Експлуатаційні характеристики дощувальних машин

Марка дощувальної машини	Витрата машини, л/с	Коефіцієнт використання робочого часу	Коефіцієнт, який враховує витрати води на випаровування
КІ-50 «Радуга»	47.2	0,62	1,1
ДМ «Кубань»		0,90	1,1
ДМ «Дніпро»		0,82	1,1
ДДН-70		0,83	1,1
ДМ «Фрегат»		0,92	1,1

6. Площа добового поливу (гр.18) визначається по формулі:

де: n_зм – число змін в добі, дорівнює 3 при t=8 год.

Площа добового поливу культури повинна бути узгоджена можливостями господарства по своєчасному проведенню післяполивного обробітку.

7. Тривалість поливу всієї площі, зайнятої культурою (гр.19), дорівнює:

діб;

8. Календарні строки поливу встановлюються відповідно до агротехнічних строків (табл. 8.) та отриманими розрахунковими тривалостями поливів (Т). Ці строки показують у плані проведення поливів (див. додаток 2) лінією, проведеною у відповідній декаді; на початку та в кінці лінії виписуються початкова та кінцева дати поливу (включно).

При зрошенні дощуванням елементи плану поливів визначаються, виходячи з витрат дощувальних машин, продуктивності та кількості їх в господарстві.

З метою створення найбільш раціонального режиму роботи каналів (безперервна та рівномірна подача води, робота при повній пропускній здатності та ін.) план поливів укомплектовують в межах допустимих відхилень від агротехнічних строків.

Після укомплектування строків проведення поливів підбивають підсумки по гр. 3, 11 та 13, а також підсумкові строчки: площа поливу всіх культур по декадах вегетаційного періоду та подекадна потреба у воді в точці виділу та потреба у воді наростаючим підсумком.

Розраховуються та наводяться планові показники внутрішньогосподарського водокористування:

1) площа зрошення нетто () в га – підсумок по гр. 3;

2) площа поливу в гектарополивах () в га – підсумок наведений в графі останньої декади поливного періоду в строчці “Площа поливу всіх культур наростаючим підсумком”;

3) потреба господарства у воді за весь зрошувальний період в тис.м³:

- на полях ()– підсумок по гр. 11;

- в точках водовиділу () – підсумок по гр.13;

4) загальний коефіцієнт корисної дії внутрішньогосподарської мережі:

5) потреба господарства у воді в точці водовиділу за декаду в тис.м³:

- максимальна ( перша декада серпня);

- середня ( третя декада серпня);

де: n_g – кількість декад за поливний період в яких проводяться поливи;

- мінімальна ( перша декада травня).

6) середньодекадні витрати води в точці водовиділу в м³/с при таких потребах господарства:

- максимальній (),

де: 10 – кількість діб в декаді, 86400 кількість секунд/добу;

- середній ();

- мінімальний ();

7) середньозважена зрошувальна норма в м³/га:

8) середнє число поливів:

2.2. План подачі води на зрошувальну ділянку

План подачі води на типову зрошувану ділянку господарства наведено в таблиці 2.5.

Складання плану подачі води проводиться в такому порядку:

1) згідно плану зрошувальної мережі системи встановлюється точка виділу води господарству;

2) із плану проведення поливів в календарному порядку виписуються строки подачі води та підсумкові витрати (л/с) в точці виділу води господарству (по гр. 12);

3) кількість води, що подається за весь період, визначається з урахуванням цілодобових поливів. Наприклад: полив з 21.08 по 23.08 рівний:

Таблиця 2.5

План подачі води на зрошувану ділянку р-пу «Україна»

№ точки виділу води в господарство	Календарні строки подачі води	Тривалість подачі води, діб	Кількість води, яку необхідно подати в точку виділу (брутто)
початок	кінець	л/с	тис. м^3
	21.04	25.04
	1.05	5.05
					19,41
					23,77
					25,34
					20,37
					40,57
					53,07
					66,24
					20,62
					12,92
					6,67
					8,56
					31,25
					36,5
	1.06	3.06			47,6
					6,0
					25,4
					50,8
					27,71
					32,62
					38,34
					29,04
					16,54
					24,24
					28,74
					79,61
					4,36
					59,63
					22,37
	1.07	1.07			2,31
					37,68
					38,24
					33,77
					87,28
					32,24
					22,37
					14,37
					38,34
					14,81
					17,83
					77,49
					26,93
					67,20
					72,71
					43,11
					13,34
					19,34
					29,95
	1.08	1.08			24,70
					33,0
					68,30
					55,97
					40,87
					20,37
					57,49
					23,92
					39,12
					29,42
					28,53
					30,53
					20,67
					8,0
					29,34
					20,62
					91,46
					41,24
					20,01
					4,62
	1.09	1.09			10,44
					25,43
					22,58
					60,57
					61,25
					8,27
					16,55
					39,13
					62,23
					14,49
					4,44
	1.10	3.10

2.3. Організація та проведення поливів в господарстві

2.3.1. Підготовка зрошуваних площ до поливів

У процесі експлуатації зрошувальної ділянки поверхня її порушується і змінюється. Внаслідок обробітку, оранки, нарізування поливної мережі і поливів на поверхні поля утворюються розгінні борозни, звальні гребені, залишки ґрунту від раніше нарізаної поливної мережі та інші нерівності, що погіршують якість поливу і утруднюють його проведення. Для цього необхідне поточне експлуатаційне планування зрошувальних полів. Поля, призначені для культур ранніх строків сівби або садіння, вирівнюємо восени після збирання попередніх культур. Поточне планування проводимо при оптимальній вологості ґрунту, коли немає залипання робочих органів і забезпечується висока якість планування при мінімальному тяговому опорі. Поточне планування виконуємо довгобазовими планувальниками і планувальниками-волокушами. Довгобазовий планувальник використовуємо марки ПА-3. Планування довгобазовими причіпними планувальниками ведеться по зораному, добре очищеному від рослинних залишків, полю. Планування здійснюємо за три проходи. Перший і останній проходи робимо у напрямку поливу, а при другому проході поля обробляємо у поперечному напрямку.

Рисунок 4.4 – Конструктивна схема автоматичного планувальника ПА-3

1– передній ходовий візок; 2,3 і 4 – передня, середня і задня секції рами; 5 – задній ходовий візок; 6 – згладжувальний пристрій; 7 – ківш; 8 – колеса системи автоматики.

На вирівняному, добре підготовленому полі нарізуємо тимчасову зрошувальну поливну мережу, конструкція якої залежить від прийнятої техніки поливу, характеру вирощуваних культур.

Звичні поточні поливні борозни нарізуємо начіпними культиваторами КОН-2.8, глибину борозен беремо 20 см. Відстань між вісями поливних борозен залежить від водно-фізичних властивостей і прийнятої технології вирощуваних культур.

Після нарізування поливної мережі приступаємо до створення вивідних і допоміжних борозен, а потім – тимчасових зрошувачів. Оскільки тимчасові зрошувачі розраховані на пропуск витрат не більше 60 л/с, то використовуємо канавокопач-зарівнювач КЗУ-0,3Б, який нарізає вивідні борозни і тимчасові зрошувачі.

2.3.2. Організація та проведення поливів

На зрошуваній ділянці р-пу «Україна»поливи сільськогосподарських культур виконуємо за допомогою дощувальних машин «ДДН-70», «Фрегат», «Дніпро», «КІ-50», «Кубань» та поливу по борознах.

Дата добавления: 2015-08-31