Природно-кліматичні умови

Згідно поділу адміністративних районів України за лісорослинними зонами територія лісового господарства, яка розташована в межах Костопільського району, відноситься до зони Полісся і входить до складу західно- та цетрально-поліського округу, а територія лісового господарства, яка розташована в межах Рівненського району, відноситься до зони Лісостепу і входить до складу західноукраїнського лісостепового округу.

Згідно фізико-географічного районування, територія Клеванського ЛГ знаходиться на кордоні двох фізико-географічних областей. Південна частина входить до Луцько-Рівненського географічного району Волинського підвищення (Сморжівське лісництво і південна частина Новоставського і Решуцького лісництв) і північна до Костопільського фізико-географічного району Волинського Полісся (Клеванське, Деражнянське і північна частина Новоставського і Решуцького лісництв).

В Костопільському географічному районі рельєф рівнинний, слабо хвилястий, добре- і слабо дренований. Характерними особливостями природи Луцько-Рівненського району є значне розповсюдження терасових місцевостей з опідзоленими і глибокими малогумусними і гумусними чорноземами і плоскохвилястою місцевістю з перевагою опідзолених чорноземів.

Найбільш розповсюдженим типом ґрунтів в лісовому господарстві є дерново-підзолисті, які діляться на багато різновидів, в залежності від складу материнських порід, глибини залягання ґрунтових вод. Так, на борових терасах під чистими сосновими борами знаходяться дерново-підзолисті, слаборозвинені ґрунти, тоді як на глинисто-пісчаних суглинкових водно-льодовикових відкладах утворились переважно дерново- слабо- і середньо-підзолисті ґрунти з тим чи іншим ступенем глеюватості чи глеєві. Глеєватість ґрунтів зумовлена тимчасовим застоєм вод атмосферних опадів, що випали, чи близькістю залягання ґрунтових вод.

На формування клімату в зоні діяльності лісового господарства впливають повітряні маси, які приносяться з Атлантики і викликають підвищену кількість атмосферних опадів, прохолодну погоду літом і потепління зимою.

Крім того, сюди досягають маси повітря Арктичного походження (головним чином в тилу циклонів, що проходять) і невелику роль відіграють повітряні маси тропічного характеру. Арктичні повітряні маси обумовлюють зимою значне похолодання, а весною пізні заморозки.

Середньорічна температура повітря, згідно даних Рівненської метеостанції, становить +6.9°С. Найтепліший місяць – липень, з середньою температурою +18.5°С, і найхолодніший – січень -5.4°С. Від цих середніх багаторічних показників в окремі роки відмічені значні відхилення. Абсолютний максимум температур відмічений у серпні +38°С а абсолютний мінімум у січні -34.5°С. Тобто амплітуда екстремальних температур в абсолютній величині рівна 72.5°С.

Вегетаційний період продовжується з другої декади квітня і до третьої декади жовтня. Сума середніх добових температур від весняного до осіннього переходу через 10° дорівнює 2470°, а кількість днів з температурою вище +0°С – 250, вище +5°С – 190, вище - 0°С – 100.

За кількістю опадів, район розташування державного підприємства займає перше місце серед рівнинної територій України. В середньому за рік у м. Рівне випадає 683 мм, тобто 6830 т води на 1 га, тоді як в окремі роки – більше 1000 мм, або менше 300 мм. Більшість опадів (434 мм – 64%) випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Максимальна кількість опадів випадає в червні-липні місяцях, коли нерідко ідуть затяжні дощі, а в окремі дні й зливи. Майже половина днів у році буває з опадами.

Стійкий сніжний покрив установлюється в середньому в другій декаді грудня і триває 90-100 днів. Висота сніжного покрову 13-15 см. Середня глибина промерзання ґрунту – 40-50 см.

Відносна вологість, максимальна восени і взимку – 80-85%, мінімальна в травні і становить 65%. Посушливих днів (відносна вологість менше 30%) у середньому на рік буває 7, із них більшість припадає на травень місяць.

Переважаючі вітри навесні і восени – південно-східні, а в інші пори року – західні, південно-західні, північно-західні.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносять пізні весняні та ранні осінні заморозки. Крім того, негативно впливають на приріст насаджень за висотою та діаметром, шкідливі промислові викиди РВАТ «Азот». Найбільш чутливі до техногенного впливу – соснові насадження.

В цілому, ґрунтові умови та клімат лісорослинного району досить сприятливі для успішного росту головних лісоутворюючих порід, що підтверджено наявністю насаджень високих бонітетів.

Ерозійні процеси в зоні діяльності лісового господарства і на його території мають місце вздовж берегів малих річок, струмків, балок та ярів.

Гідрографічна сітка розвинена слабо. Основною водною артерією на території ДП «Клеванське ЛГ» є р. Горинь, притока р. Прип’ять. Річка Горинь має три свої притоки: річки Устє, Стубла, Путилівка. Крім того, через лісові масиви протікають струмки. Рівень грунтових вод коливається від декількох сантиметрів до 5-6 метрів.

Дата добавления: 2015-08-31