Тема 11. Соціальна політика

1. Законодавчі регламентування умов праці не включає:

1) час праці і відпочинку;

2) вимоги до кваліфікації;

3) програми підтримки зайнятості молоді;

4) техніку безпеки;

5) відносини між профспілками і спілками підприємств.

1. Статус безробітного визначається у:

1) Закон України "Про зайнятість населення";

2) державній програми зайнятості;

3) Указі Президента України "Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року";

4) Законі України " Про підприємства";

5) Законі України "Про власність".

1. Головні функції з регулювання ринку праці в Україні виконує:

1) Верховна Рада України;

2) Президент України;

3) органи місцевого самоврядування;

4) Міністерство праці та соціальної політики;

5) Міністерство науки та освіти.

1. Тарифні ставки визначають:

1) додаткову зарплату;

2) основну зарплату;

3) норму прибутку;

4) ренту;

5) процент.

1. Визначення мінімальної заробітної плати є складовою:

1) державного регулювання оплати праці;

2) договірного регулювання оплати праці;

3) регулювання фонду споживання;

4) оподаткування доходів працівників;

5) фіскального регулювання.

1. Мінімальна заробітна плата не залежить від:

1) рівня економічного розвитку;

2) продуктивності праці;

3) середньої заробітної плати;

4) мінімального споживчого бюджету;

5) прибутку.

1. Не являється складовою тарифної системи:

1) тарифні ставки;

2) тарифні сітки;

3) митні тарифи;

4) схеми посадових окладів;

5) тарифно-кваліфікаційні довідники.

1. Розмір заробітної плати працівників, визначений за деякий період часу, є:

1) мінімальна заробітна плата;

2) середня заробітна плата;

3) максимальна заробітна плата;

4) погодинна заробітна плата;

5) здільна заробітна плата.

1. Який із заходів не належить до державного регулювання доходів та споживання:

1) визначення мінімального споживчого бюджету;

2) визначення прожиткового мінімуму;

3) визначення мінімальної заробітної плати;

4) створення пенсійних фондів4

5) створення інвестиційних фондів.

1. Система індексації у зв"язку з інфляцією не включає:

1) індексацію зарплати;

2) індексацію доходів;

3) індексацію боргів;

4) індексацію збережень;

5) індексацію пенсій.

1. Частка національного доходу, яку без посередньо використовують на споживання і

нагромадження характеризує:

1) реальні доходи;

2) номінальні доходи;

3) кінцеві доходи;

4) тіньові доходи;

5) підприємницький доход.

1. Межу бідності визначає:

1) раціональний споживчий бюджет;

2) мінімальний споживчий бюджет;

3) мінімальна заробітна плата;

4) середня заробітна плата;

5) середній рівень пенсій.

1. Мінімальний споживчий бюджет окремо не визначається для такої категорії населення:

1) діти;

2) дорослі;

3) особи пенсійного віку;

4) населення;

5) особи розумової праці.

1. Не входять до мінімального споживчого бюджету:

1) продукти харчування;

2) непродовольчі товари;

3) послуги;

4) податки, внески, платежі;

5) збереження.

1. Не належить до платних послуг:

1) охорона правопорядку;

2) пасажирський транспорт;

3) зв"язок;

4) правові;

5) санаторно-курортні.

1. Визначити рівні регулювання сфери послуг:

1) міждержавний;

2) державний;

3) регіональний;

4) місцевий;

5) усі вищеназвані.

1. Визначити способи державного регулювання сфери послуг:

1) правове;

2) цінове;

3) бюджетно-фінансове;

4) 1,3;

5) 1,2,3.

1. Визначити галузі сфери послуг, що знаходяться за межами бюджетного

планування:

1) освіта;

2) охорона здоров"я;

3) туризм;

4) культура;

5) мистецтво.

1. Обсяг житлово-комунальних послуг населення не включає:

1) обслуговування житлових будинків;

2) обслуговування установ;

3) обслуговування гуртожитків;

4) обслуговування готелів;

5) послуги бюро по обміну житлової площі.

1. В сучасних умовах в Україні перевага віддається прогнозам послуг:

1) короткотерміновим;

2) середньо терміновим;

3) довготерміновим;

4) стратегічним;

5) статистичним.

1. До регуляторів діяльності у сфері послуг в перехідному періоді належать:

1) державні замовлення;

2) ціни;

3) тарифи;

4) 1,3;

5) 1,2,3.

1. Програми і плани підготовки спеціалістів потрібно розробляти з урахуванням:

1) демографічних прогнозів;

2) тенденцій зайнятості населення;

3) кон"юнктурних міркувань господарств;

4) 1,2;

5) 1,2,3.

1. Для розрахунку планово-прогнозних показників розвитку культури, мистецтва

та засобів масової інформації враховуються:

1) нормативи потреб у відповідних послугах;

2) кількість студентів, що навчаються за денною формою навчання;

3) структура вільного часу населення;

4) 1,2;

5) 1,3.

1. Пріоритетна галузь розподілу витрат місцевих бюджетів на розвиток сфери

обслуговування в США:

1) освіта;

2) транспорт;

3) підтримання доходів;

4) житло;

5) цивільна оборона.

1. Соціальні гарантії у сфері доходів та споживання передбачають встановлення:

1) рівня мінімальної заробітної плати;

2) індекса цін на послуги;

3) натуральних доходів на особу;

4) середньої зарплати;

5) середнього розміру пенсій.

Питання для самоконтролю

1. Управління як суспільне явище, еволюція його змісту, його багатогранність.

2. Системний підхід як методологія державного управління та методи його впровадження.

3. Сутність, зміст та специфіка державного управління.

4. Державне управління в системі інших суспільних дисциплін.

5. Державне управління як наука та навчальна дисципліна.

6. Основні теорії управління: класична, людських відносин, мотивації, бюрократизації, загальна теорія систем.

7. Школи управління: американська, європейська, японська та ін.

8. Конституційні засади виконавчої влади та державного управління в Україні.

9. Державне управління як діяльність виконавчо – розпорядчого характеру.

10. Сутність та об'єктивні умови та фактори що детермінують зміст державного управління.

11. Система органів державної влади та регіонального самоврядування в Україні.

12. Основні складові державного апарату, види органів що входять в його систему та їх компетенція.

13. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції.

14. Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції.

15. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі державного управління.

16. Регіональне самоврядування та його особлива роль в державному управлінні.

17. Сучасні принципи державного управління, джерела їх виникнення та формування.

18. Зміст принципів державного управління.

19. Риси та складові елементи системи державного управління (діяльність, відносини, взаємозвязок, вплив, ціль, суб'єкт, об'єкт, інформація).

20. Загальні риси управлінської діяльності.

21. Стадії управлінської діяльності та управлінські технології: поняття та види.

22. Функції, форми та процедури державного управління.

23. Сутність та зміст наукового управління суспільством.

24. Методи управлінської діяльності: морально-етичні. економічні, адміністративні.

25. Поняття та сутність цілей державного управління.

26. Цілеспрямованість як обов'язкова властивість державного управління.

27. Механізм формування та обгрунтування цілей.

28. Поняття основних завдань та види функцій державного управління, їх класифікація

29. Організаційно-правові аспекти регіонального управління.

30. Функціональна структура державного управління: сутність та умови її побудови

31. Роль та місце регіонального управління в загальній системі державного управління.

32. Адміністративна реформа в Україні, проблеми і перспективи реформування системи територіальної організації влади та територіального управління в Україні.

33. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління.

34. Основи побудови організаційної структури державного управління.

35. Поняття організаційної структури органу державної виконавчої влади.

36. Взаємодія центральних, регіональних та місцевих органів державної влади і самоврядування

37. Організаційно-правова (нормативна) форма реалізації органу державної влади.

38. Сутність та призначення організаційного проектування

39. Розмежування функцій і повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

40. Побудова матриці розподілу функціональних обов'язків та організаційної структури в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування

41. Поняття та суть управлінського рішення.

42. Місце нормативно - правових актів у системі управлінських рішень.

43. Зміст процесу підготовки та прийняття управлінського рішення та її етапи.

44. Основні етапи та механізми процесу організації виконання управлінського рішення.

45. Вимоги, що ставляться до управлінських рішень: наукова обгрунтованість, законність, конкретність, несуперечливість, реальність, своєчасність, інформативність.

46. Види забезпечення діяльності виконавців управлінського рішення.

47. Технологія процедури прийняття рішення (надання рішенню юридичної сили).

48. Можливості уніфікації та використання типових управлінських рішень в державному управлінні.

49. Підведення підсумків виконання рішень та оцінка роботи по основним напрямкам діяльності.

50. Поняття, зміст та призначення контролю і обліку в державному управлінні.

51. Місце і роль контролю в системі державного управління.

52. Контроль та облік - необхідні умови ефективного функціонування органів виконавчої влади та виконання конкретних управлінських рішень.

53. Система контролю в органах виконавчої влади, її організаційне, методичне та правове забезпечення

54. Забезпечення правового регулювання контролю у сфері державного управління.

55. Громадський контроль: поняття, цілі, об'єкти, форми, суб'єкти. структура.

56. Методи та форми контролю в органах виконавчої влади.

57. Процедура та стадії контрольної діяльності

58. Зміст комплексного інспектування, контрольних, цільових та наскрізних перевірок.

59. Поняття сутність та зміст інформаційного забезпечення державного управління.

60. Зміст і роль інформації в управлінській діяльності.

61. Поняття та сутність категорії інформаційний ресурс.

62. Напрямки інформатизації державного управлінні.

63. Впровадження сучасних методів та технічних засобів у процесі інформаційного забезпечення управління:

64. Вплив інформатизації на технології організації управлінської діяльності

65. Оптимізація процесів збирання, обробки та видачі інформації:

66. Сутність правового регулювання інформатизації державного управління.

67. Основні напрямки підвищення ефективності інформаційного забезпечення державного управління.

68. Роль інформатизації в управлінській діяльності та уніфікації управлінських документів.

69. Поняття та зміст інформаційної відкритості органів державних органів та вищих посадових осіб держави.

70. Обсяг та характер відомостей, що підлягають оприлюдненню та його порядок.

71. Зміст відомостей, що підлягають опублікуванні в пресі та зміст інформаційного повідомлення.

72. Порядок обовязкового декларування вищими посадовими особами майна і доходів та їх відповідальність за подання неправдивих відомостей.

73. Створення та функціонування деражавної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади та умови доступу до неї.

74. Громадянин у державному управлінні, його права і обов’язки.

75. Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що ставляться до них.

76. Перелік рішень (дій), що підлягають оскарженню та обмеження, що встановлюються при розгляді скарг громадян.

77. Порядок та терміни подання і розгляду звернень громадян.

78. Права громадян і обовязки органів державіного управління та їх посадових осіб, щодо розгляду звернень громадян.

79. Міжнародні стандарти з питань прав і обов’язків громадянина, стан і практика їх реалізації в Україні.

80. Забезпечення принципу соціальної справедливості в діяльності органів державного управління.

81. Якісний рівень кадрів апарату управління та його вплив на забезпечення прав і свобод громадян.

82. Загальне визначення ефективності державного управління: поняття, види та критерії.

83. Зовнішня ефективність державного управління.

84. Внутрішня ефективність державного управління.

85. Спеціальні критерії ефективності організації і ефективності об'єкта державного управління.

86. Ефективність діяльності державних органів і посадових осіб: поняття. критерії.

87. Механізм підвищення ефективності державного управління:

88. Об'єкти порівнянь в оцінці ефективності державного управління.

89. Організаційно-технічний напрямок раціоналізації трудових процесів:

90. Цілі та суть індивідуального планування праці співробітників.

91. Методика індивідуального планування праці державних службовців, облік робіт та фактичних витрат часу на їх виконання, розробка оптимального режиму праці.

92. Проблеми реформування державного управління виходячи з радикальної зміни змісту розвитку суспільства.

93. Адміністративна реформа та проблеми підвищення ефективності діяльності органів державного управління.

94. Проблеми реформування державного управління та подолання суперечностей державних і приватних інтересів в ньому.

95. Концептуальні засади реформування місцевих органів виконавчої влади.

96. Основні напрямки державної регіональної політики.

Дата добавления: 2015-08-31