Класифікація лексики української мови за часом виникнення (застарілі слова, неологізми)

Білет 29.

Білет 28

Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження)

Лексика сучасної української мови складалася тисячоліттями. Розвиваючись, вона збагачувалася як словами власного творення, так і словами, запозиченими з інших мов. Таким чином, усі слова з погляду їхнього походження поділяються на питомі українські й запозичені.
До питомої української лексики належать слова, успадковані із колись спільної для предків багатьох сучасних народів праіндоєвропейської мови, успадковані із спільнослов’янської мови і створені українським народом після виділення його в окрему спільноту. Ці слова становлять основу української лексики. Їх абсолютна більшість.
Найбільше українська мова запозичувала слів зі старослов’янської (давньоболгарської), польської, грецької, латинської, німецької, французької, англійської мови, а також із тюркських мов.

Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Вони на відміну від українських слів, як правило:
1) можуть починатися на а, е та і: а дреса, е лектрика. 2) в основах мають збіги голосних: ід еа л, ок еа н: у питомих українських словах збіги голосних можуть бути лише на межі префікса і кореня: в ио рати ; 3) мають звук ф: ф абрика, ф ініш; 4) не знають чергування о, е у відкритому з і в закритому складі: ат о м — ат о ма, п о ст — п о ста, (пор. незапозичені слова: д і м — д о му ); 5) не мають випадних о, е: бюлет е нь — бюлет е ня (пор. незапозичені слова: кут о к — кутка); 6) можуть не відмінюватися: кенгуру, шосе ; 7) виступають з невластивими для української мови префіксами анти-, де-, ди-, ін-, інтер-, кон-, ре-, транс-; суфіксами - изм (-ізм), -ист (-іст), -ант, -ент, -ор, -р, -ер, -ир, -ум, -ація тощо: анти теза, де пресія, мінім ум, коопер ація.

Лексика укр. мови за часом виникнення поділяється на застарілі слова і неологізми.

*Застарілі слова, тобто такі слова, які нині вийшли з ужитку поділяються на дві групи:

Архаїзми – слова, які в процесі мовлення були замінені більш сучасними, оскільки явище, дія чи предмет, який вони називали, широко використовується. Наприклад, старослов’янське слово «десниця» означає права рука, а «шуйця» - ліва. Тому лівшу в давнину називали «шульгою». Зараз це не таке вже й рідке прізвище серед українців.

Історизми. Ці слова виникають і виходять із ужитку разом із певними явищами, соціальними устроями, речами.Князі, джури, виборні, сотники, гетьмани, парторги, комісари – вже давно у минулому.

*Неологізми - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують. Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми - абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми - нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови.

Дата добавления: 2017-01-14