Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історичні відомості




Парниковий ефект: історичні відома і причини

Запровадження

Парніковий єфект

 

Зміст

Запровадження

1. Парниковий ефект: історичні відома і причини

1.1. Історичні зведенні

1.2. Причини

2. Парниковий ефект: механізм освіти, посилення

2.1. Механізм парникового і його роль біосферних

процесах

2.2. Посилення парникового ефекту в індустріальну епоху

3. Наслідки посилення парникового ефекту

Укладання

Список використаної літератури

 

Основним джерелом енергії, які підтримують життя в Землі, є сонячна радіація - електромагнітне випромінювання Сонця, проникаюче в земну атмосферу. Сонячна енергія підтримує ще й все атмосферні процеси, які визначають зміну сезонів: весна-лето-осень-зима, і навіть зміни погодних умов.

Близько половини сонячної енергії посідає видиму частина спектра, що її сприймаємо як сонячне світло. Ця радіація досить вільно проходить через земну атмосферу і поглинається поверхнею суші та океанів, нагріваючи їх. Однак сонячна радіація надходить на Землю щодня надувалася протягом багатьох тисячоліть, чому у такому разі Земля не перегрівається і перетворюється на маленьке Сонце?

Річ у тім, як і земля, і водна поверхню, і атмосфера своєю чергою теж випускають енергію, тільки у іншій формі - як невидиме інфрачервоне, чи теплове, випромінювання.

У середньому ж таки досить тривалий час в космічний простір йде стільки ж енергії як інфрачервоних променів, як її вступає у вигляді сонячного світла. Отже, встановлюється теплове рівновагу нашої планети. Питання у цьому, при який температурі встановиться це рівновагу. Якби атмосфери був, середня температура Землі становила б -23 градуси. Захисний дію атмосфери, поглинає частина інфрачервоних променів земної поверхні, призводить до того, що насправді ця температура становить +15 градусів. Підвищення температури - суть слідство парникового ефекту у атмосфері, який підсилюється зі збільшенням кількості вуглекислого газу та водяної пари у атмосфері. Ці гази найкраще поглинають інфрачервону радіацію.

Останніми десятиліттями у атмосфері дедалі збільшується концентрація вуглекислого газу. Це відбувається тому; що з кожним роком збільшуються обсяги спалювання викопного палива й деревини. У результаті середня температура повітря у Землі підвищується приблизно за 0,5 градуси за століття. Якщо нинішні темпи спалювання палива, отже, і підвищення концентрації парникових газів збережуться й надалі, то деяким прогнозам, наступного столітті очікується ще більше потепління клімату.

 

Ідея про механізм парникового ефекту була вперше викладена у 1827 року Жозефом Фур'є у статті «Записка про температурах земної кулі та інших планет», де він розглядав використовувала різні механізми формування клімату Землі, цьому він розглядав як чинники, що впливають загальний теплової баланс Землі (нагрівання сонячним випромінюванням, охолодження рахунок лучеиспускания, внутрішнє тепло Землі), і чинники, що впливають теплоперенос і температури кліматичних поясів (теплопровідність, атмосферна і океанічна циркуляція).

Зблизька впливу атмосфери на радіаційний баланс Фур'є проаналізував досвід М. де Соссюра з зачернённым зсередини посудиною, накритим склом. Де Соссюр вимірював різницю температур усередині та зовні такого судини, виставленого на прямий сонячне світло. Фур'є пояснив підвищення всередині такого «мини-парника» проти зовнішньої температурою дією двох чинників: блокуванням конвективного теплопереноса (скло запобігає відтік нагрітого повітря зсередини і приплив прохолодного зовні) різноманітної прозорістю скла в видимому і інфрачервоному діапазоні.

Саме він чинник та одержав у пізнішої літературі отримав назву парникового ефекту — поглинаючи видимий світло, поверхню нагрівається, і випускає теплові (інфрачервоні) промені; оскільки скло прозоро для видимого світла, і майже непрозоро для теплового випромінювання, то накопичення тепла веде до такого зростанню температури, у якому кількість що пропливали скло теплових променів достатньо встановлення теплового рівноваги.

Фур'є постулював, що оптичні властивості атмосфери Землі аналогічні оптичним властивостями скла, тобто її прозорість в інфрачервоному діапазоні нижче, ніж прозорість буде в діапазоні оптичному.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 590; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.