Урожайність зернових і зернобобових культур

Виробництво основних сільськогосподарських культур.

(мільйони тонн)

Країни	Зернові і зернобобові культури	Цукрові буряки	Картопля
Україна	39.7	38.8	15.6	14.5	17.3	16.6
Весь світ	2138.5	2084.6	234.2	246.5	308.2	307.4
Великобританія	19.8	24.0	8.2	9.4	6.6	6.4
Данія	9.5	9.1	3.1	3.4	1.6	1.5
Канада	47.8	37.7	0.00	0.5	4.0	4.6
Китай	408.7	406.4	10.9	11.6	64.0	65.1
Німеччина	50.7	43.9	24.4	26.8	10.9	11.5
Польща	27.6	27.1	13.0	11.7	20.4	15.4

Продовження таблиці 1.2

Російська Федерація	84.9	86.6	14.5	15.5	34.5	31.9
США	326.5	300.4	23.4	25.0	20.2	21.0
Франція	62.4	71.2	26.7	33.3	6.5	6.8

Так США виробляє найбільші в світі обсяги продукції, вони посідають друге місце за виробництвом зерна (після Китаю). Вони постачають на світовий ринок 50% кукурудзи, третину пшениці. Вони найбільші виробники сої та цитрусових, належать до провідних країн за збором бавовни та цукрової тростини.[15]

У Франції галузь рослинництва є однією з найрозвинутіших у світі. За виробництвом рослинницької продукції посідає перше місце в Західній Європі. Вона виробляє досить широкий спектор продукції: пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, виноград, фрукти, овочі.

Великобританія – один із провідних виробників галузі. Виробництво забезпечує повністю потреби британців у пшениці, ячменю, вівсі, значною мірою покривається потреба у картоплі, вовні, цукру.

Росія хоча і відчула порівняно високий спад виробництва рослинницької продукції проте залишається одним з провідних виробників. Вона посідає четверте місце за виробництвом зернових і зернобобових, а за виробництвом ячменю, вівса й жита на першому місці.[20]

Україна виробляє достатній обсяг зернових і цукрового буряка. Виробництво картоплі на низькому рівні.

Проаналізувавши місце провідних країн - виробників рослинницької продукції у світовому виробництві, можна сказати, що велике значення має і урожайність культур.

Таблиця 1.3

(центнерів з 1 гектара)

Країна	2000 рік	2005 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 в % до 2000
Україна	35.1	24.3	20.8	19.7	19.4	27.1	27.3	77.78
Весь світ	25.9	25.8	28.5	28.9	28.6	29.0	28.6	110.4
Великобританія	60.3	66.5	64.7	68.4	69.6	61.0	68.8	114.1
Російська Федерація	18.5	12.1	12.9	14.4	16.9	21.3	20.4	110.27
США	47.1	46.0	56.2	56.7	51.6	58.4	56.1	116.99
Франція	60.1	63.3	72.5	71.6	71.1	66.0	73.0	121.46

Найбільший рівень урожайності має Франція. Він більше ніж у два рази перевищує середньосвітовий по зернових і зернобобових культурах. На другому місці Великобританія, яка майже наздоганяє Францію. Рівень урожайності в цій країні постійно зростає. Достатньо високий рівень урожайності і в США Урожайність зернових в Україні на початку 2000 року була значно вища за світову, а в 2008 році вона вже нище, що свідчить про значне скорочення урожайності. Показники урожайності в Росії значно нище світових.

Важливе значення при вирощуванні культур має технологія їх виробництва. Провідні країни – виробники сільськогосподарської продукції застосовують технології направлені на зниження витрат та охорону навколишнього середовища.

Важливе значення для отримання позитивних результатів господарювання має державне втручання у процеси ціноутворення.

Рослинницька галузь у більшості країн світу поставлена в нерівні умови стосовно інших галузей економіки, що зумовлює необхідність державного втручання, в тому числі у процеси ціноутворення з метою наближення до цінового паритету з галузями матеріально-технічного забезпечення.

Так у США ця функція покладена на Товарну кредитну корпорацію, засновану ще у 1948 році. Її основне завдання створення і розпорядження інтервенційним фондом. На той час цінова підтримка, що її здійснювала корпорація базувалася на концепції формули ’’ паритетної ціни ’’. Паритетна ціна трактується як ’’ справедлива ціна ’’ одержана фермерами за продану продукцію відносно цін, що вони змушені платити за нефермерську продукцію. В той час була введена нова формула паритету, що використовувала співвідношення цін за сільськогосподарську і несільськогосподарську продукцію за 10-річний період. Тепер для відповідних розрахунків у США використовують 5-річний період. Згідно з методикою підтримувані ціни визначаються щорічно на базі 85% від середніх ринкових цін за останні 5 років, розрахованих з відкиданням найвищих і найнищих цін, потім уточнюються відповідно до рівня запасів, які необхідно використати.[18]

У країнах Європейського Союзу широке застосування знайшли інтервенційні і цільові ціни. Інтервенційні ціни застосовують, коли ринкові ціни знижуються до мінімальних, що гарантуються державою, за межами яких товаровиробники не можуть нормально працювати. Цільові ціни поділяються на контрольні та орієнтовні і установлюються з метою визначення бажаного рівня ринкових цін. Контрольні встановлюються на бездефіцитну продукцію (зерно, овочі, фрукти), що йде на експорт, а орієнтовні ціни поширюються на дефіцитну продукцію, щоб стимулювати її виробництво. Крім цього, цільові ціни є базою для визначення рівня порогових і шлюзових цін з метою захисту внутрішніх цін від нижчих світових.[30]

Створення ринкового механізму, як переконує досвід країн з розвинутою економікою, є постійно діючою системою активного державного втручання через економічні підйоми в управлінні виробництвом сільськогосподарської продукції.

Практика свідчить про необхідність державної підтримки таких формувань: аграрних бірж, маркетингових формувань, систем кредитування та страхування сільськогосподарського виробництва, створення умов для конкуренції, система підготовки та перепідготовки кадрів.[8]

Всі перераховані напрями сприяють ефективному функціонуванню галузі в розвинутих країнах. Зарубіжні коаїни майже повністю забезпечують себе продуктами харчування, а також здійснюють її експорт в різні країни.

Проте Україна майже не використовує досвід розвинутих країн, про що свідчать незадовільні результати господарювання. Маючи таку кількість наявних ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції

Дата добавления: 2015-07-13