Висновок. Толерантність як особистісна складова майбутнього журналіста, вчителя, письменника мають актуальність у законі України

Толерантність як особистісна складова майбутнього журналіста, вчителя, письменника мають актуальність у законі України,, Про освіту,,.

Отже, сучасна молодь повинна бути компетентною в такому важливому питанні, як толерантність. Толерантність … Не всім це слово може бути знайоме, і на перший погляд воно звучить зовсім не зрозуміло. Але зміст, який це слово несе, дуже важливий для існування і розвитку всього людства.

Терпимість – синонім слова толерантності. Визначення слова «толерантність» різними мовами звучить по-різному.

1) Іспанською мовою слово «толерантність» означає здатність визнавати відмінність ідеї інших людей.

2) Французькою – відношення, при якому допускатиме те, що інші можуть мислити або діяти інакше, ніж ти сам.

3) Англійською – готовність бути терплячим.

4) Китайською мовою – дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших великодушним.

5) Арабською мовою – прощення, м’якість, милосердя, співучасть, терпіння, відкрита душа для інших.

6) Українською мовою - здатність терпіти щось або когось, бути стриманим, стійким.

Толерантність – здатність допускати, приймати існування чогось інакшого, когось не схожого на нас, рахуватися з поглядами і думками інших, бути терпимим. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи, суспільства в цілому. Вона повністю відповідає тим гуманістичним завданням, які ставить перед нами нове століття. Громадяни нашої Батьківщини повинні формувати в собі якість, яка буде націлена на досягнення гуманістичних відносин між людьми, які мають різний світогляд, різні ціннісні орієнтири, стереотипи поведінки. Тільки так наша країна стане країною гуманістичних відносин.

Таким чином, аналізуючи толерантність як рису світоглядної позиції особистості, ми можемо зробити висновок, що складовими її структури і водночас критеріями її гуманістичної зрілості та сформованості виступають інтегративні характеристики особистості – знання, переконання, ідеали, цінності, емоційні стани, вольові установки стосовно позитивного сприйняття людини, її невідчужуваної гідності, прав, свободи, поваги до її вибору, до самостійного життєвого укладу, самобутньої культури, мови, побуту. Крім того, такими індикаторами толерантної спрямованості можуть бути критичність мислення і протидія стереотипам, проявам ксенофобії, деструктивного націоналізму, політичного екстремізму, расовим, статевим та іншим забобонам. Свою остаточну якісну оформленість у світоглядній позиції толерантність набуває в реальній здатності особистості до саморегуляції у вербальній та невербальній поведінці в умовах її взаємодії з суспільним оточенням, особливо з огляду на його полікультурний склад. Соціальна цінність толерантності як риси світоглядної позиції безсумнівно є вагомою іпроявляється у наступному. По-перше, сформована толерантність дозволяє особистості ствердитися як істоті емоційно-чуйній, налаштованій на гуманістичні цінності свободи, демократії, прав людини, а також заявити про себе як про носія якостей високо цивілізованості і культури, як про особу, яка вміє володіти власними емоційними станами і переживаннями. По-друге, сформована толерантність допомогає визначитись особистості як комунікабельній істоті, що в свою чергу дозволяє її більш успішно, більш результативно здійснювати різноманітні за характером суспільні взаємодії, реалізовувати більш широкий спектр соціальних ролей і функцій, особливо в сфері політики та журналістики, науки та мистецтва, освіти й виховання, соціального захисту й забезпечення тощо. По-третє, сформована толерантність орієнтує діяльність щодо вдосконалення самого суспільства, його політичної системи, зокрема, у напрямі зміцнення засад правової держави, утвердження верховенства закону, інституту прав людини. По-четверте, толерантність кожної особистості є запорукою формування толерантної атмосфери суспільства загалом, при якій багатоманітність ідей, культур, мов, типів ментальності, традицій, способів життя, моделей життєвих презентацій «Я-концепції» тощо не сприймається як загроза єдності соціума, а як неодмінна передумова збагачення і зміцнення суспільних стосунків у ньому. По-п’яте, культура толерантності, на наш погляд, може виступати в ролі своєрідного суспільного стабілізатора, гальмуючи і уповільнюючи процеси внутрішніх протиріч у суспільстві, мінімізуючи при цьому гостроту та інтенсивність негативних наслідків у зв’язку із зіткненням інтересів. Якщо принцип непримиримості може призвести на практиці до серйозних антагоністичних конфліктів, то принцип толерантності, навпаки, сприяє суспільній злагоді через діалог та компроміс, через взаємну повагу.

Підводячи підсумки, ми бачимо, що у письменників, вчителів,

журналістів є різні точки зору, а значить свої думки, почуття, відчуття життя. Хотілося б ще раз наголосити, що бути толерантним – означає приймати як факт присутність інших людей із їхніми ідеями, діяльністю, способом життя, це означає визнавати, що ми всі різні та поважати тих, хто не схожий на нас.

Дата добавления: 2015-08-31