Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розрахунок площі посівного відділку




Загальна площа посівного відділку складається з площ, необхідних для вирощування планової кількості сіянців різних аборигенних чи інтродукованих деревних порід, визначених завданням, упродовж певного періоду часу. Оптимальна площа посівного відділку повинна становити 40-45% загальної площі розсадника.

Розрахунок площі, необхідної для вирощування порід в посівному відділку проводиться за допомогою такої формули:

S=N*I/10000*a*n, [1.1]

де S- площа посіву кожної породи, для якої ведеться розрахунок, га;

N- щорічний плановий випуск сіянців даної породи із врахуванням 5-10% на відпад і нестандартність, шт.;

I- ширина посівної стрічки, м;

n- нормативний плановий вихід сіянців з 1-го погонного метра посівного рядка, шт.;

a- кількість посівних рядків у стрічці, шт.;

Плановий вихід сіянців з одного погонного метра посівного рядка вибирають згідно з діючими нормативами для окремих лісорослинних зон. Схеми висіву насіння порід, від яких залежить кількість рядків у стрічці, підбирають з урахуванням передового досвіду, особливостей вирощування сіянців конкретної породи, природних умов, наявності знарядь та механізмів.

Запроектована схема висіву повинна забезпечити нормативний плановий вихід сіянців (Nпв) з 1 га посівного відділення. Для цього потрібно провести розрахунок за формулою:

Nпв=100/I*a*n*100, [1.2].

Отриманий результат повинен бути більшим або дорівнювати нормативному. В іншому випадку необхідно підібрати іншу схему висіву у напрямку збільшення кількості посівних рядків у посівній стрічці.

 

 

70 10 25 10 25 10 70

 
 

 


Рис.1.1. Схема шестирядного стрічкового посіву для сіянців хвойних порід.

 

75 25 25 25 75


Рис.1.2. Схема чотирирядкового стрічкового посіву для сіянців листяних порід.

 


 

Таблиця 1.1

Розрахунок площі посівного відділення

Деревні породи Планове завдання випуску сіянцівтис.шт Очікуваний відпад сіянців, % Планове завдання випуску сіянців з врахуванням відпадутис.шт Термін вирощування, років Схема посіву Ширина посівної стрічки, L,м Кількість рядків у стрічці, а, шт. Кількість погон. метрів посівних рядків на 1 га Плановий вихід сіянців Необхідна площа для вирощування, га
з 1-го пог.м, шт. з 1-го га, шт. 1-річок 2-річок Разом
Дугласія     715,0   10-25-10-25-10-70 1,5         0,45 0,45 0,90
Сосна звич.     660,0   10-25-10-25-10-70 1,5         0,23   0,23
Клен гострол.     220,0   25-25-25-70 1,45         0,4   0,40
Дуб звич.     110,0   25-25-25-70 1,45         0,16 0,16 0,32
Бук лісовий         25-25-25-70 1,45         0,26 0,26 0,52
Черешня         25-25-25-70 1,45         0,4 0,4 0,80
Разом     2035,0               1,90   3,17

Площа одного поля 3,17: 2 =1,59га

Площа посівного відділення 1,59*3=4,77га


 


1.2. Сівозміни в посівному відділку

Сівозміни в постійних лісових розсадниках є основою впровадження високої агротехніки, відновлення структурного стану та підвищення родючості грунту. Вони сприяють поліпшенню фізичних властивостей грунту, кращому нагромадженню вологи в грунті, очищенню полів від бурянів, створюють умови для ефективнішої боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Крім того, сівозміни дають можливість у певному порядку і планово використовувати продукційні земельні площі розсадника.

Необхідну кількість полів для вирощування садивного матеріалу в посівному відділку можна вибрати лише після того, як буде прийнята певна сівозміна. Саме з цією метою і приступаємо до вибору схеми сівозміни.

Теоретичною і практичною основою сівозміни є те, що безперервне вирощування садивного матеріалу на одному і тому ж місці неминуче призводить до зменшення його стандартного виходу внаслідок порушення структури грунту, щорічного виносу при викопуванні садивного матеріалу значної кількості поживних речовин, накопиченні в грунті токсинів.

З метою уникнення цих небажаних явищ необхідно для конкретних умов підібрати раціональну схему сівозміни з певним чергуванням вирощуваних порід і парів, запровадити схеми обробітку та удобрення грунту.

Сівозміна – це послідовне науково обґрунтоване чергування вирощуваних порід по роках і певне розміщення їх на площі, яке супроводжується відповідною системою агротехнічних заходів. При цьому забезпечується правильне чергування культур і парів на полях і за роками. Ротація сівозміни – це період часу, протягом якого через кожне поле пройдуть у певній послідовності всі сіянці (саджанці) і пар згідно прийнятої схеми сівозміни. Частіше всього в лісовій зоні на сірих лісових суглинистих грунтах застосовують 3-пільну сівозміну за такою схемою: перше поле – сіянці однорічні; друге поле - сіянці однорічні та дворічні; третє поле – чорний чи зайнятий пар.

В цьому плані загальним є положення, що мінімальна кількість полів в сівозміні рівна максимальному віку вирощуваного садивного матеріалу „плюс” одне поле. В нашому випадку (див.табл. 1.1), виходячи із віку вирощуваних сіянців, мінімальна кількість полів у сівозміні може бути три.

Для запроектованої схеми сівозміни необхідно скласти ротаційну таблицю з переходом до нормальної сівозміни (вихідні дані беремо з табл. 1.1), в якій потрібно навести порядок чергування вирощування порід по роках (ротацію сівозмін).

Отже, перехід до нормальної сівозміни відбувається на третій рік після первинного освоєння території розсадника, а повна ротація проходить протягом трьох років.


Таблиця 1.2

Ротаційна таблиця у посівному відділенні з переходом до нормальної сівозміни

№ поля   Роки   Перше поле   Друге поле   Третє поле
Перший (після пер- винного освоєння) Дугласія1 0,44 г Сосна зв.1 0,22 Клен гостр.1 0,41 га Дуб зв.1 0,15 га Бук1 0,27 га Черешня1 0,26 га 1,75га     с/г користуван- ня 1,75га     с/г користуван- ня 1,75га
  Другий Дугласія2 0,44 г Сосна зв.2 0,22 Клен гостр.2 0,41 га Дуб зв.2 0,15 га Бук2 0,27 га Черешня2 0,26 га 1,75га Дугласія1 0,44 г Сосна зв.1 0,22 Клен гостр.1 0,41 га Дуб зв.1 0,15 га Бук1 0,27 га Черешня1 0,26 га 1,75га     с/г користуван- ня 1,75га
  Третій     Пар – 1,75га Дугласія2 0,44 г Сосна зв.2 0,22 Клен гостр.2 0,41 га Дуб зв.2 0,15 га Бук2 0,27 га Черешня2 0,26 га 1,75га Дугласія1 0,44 г Сосна зв.1 0,22 Клен гостр.1 0,41 га Дуб зв.1 0,15 га Бук1 0,27 га Черешня1 0,26 га 1,75га

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 911; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.