Реформування земельних відносин

Тема 3. Законодавче забезпечення

Тема 2. Соціально-економічні засади реформування землекористування

Література: Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – С. 5-12

З 15 березня 1991 р. в Україні розпочалася земельна реформа. За цей період проведено роздержавлення земель, сформовано приватну власність на землю, ліквідовано монополію держави на земельну власність, здійснено грошову оцінку земель і запроваджено платність землекористування, ліквідовано існуючу структуру сільськогосподарського виробництва та створено нові агроформування.

В результаті реформування колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств і сільськогосподарських кооперативів 6,9 млн. громадян одержали сертифікати на земельну частку (пай).

Проте, слід зазначити, що реалізація заходів земельної реформи мала здебільшого спонтанний характер. За 20 років її проведення так і не було розроблено програми здійснення реформи. Внаслідок відсутності належної координації й контролю з боку державних органів за ходом реформи, несвоєчасного розв’язання ряду організаційних і правових питань реалізація реформених заходів постійно стримувалася.

Особливо серйозні проблеми виникли при проведенні реформи з охороною земельного фонду, зокрема щодо сталості землекористування. У процесі перерозподілу земель, роздержавлення і приватизації земельного фонду порушено сівозміни, подрібнено земельні масиви сільськогосподарських угідь, втрачено рубежі та елементи контурно-меліоративної організації території.

Великої уваги потребують роботи з видачі громадянам і юридичним особам правовстановлюючих документів на землю.

Недостатньою і застарілою є земельно-оціночна база. Дані нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь і земель населених пунктів давно потребують коригування.

Контрольні запитання:

7. Коли розпочалася земельна реформа в Україні?

8. Як змінилася структура власності на землю?

9. Назвіть позитивні зміни у структурі земельного фонду.

10. Проблеми, що виникли при проведенні земельної реформи.

11. Як визначається розмір орендної плати за землю?

12. Вкажіть причини зростання деградації сільськогосподарських земель.

13. Заходи щодо здійснення першочергових завдань у сфері реформування землекористування.

Література: 1. Соціально-економічні проблеми сучасного землекористування. Науково-популярне видання. Новаковський Л.Я., Олещенко М.А. Київ, «Урожай», 2009. – С. 12-22

Особлива роль у регулюванні земельних відносин відповідно до Конституції України належить Земельному кодексу України. Але до цього часу не створено єдиного правового поля в державі для регулювання земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, державні адміністрації, які уповноважені розпоряджатися землями державної власності, є органами загальної компетенції й фактично не мають у своєму складі осіб, що володіють достатньою фаховою підготовкою для розв’язання по суті питання про розпорядження земельною ділянкою.

Існуючий порядок, за яким органи земельних ресурсів із низкою інших органів лише готують проекти рішень щодо розпорядження земельними ділянками або погоджують їх, призводить до очевидної неможливості дотримання прав громадян та юридичних осіб щодо розгляду їхніх звернень із земельних питань у встановлені строки.

Контрольні запитання:

1. Які нормативно-правові акти потрібно ще розробити і прийняти?

2. Який орган повинен координувати питання розробки нормативно-правових актів земельного законодавства?

3. Вкажіть, які суперечливі норми Земельного кодексу потребують удосконалення?

4. Шляхи спрощення порядку набуття прав на землю.

5. Коли необхідно погоджувати місця розташування об’єктів?

Дата добавления: 2015-07-13