь їх потрібно розташовувати вздовж горизонталей чи під кутом до них так, щоб різниця в відмітках поверхні землі біля торців будівлі не перевищувала 1м.

Для достатнього і рівномірного природнього освітлення внутрішньої площі на протязі дня та прогрівання приміщення, тваринницькі будівлі в нашій зоні необхідно розміщувати /орієнтувати/ довшою віссю з півночі на південь.

Але в залежності від рельєфу місцевості, напрямку пануючих вітрів допускається відхилення від прийнятої орієнтації на 30° в ту чи іншу сторону.

Для захисту від різкого охолодження тваринницькі приміщення необхідно розташувати по відношенню до напрямку пануючих в зимовий час вітрів одним з кутів або торцевою частиною, а постійні входи в приміщення повинні находитись з підвітряної сторони.

Вся територія ферми /комплексу/ ділиться на окремі зони: виробничу, адміністративну та ветеринарно-санітарну, а виробнича на два сектори: репродуктивний та відгодівельний. Місце накопичення та переробки гною виділяють в окрему зону за межами ферми /комплексу/. Вигульні площадки розташовують з південної сторони будівель з нормою площі на голову ВРХ - 15м, якщо площадка не має твердого покриття, і 8м - при наявності твердого покриття. Для телят норма площі для вигульних площадок - 5м на одну голову.

Проектування генплану проводиться в такій послідовності:

- визначають склад поголів’я та чисельність кожної вікової групи;

- користуючись нормативами площі на 1 тварину визначають площу ділянки;

- знаходять кількість тваринницьких приміщень, виходячи з кількості поголів’я та місткості приміщень;

- визначають кількість і розміри кормосховищ, а також площу гноєсховища.

Склад тварин по групам визначають, виходячи із заданої загальної кількості поголів’я. Структура стада - це співвідношення окремих статевовікових груп в стаді на певну дату.

Приблизна структура стада для МТФ подана в табл.1 і передбачає, що щорічна заміна маточного поголів’я складає 15 %.

Для приміських господарств, які спеціалізуються на виробництві молока, найбільш доцільно використовувати І, П і III варіанти, а для господарств молочно–м’ясного і м’ясо-молочного напрямку - ІV і V варіанти, VІ варіант рекомендується для господарств м’ясного напрямку, розташованих в глибині району.

Структура поголівя свиней в залежності від прийнятої спеціалізації приведена в табл.2 і 3.

В господарствах І групи свиноводство є основною галуззю тваринництва з закінченим циклом виробництва, круглорічними опоросами та реалізацією 50 % поросят в 2-місячному віці. Господарства Ш групи - репродукторні, свинарство є однією із основних галузей, з реалізацією молодняка в 4-місячному віці в відгодівельні господарства.

Господарства по вирощуванню птиці призначені для отримання яєць та м’яса птиці. Розрізняють птахоферми яєчного напрямку, де кури-несучки складають 100%, і ферми з батьківським стадом. Оптимальним коефіцієнтом обороту стада є І, тобто на 1000 середньорічних курей-несучок надходить в рік 1000 ремонтних молодок.

Розмір ділянки / F, м2/визначають, виходячи з нори площі, яка відводиться на одну тварину і кількості тварин

, /1.1/

F=1500*50=

де m- кількість голів на фермі;

f - норма площі на одну голову, м2.

Норми площ залежать від розміру і напрямку ферм. Для ВРХ та свиней вони наведені у табл, 2 і 3.

Для ВРХ на відгодівлі - 50 м2, для вівцеферм - 20 м2, а для птахоферм 10 м2 на одну голову.

Характеристики основних приміщень і будівель для худоби, а також протипожежні і санітарні розриви між будівлями наведені у табл.4, 5, 6.

Території ферми слід надавати форму квадрату або прямокутника з співвідношенням ширини і довжини не більш як 1:1,5.

Кількість необхідних тваринницьких будівель / n/ для розміщення різних видів поголів’я визначається з виразу:

n = т/М, /1.2/

n=1500/500=5

де m - кількість тварин одного виду, згідно структури поголів’я.

М – місткість тваринницьких ферм приміщень, згідно існуючих типових проектів. Доїльні, молочні, або доїльно-молочні відділення можуть розмішуватись як в блоці з корівниками або між ними, так і в окремих приміщеннях. Для визначення площі доїльно-молочного відділення потрібно спочатку вибрати тип доїльної установки / по її пропускній здатності / та розрахувати потрібну їх кількість /n/, а потім підібрати відповідний типовий проект доїльно-молочного блоку,

Кількість та розміри сховищ кормів визначають, виходячи з наявного поголів’я тварин та птиці, кормових раціонів та тривалості їх стійлового періоду.

Річний запас /Gріч, т/ силосу, сінажу, коренебульбоплодів, грубих кормів визначається по формулі:

, T/1.3/

 

Соломи Gріч=210*4*1500*1.1/1000=1386т

Силосу Gріч=210*10*1500*1.1/1000=3665т

Коренеплоди Gріч=210*10*1500*1.03/1000=3244.5т

де g- добова норма кожного виду корму на одну голову, кг.

К - коефіцієнт, що враховує втрати кормів при зберіганні. Для силосу і сінажу К = 1,1; для концкормів К = 1,0; для коренебульбоплодів K = 1,03.

Запас концентрованих кормів /Gk,т/ на фермі повинен складати 16% річної кількості, тоді:

, /1.4/

 

Концентровий корм Gріч=365*2*1500*1.0*0.16/1000=175.2т

де gk- добова норма концкормів на одну голову, кг /табл. 19,20/. Об"ем сховища /V.м3/ для річного запасу кормів визначається по формулі:

, /1.5/

Соломи V=1386/0.22=6300 м3

Силос V=3465/0.45=7700 м3

Коренеплоди V=3244.5/0.5=6489 м3

Концентрові корми V=175.2/0.55=319 м3

де Gріч - річний запас кормів, т;

де - об’ємна маса, т/м3.

Кількість сховищ / n / визначається виходячи з їх об’ємів:

, /1.6/

 

n=7700/3000*0.95=3 м3 (18*62)

n=6489/4000*0.95=2 м3 (27*78)

n=34650/4000*0.95=2 м3 (8*50)

де Vcx- об’єм прийнятого сховища, м3/.

де - коефіцієнт використання місткості.

Ширину траншеї для зберігання силосу, сінажу, коренебульбоплодів можна брати рівну 12-14 м, глибину –3м, найбільшу довжину - 80м. Ширину скирди для зберігання грубих кормів можна брати рівну 6-8 м, висоту 6-7 м, довжину 60м.

Площу гноєсховища / F м2/ розраховують по формулі:

, м2 /1.7/

 

Fг=1500*35*20/2*800=2553 м2

Fг=2553/2=1277 м2

де m- кількість тварин на стійловому утриманні;

gг - маса гною, що отримується на фермі від однієї тварини за добу, кг, приймається з табл.30.

Dзб- тривалість зберігання гною в гноєсховищі, діб /Dзб= 120 діб/;

h - висота укладки гною, м /h=І,5 - 2,0 м/;

- об’ємна маса гною, кг/ м3 / = 800-1070 кг/м3/.

Ширину гноєсховища / в, м/ можна брати рівною 12-25 м, тоді довжина / L, м/ рівна:

, /1.8/

L=1277/25=52 м.

 

2. Технологічна лінія підготовки соломи до згодування.

Визначаємо витрату соломи за добу с.доб.

, кг /2.1/

 

Qс.доб=4*1500=6000кг/добу

де qci - добова витрата соломи для різних груп тварин, кг;

- кількість тварин кожної вікової групи, голів.

 

Розраховуємо об’єм бункера – живильника соломи з розрахунку витрати соломи за 1 зміну з двократним запасом:

/2.2/

Vб.ж=1*6000/0.6*220=45.4 м3

 

де - коефіцієнт використання бункера (об’ємного заповнення) = 0,6...0,7;

- об’ємна маса соломи, кг/м3 /табл..21/.

Вибираємо стаціонарний бункер – живильник, або мобільний кормороздавач.

Вибираємо подрібнювач соломи, продуктивність якого буде відповідати умові

/2.3/

Qподр.с≤6000/7*1*0.8=1071.42кг/год

 

де - коефіцієнт нерівномірності роботи подрібнювача, = 0,8...0,85.

Якщо дана умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів

/2.4/

 

nподр=6000/1000*7*0/8=1

 

Обираємо машину ИГК-30Б

Вибираємо технічні засоби для дозованої подачі подрібненої соломи до змішувача, при цьому повинна бути витримана умова

/2.5/

qтрс≥6000/7*1*0.8=1071.42т/год

де - продуктивність транспортера, шнека або бункера – дозатора, т/год;

- коефіцієнт змінної нерівномірності роботи транспортера, =0,8...0,9.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 1408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.059 сек.