Правила стрільби з гармати по наземних цілях

РОЗДІЛ ІV

Контрольні питання

Поправки на крен машини

Дальність стрільби, м	Для БТ снарядів	Для ОФЗ снарядів
крен 5^о	крен 10^о	крен 5^о	крен 10^о
тис.	поділки шкали	тис.	поділки шкали	тис.	поділки шкали	тис.	поділки шкали
	0,2	-	0,4	-	0,2	-	0,4	-
	0,3	-	0,6	-	0,3	-	0,6	-
	0,4	-	0,8	-	0,4	-	0,8	-
	0,5	-	1,0	-	0,5	-	1,1	-
	0,6	-	1,3	-	0,7	-	1,4	-
	0,8	-	1,5	0,5	0,9	-	1,7	0,5
	0,9	-	1,7	0,5	1,0	-	2,0	0,5
	1,0	-	2,1	0,5	1,2	-	2,4	0,5
	1,3	-	2,5	0,5	1,4	-	2,8	0,5
	-	-	-	-	1,7	0,5	3,3	0,5
	-	-	-	-	1,9	0,5	3,8
	-	-	-	-	2,3	0,5	4,6
	-	-	-	-	2,6	0,5	5,2
	-	-	-	-	3,1		6,1
	-	-	-	-	3,5		7,0
	-	-	-	-	3,9		7,9
	-	-	-	-	4,6		9,1
	-	-	-	-	5,2
	-	-	-	-	6,0

3.8. Визначення сумарних поправок для першого пострілу (черги)

Вихідні установки призначаються:

приціл – згідно з вираховуванням дальності до цілі (з урахуванням сумарної поправки дальності на умови стрільби);

прицільна марка – марка ШБП, відповідна величині сумарної бокової поправки на умови стрільби;

точка прицілювання – центр цілі.

3.9. Визначення вихідних установок для першого пострілу (черги)

Для здійснення першого пострілу (черги) визначаються вихідні установки:

приціл;

прицільна марка;

точка прицілювання.

Вихідними даними для їх визначення є:

тип снаряду;

дальність до цілі;

величини відхилень метеобалістичних умов стрільби від нормальних;

напрямок та швидкість руху цілі;

напрямок та швидкість руху машини;

величина бокового крену машини

1. Чим відрізняються вихідні установки від вихідних даних?
2. Яке поле зору прицілу БПК-2-42 в градусах?
3. Основні способи ведення вогню із БМП-2.

4.1. Стрільба з гармати з місця (зупинки)

Вогонь по броньованих цілях відкривається на вихідних установках та ведеться одиночними пострілами або короткими чергами з малим темпом стрільби.

Корегування стрільби ведеться одночасно за дальністю та напрямком. Положення центра траси відносно цілі оцінюється за дальністю (висотою) та напрямком на око в поділках шкали бокових поправок або в фігурах цілі. Коректура для подальшої черги, якщо удалось оцінити положення траси снарядів, приймається рівною величинам відхилень траси за висотою та напрямком, що беруться зі зворотним знаком.

Якщо умови стрільби дозволяють зафіксувати положення розриву або центру групи розривів (рикошетів), корегування стрільби здійснюється відміткою за розривом. Для цього необхідно поновити наведення після пострілу, барабанчиком установки прицілу підвести верхній зріз шкали бокових поправок до точки падіння та помітити, в якій точці цієї шкали знаходиться місце розриву. За цією точкою шкали навести гармату в ціль (рис.31).

Рис. 31. Поновлення наведення гармати після пострілу

4.2. Наведення для наступного пострілу

Коли відхилення за дальністю оцінено в метрах, коректура дальності вводиться зміною установки прицілу на величину отриманого відхилення.

Якщо при стрільбі оцінено тільки знак розриву (рикошету), тобто отриманий переліт або недоліт, коректура дальності вводиться:

при стрільбі в межах дальності прямого пострілу – зміною точки прицілювання за висотою на половину фігури цілі;

при стрільбі на великі дальності – зміною установки прицілу на дві поділки у необхідний бік.

При отриманні накриваючої групи, тобто перельотів та недольотів в однієї черзі або влучення в ціль, але без її ураження, вогонь ведеться на тих же установках прицілу, що й до виконання бойового завдання.

При фронтальному та зустрічному русі цілі в коректуру дальності вводиться поправка на величину зміни відстані.

Стрільба при фланговому або зустрічному русі цілі ведеться способом супроводження або способом очікування. При стрільбі способом супроводження стріляючий безперервно переміщує гармату в бік руху цілі, утримуючи прицільну марку, відповідну визначеному упередженню, на середині цілі. Стрільба ведеться короткими чергами. При стрільбі способом очікування стріляючий наводить центральну прицільну марку у точку на шляху руху цілі та при підході її до цей точки на відстань, що перевищує розрахункове упередження в 1,5-2 рази, здійснює довгу чергу.

За спостереженням результатів стрільби у величину упередження вводиться необхідна коректура.

Стрільба по противнику, вогневих засобах та неброньованих комплексах ПТКР ведеться осколково-фугасно-запалюючими та осколково-трасуючими снарядами із завданням придушення або ураження.

Протитанкові засоби противника вражаються негайно після їх виявлення.

Вогонь відкривається на вихідних установках та ведеться: при пристрілці – одиночними пострілами або короткими чергами, при стрільбі на ураження – короткими або довгими чергами з малим темпом стрільби. Довжину черги визначає стріляючий або командир в залежності від характеру цілі та умов стрільби.

Пристрілка цілі в залежності від дальності, характеру цілі та умов стрільби ведеться:

- відміткою за розривом (групою розривів);

- захватом цілі у вилку;

- визначенням величини відхилення розривів за дальністю у метрах.

Пристрілка цілі здійснюється відміткою за розривом.

Пристрілка захватом цілі у вилку полягає у відшукуванні таких установок прицілу, при котрих отримуються перельоти та недольоти. Коректури напрямку визначаються та вводяться за допомогою шкали бокових поправок.

Оцінивши положення розриву (розривів) за дальністю, переліт (недоліт), змінюють установку прицілу у меншу (більшу) сторону на величину першої (широкої) вилки.

Величина першої (широкої) вилки призначається:

- на відстанях до 2000 м – 200 м;

- на відстанях більше 2000 м – 400 м.

Дозволяється зменшувати або збільшувати величину широкої вилки, якщо приблизно оцінено положення розриву відносно цілі. Якщо при захваті цілі у широку вилку отриманий розрив того ж знаку, знов змінюють установку прицілу на величину широкої вилки до отримання протилежного знаку. Отримавши широку вилку, її послідовно половинять до отримання вузької вилки, що дорівнює чотирьом можливим відхиленням за дальністю:

- на відстані до 2000 м – 100 м;

- на відстані більше 2000 м – 200 м.

Пристрілка закінчується після отримання вузької вилки або накриваючої групи, тобто перельотів та недольотів у однієї черзі. Влучення в ціль зараховується як переліт та недоліт.

До стрільби на ураження переходять:

- при отриманні вузької вилки – на її середині;

- при отриманні накриваючої групи, якщо співвідношення знаків розривів у черзі менш ніж 1:3 – на цій же установці прицілу, якщо співвідношення знаків 1:3 та більше – на установці прицілу, зміненої у сторону меншого числа знаків на величину половини вузької вилки.

При сприятливих умовах, коли можливо точно оцінити величину відхилення розривів за дальністю у метрах, вводять коректуру дальності, рівною визначеному відхиленню, взятому зі зворотним знаком. Коли коректура дальності менше величини вузької вилки, після її введення переходять до стрільби на ураження.

Стрільба на ураження ведеться до виконання поставленого вогневого завдання: придушення або знищення цілі.

Якщо ціль ожила, стрільба по неї повторюється.

Стрільба вважається ефективною, якщо спостерігається приблизна рівність перельотів та недольотів. При переважанні у чергах перельотів або недольотів приціл змінюється на половину величини вузької вилки у сторону меншого числа знаків.

Стрільба за живою силою та вогневим засобам, розосередженим за фронтом та глибиною, ведеться з розсіюванням розривів у межах фронту цілі та при необхідності за глибиною, якщо розсіювання менше глибини цілі.

Вогонь ведеться довгими чергами, а також короткими чергами зі зміною точок прицілювання в межах фронту цілі.

При стрільбі по рухомому противнику обмежуються отриманням широкої вилки або недолітній (пере льотній) черги та при підході до рубежу розривів відкривають вогонь на ураження.

Величина скачку визначається умовами обставин. Коротка зупинка та рух БМП-2 після короткої зупинки здійснюється за командою того, кому поставлене бойове завдання.

Стрільба за неброньованими цілями, що рухаються (автомобілям, тягачам, радіостанціям та т. п.) ведеться за правилами.

4.3. Стрільба з гармати з коротких зупинок та з ходу (на плаву)

Стрільба з коротких зупинок та з ходу (на плаву) ведеться за тими же правилами, що і з місця. При визначенні вихідних установок та корегуванні вогню додатково враховується величина зміни відстані за рахунок переміщення машини та цілі.

При стрільбі з ходу додатково треба враховувати наступне:

внаслідок коливання машини при русі та помилок стабілізатора влучність стрільби понижується, через це стрільбу з ходу слід вести, як правило, зі зниженням швидкості руху до 10 км/год;

при коливаннях прицільної марки відносно контуру цілі необхідно враховувати час запізнення пострілу, для чого спуск потрібно здійснювати в момент, коли прицільна марка підійшла до краю контуру цілі;

при фланговому та зустрічному русі машини відносно площини стрільби необхідно враховувати поправки напрямку.

Стрільба на плаву ведеться при сталому русі машини, коли течія різко не змінює положення корпусу машини. Вона ведеться у напрямку руху машини з метою виключення її бокових коливань.

Дата добавления: 2017-01-14