Економічна ефективність виробництва приросту врх

Собівартість 1 ц приросту врх та фактори її формування

Вплив факторів на зміни валового надою молока

у ПСП «Хлібороб»

Показник	2011 р.	2013 р.	Відхилення (+,-)
Поголів'я врх, гол.			+39
Середньодобовий приріст, г	650,13	435,42	-214,71
Валове виробництво приросту врх,ц			-83
Валове виробництво приросту врх при поголів’ї 2013 р. і середньодобовому прирості 2011 р., ц	0,345	Х
Зміни валового виробництва приросту врх за рахунок, ц:	-83	Х
поголів’я врх	-438,655	Х
середньодобового приросту	355,655	Х

Проаналізувавши таблицю, можемо зробити висновок, що відбулося зменшення валового виробництва приросту врх за рахунок зменшення середньодобового приросту.

2.3. Економічна ефективність виробництва приросту врх.

Таблиця 2.9

Показник	2011 р.	2013 р.	Відхилення (+,-)
Витрати на 1 голову, грн.	4,22	3,86	-0,36
Середньодобовий приріст, кг	650,13	435,42	-214,71
Собівартість 1 ц приросту, грн.	2,21	2,66	+0,45
Собівартість 1 ц приросту при витратах 2013 р. і продуктивності 2011 р., грн.	0,006	Х
Зміни собівартості 1 ц приросту за рахунок, грн:	0,450	Х
Витрат виробництва	-2,204	Х
Продуктивності худоби	2,654	Х

Отже, за даними таблиці 2.9 про вплив факторів на собівартість 1 ц приросту врх на ПСП «Хлібороб» можна зробити висновок, що собівартість 1 ц приросту врх збільшилась на 0,45 грн/ц через збільшення продуктивності корів. Через зменшення виробничих витрат собівартість знизилася на 2,204 грн/ц.

Таблиця 2.10

Показник	Рік	Відхилення, (+,-)
2011 р.	2012 р.	2013 р.
Вихідні дані
Середньорічне поголів’я молодняку, гол.				+39
Приріст живої маси, ц				-83
Витрати кормів, ц корм. од.	480,3	498,9	537,7	+57,4
Реалізовано живої маси, ц				-91
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1066,4		1005,6	-60,8
Виручено, тис грн.		581,3	368,5	-190,5
Економічна ефективність виробництва приросту врх
Приріст 1 голови молодняку:	2,37	1,84	1,59
Середньодобовий, г	650,13	504,54	435,42	-214,71
Середньорічний, кг	0,65	0,5	0,44	-0,21
Витрати кормів на 1 ц приросту, ц к.од	1,09	1,34	1,51	0,42
Повна собівартість 1 ц живої маси,грн.	2429,16	2725,81	2824,72	395,56
Ціна реалізації 1 ц живої маси, грн.	1273,35	1562,63	1035,11	-238,24
Прибуток,збиток (-), грн.:	-507400	-432700	-637100	-129700
На 1 ц живої маси	-1065,97	-992,43	-1654,81	-588,84
На 1 голову молодняку	-2742,7	-2142,08	-2844,2	-101,49
Рівень рентабельності,%	-47,58	-42,67	-63,36	-15,77

Отже, за даними таблиці 2.10. про економічну ефективність виробництва приросту врх на ПСП «Хлібороб» можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду збільшився на 15,33% у порівнянні з 2011 роком. Повна собівартість 1 ц живої маси зросла на 395,56 грн у порівнянні з 2011 роком. А ціна реалізації протягом аналізованого періоду зменшилася на 238,24 грн, У 2011, у 2012 та у 2013 році ПСП «Хлібороб» отримувало збиток від реалізації живої маси. До того ж 2013 року збиток перевищив показник 2011 року на 588,84 грн\ц.

Таблиця 2.11

Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації приросту врх на ПСП «Хлібороб»

Показник	2011 р.	2013 р.	Відхилення (+,-)
Реалізовано приросту врх, ц			-91
Прибуток, тис. грн	-507,4	-432,7	74,7
Повна собівартість 1 ц приросту врх, грн.	2038,2	2611,9	573,7
Ціна реалізації 1 ц приросту врх, грн.	1174,4	957,14	-217,26
Прибуток на 1 ц приросту врх, грн.	-1065,97	-1654,8	-588,83
Зміни маси прибутку, тис. грн.	74,7
у т.ч. за рахунок:
обсягу реалізації приросту врх	97,003
собівартості приросту врх	220,87
ціни реалізації	-83,64

Отже, проаналізувавши у таблиці 2.11 вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації приросту врх ПСП «Хлібороб» можна зробити висновок, що прибуток від реалізації приросту врх на ПСП «Хлібороб» у 2013 році збільшився на 74,7 тис. грн. за рахунок зменшення обсягу реалізації приросту врх у 2013 році на 91 ц. Через зменшення ціни реалізації 1 ц приросту врх прибуток зменшився у 2013 році на 83,64 тис. грн.

2.4.Аналіз маркетингового середовища ПСП «Хлібороб» як передумова здійснення процесу планування

Однією з головних передумов розробки та запровадження процесу планування маркетингу на підприємствах аграрного сектору є аналіз середовища існування підприємства. При переході більшості сільськогосподарських підприємств на маркетингові основи ведення бізнесу, важливим елементом планування є аналіз маркетингового середовища функціонування підприємства. Перш ніж планувати виробництво, за допомогою спеціальних методів дослідження варто визначити:

· які товари підприємства користуються попитом;

· забезпечити виробництво необхідними ресурсами для задоволення цього попиту;

· найкращим чином запропонувати товар;

· отримати максимально можливий прибуток.

Таким чином, маркетинг - це комплексна система управління підприємством, основними елементами якої є: товар, ціна, місцезнаходження товару на функціонуючому ринку та комплекс просування, який підкріплений до підприємства чи окремо взятого його товару. Важливою складовою успішного функціонування маркетингу на аграрному підприємстві є відповідне інформаційне забезпечення. Відомо, що ціни формуються під впливом попиту і пропозиції, тобто, маючи таку інформацію, можна швидше реагувати на прогнозовані зміни й продавати продукцію з користю для свого підприємства. За аналізованих ринкових умов кожному виробнику потрібно користуватися цілим комплексом інформації, який включає в себе новини аграрної політики та про ситуацію на ринку, прогнози аналітиків, інформацію про ціни, статистичні дані, аналіз ринкової ситуації, комерційні пропозиції від учасників ринку, курси валют, ринкові нововведення та коливання, потребу населення в конкретному продукті, норми споживання, новини фондових, товарних та аграрних бірж тощо.

Із метою створення та розвитку системи ринкової інформації щодо агропромислового виробництва та вчасного її надходження необхідно забезпечити:

· організацію системи збирання, аналізу і поширення інформації про ринок сільськогосподарської продукції та цінового моніторингу продовольчого ринку на основі створення автоматизованої системи оперативного диспетчерського зв'язку, разом із обласною та районною адміністрацією, підприємствами, тому що оперативна звітність з окремих регіонів надходить недостовірна, без аналізу діяльності, формально переписуються з року в рік одні і ті самі дані, які фактично не підтверджуються;

· створення при аграрній біржі інформаційно-ресурсного центру з метою зближення виробника, переробника та постачальника ресурсів.

Кожному сільськогосподарському товаровиробнику потрібно подбати про те, щоб продукт відповідав вимогам споживачів щодо якості, які з розвитком науково-технічного прогресу стають вищими. Зокрема, варто вирощувати продуктивніші гібриди, більшість з яких стійкі до хвороб та шкідників і, водночас, були корисним для людського організму. Щоб створити якісний сільськогосподарський продукт, потрібно широко застосовувати систему удобрення сільськогосподарських угідь та вирощуваних культур, знищувати шкідники, хвороби та бур’яни сільськогосподарських культур, проводити своєчасне їх обприскування з метою збереження посівів від шкідників та інших хвороб сільськогосподарських культур. Важливу увагу потрібно приділити процесу збирання врожаю. Варто сконцентрувати всі зусилля на ефективне та економне збирання та транспортування продукції до складських приміщень із найменшими втратами. Зібравши врожай, потрібно подбати про систему сушіння зерна та його додаткову обробку, завдяки чому продовжується термін зберігання, покращується хімічний склад тощо.

ПСП «Хлібороб» чітко слідкує за виробництвом своєї продукції і коли товар не в змозі позиціонувати на ринку і виробництво якого несе затрати та збиток, то цю продукцію знімають із виробництва. Так як наприклад, ПСП «Хлібороб» ще в 2013 році зняло з виробництва ріпак ярий, що свідчить про те, що продукція відноситься до елімінованої і не підлягає подальшому виробництву.

Для здійснення ефективної виробничої діяльності підприємств аграрного сектору необхідно чітко усвідомлювати свої сильні та слабкі сторони, які супроводжують господарську діяльність, оцінювати та прогнозувати свої можливості та загрози, які можуть виникнути під час функціонування підприємства. Тому для раціонального аналізу виробничої діяльності ПСП «Хлібороб» варто здійснити SWOT-аналіз підприємства.У результаті проведення маркетингового дослідження були отримані дані для SWOT-аналізу підприємства, які згруповані та наведені в таблиці 2.6

Таблиця 2.12

SWOT-аналіз сільськогосподарського підприємства ПСП «Хлібороб»

Сильні сторони: 1. Наявність згуртованого висококваліфікованого колективу. 2. Налагоджені зв'язки зі споживачами. 3. Наявність ресурсного потенціалу. 4. Позитивний імідж серед споживачів. 5. Матеріальне і моральне стимулювання високопродуктивної праці. 6. Вдале географічне розташування. 7. Прямі канали реалізації продукції.	Слабкі сторони: 1. Низька природна родючість грунту. 2. Відсутній відділ маркетингу. 3. Відсутність сушарки, ангару для зберігання техніки та складу для зберігання мінеральних добрив. 4. Високі питомі витрати. 5. Нестача обігових коштів у міжсезонний період. 6.Висока собівартість продукції.
Можливості: 1. Удосконалення технологій виробництва. 2. Розширення посівних площ. 3. Розширення асортименту продукції. 4. Підвищення якості продукції. 5. Підвищення виробничих показників. 6. Будівництво виробничих потужностей для зберігання та доведення зерна до товарних кондицій (сушарка, зерносклади), придбання власного елеватора. 7. Можливість створення власної селекційної бази.	Загрози: 1. Залежність від природно-кліматичних умов. 2. Виснаження грунтів та зниження їх родючості. 3. Політична нестабільність. 4. Можливість появи нових конкурентів. 5. Нестабільне податкове законодавство. 6. Збільшення темпів інфляції.

Джерело: [Складено автором з використанням статистичної звітності підприємства]

У результаті проведення SWOT-аналізу ПСП «Хлібороб», яке здійснює свою діяльність на території Рівненської області варто зробити висновок. Так як ПСП «Хлібороб» здійснює реалізацію своєї продукції без допомоги посередників, застосовуючи лише власні зусилля, його діяльність вважається досить раціональною та ефективною. Такі сильні сторони як висококваліфікований колектив, наявність власних ресурсних можливостей та позитивний імідж дають можливість удосконалювати технологію виробництва, розширювати площу земель та підвищувати її врожайність, розширювати асортимент шляхом вирощування високоврожайних сільськогосподарських культур. Але при здійсненні запланованих заходів варто враховувати можливі загрози, які можуть виникнути під час їх здійснення та запровадження.

На узагальнення викладеного матеріалу варто зазначити, що ПСП «Хлібороб» намагається здійснювати свою діяльність на основі маркетингових принципів. При аналізі маркетингового середовища було виявлено, що підприємство не повністю використовує свій наявний ресурсний потенціал та матеріально-технічну базу для здійснення виробничої діяльності. Але все ж таки, з урахуванням даних та висновків маркетингового аналізу необхідно розширювати товарний асортимент підприємства, знижувати ціну реалізації продукції шляхом скорочення та зниження собівартості вирощуваної продукції рослинництва. Головним чином потрібно розширювати тваринницьку базу підприємства, яка буде слугувати незамінним удобренням грунту. І загалом, необхідно запроваджувати ефективну систему управління підприємством на аграрному ринку України

Розділ 3. Проект підвищення економічної ефективності приросту врх та шляхи удосконалення маркетингового планування ПСП «Хлібороб»

3.1. Перспективи розвитку м’ясного скотарства

У всіх розвинених країнах світу проблема забезпечення населення високоякісним м’ясом і м’ясопродуктами вирішується за рахунок інтенсивного розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства.

В Україні м’ясо яловичини переважно одержують за рахунок використання на забій поголів’я надремонтного молодняку та вибракуваного поголів’я дорослої худоби молочних і молочно–м’ясних порід.

Аналіз динаміки поголів’я великої рогатої худоби, виробництва молока і яловичини в Україні показує, що продовольча проблема сьогодні стоїть доволі гостро.

Забезпеченість населення молочними продуктами випереджає потребу в м’ясі. Попит на молоко й продукти його переробки задовольняють споживачів на 80–85 %, а по яловичині–менш ніж на 40 %.

[ http://agroua.net/animals/catalog/ag-1/a-3/info/aig-75/ ]

Аналізуючи світовий досвід, вирішити цю проблему можливо за рахунок всебічного розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства, яка може забезпечити збільшення виробництва високоякісної яловичини. В Україні створилися об’єктивні умови для інтенсивного формування цієї галузі тваринництва.

Визначальними об’єктивними факторами, які надають можливість в перспективі розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства, є такі:

- продовольчі. Великий дефіцит виробництва м’яса і його споживання, особливо яловичини. Населення далеко не повністю забезпечується цим важливим білковим продуктом харчування. Вимагає поліпшення якісних показників яловичини від тварин молочних і комбінованих порід.

- соціальні. У сільській місцевості багатьох областей України більше третини населення–пенсійного віку. В господарствах, по розведенню молочної худоби, важко вирішуються кадрові проблеми, особливо із доярками. У найближчій перспективі ці проблеми залишаться. При постійному зменшенні чисельності працездатного сільського населення, м’ясне скотарство потребує в 8 – 10 разів менше трудових ресурсів. Це пояснюється використанням маловитратної технології утримання м’ясної худоби.

- енергетичні. При існуючому дефіциті енергоносіїв, ця галузь вимагає мінімальних витрат електроенергії, механізмів і машин. Енергоємність м’ясного скотарства на 60–80 % менше, у порівнянні із молочним скотарством.

- екологічні. Особливої уваги заслуговує розвиток м’ясного скотарства в регіонах, які забруднені радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС. Тут дуже гостро стоїть проблема із трудовими ресурсами і одержанням екологічно чистої продукції. Ця галузь допомагає вирішити проблему зайнятості населення. Крім того, з м’ясом в організм людини попадає менше радіонуклідів, особливо стронцію, ніж з молоком.

- ресурсні. М’ясна худоба вимагає значно менших витрат концентрованих кормів, більш ефективно використовує пасовища, Необхідне створення високопродуктивних культурних пасовищ і луків, з яких значно дешевше корми, одночасно і раціональне використання наявних кормових ресурсів та рентабельне ведення галузі м’ясного скотарства.

- цінові. Ціни на продукцію м’ясного скотарства не забезпечує простого відтворення стада. Відсутнє прогнозування цінової політики, недостатньо розвиненої ринкової інфраструктури та недосконалу систему управління ринком.

- економічні. У раціонах харчування м’ясної худоби застосовують більш дешеві грубі та зелені корми, відходи харчової промисловості. Від них одержують високоякісне м’ясо та шкіри, цінну сировину для фармацевтичної промисловості при енерго- та ресурсозберігаючій технології його утримання.

У багатьох регіонах України, що мають незатребувані земельні площі, при створенні культурних і поліпшенні наявних природних угідь і пасовищ, таку можливість можна направити на використання специфічних особливостей м’ясної худоби при її вирощуванні. Ця галузь тваринництва може стати майбутньою перспективою не тільки в забезпеченні високоякісним м’ясом і м’ясопродуктами по науково обґрунтованих нормах харчування, але й у поліпшенні життєвого рівня населення, створенні стратегічних ресурсів нашої країни і її експортного потенціалу.

Українськими науковцями визначені основні шляхи збільшення поголів’я м’ясної худоби. Такими є:

- інтенсивне відтворення наявного поголів’я вітчизняних і імпортних м’ясних порід;

- широке використання низькопродуктивних ремонтних телиць молочних і молочно–м’ясних порід для схрещування із плідниками м’ясних порід, або їх штучне запліднення спермою м’ясних бугаїв. Отримане помісне потомство потрібно вирощувати за технологією м’ясного скотарства, що дасть можливість за рахунок помісного поголів’я телиць–створити товарні гурти м’ясної худоби. У першу чергу, таку роботу необхідно проводити у господарствах, що мають певні виробничі потужності (приміщення, земля, трудові ресурси), які не використовуються. Багато господарств мають умови для створення культурних пасовищ, що дозволить здешевити виробництво яловичини за рахунок зниження витрат праці та енергоресурсів;

- використання трансплантації ембріонів в племінних заводах та племрепродукторах, дозволить від видатних батьків за рік одержувати 10–20 телят, замість одного у звичайних умовах.

З огляду на світовий досвід, зроблені спроби наукового обґрунтування розвитку галузі м’ясного скотарства в Україні, залежно від кількості й продуктивності молочних корів. Розрахунки показують, що в Україні, навіть при низькому надої на рівні 2000 кг на корову, буде спостерігатись дефіцит яловичини і є нагальна необхідність мати в 10–20 разів більше поголів’я м’ясної худоби, ніж воно є на сьогодні фактично. При нарощуванні надоїв від молочних корів різко збільшуватиметься дефіцит яловичини, який можна ліквідувати тільки за рахунок збільшення чисельності м’ясної худоби. Для розвитку м’ясного скотарства в Україні є необхідний генофонд порід, що представлений трьома вітчизняними (українською, волинською, поліською м’ясними), а також імпортними (абердин–ангуською, герефордською, лімузинською, шароле, та ін.). Створюються три нові м’ясні породи–знам’янська, південна і симентальська м’ясна.

Технологія і організація ведення м’ясного скотарства в умовах інтенсивного землеробства в господарствах–репродукторах всіх природно–кліматичних зон України в основному відпрацьована. Але поряд із цим, через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин (недостатню забезпеченість кормами, низькими закупівельними цінами на м’ясо яловичини, без врахування його якості, відсутність фахівців) широкого розвитку ця галузь не одержала.

Невелика частина яловичини, яку отримують від м’ясної худоби, у загальному виробництві м’яса істотно не впливає на підвищення рівня його споживання. За умов доведення споживання яловичини на душу населення у найближчі роки до 30–35 кг, необхідно широко розвивати галузь інтенсивного м’ясного скотарства.

Для збільшення кількості поголів’я м’ясної худоби, підвищення його продуктивності та виробництва якісного м’яса яловичини, важливе значення має надання державою дотації на утримання кожної продуктивної м’ясної корови, шляхом компенсації нормативних витрат на її вирощування. Це практикується у країнах із ринковою економікою.

Таким чином, м’ясне скотарство має широке розповсюдження у багатьох країнах світу. В Україні створенню галузі м’ясного скотарства присвячена велика кількість наукових досліджень, але свій розвиток галузь не одержала. Її роль у виробництві високоякісної яловичини та важкої шкіряної сировини обмежена.

Таблиця 3.1

Дата добавления: 2015-08-31