Матеріал біопсій категорично забороняється ділити на частини й доправляти на дослідження до різних установ

Загальні вимоги щодо роботи з біоптатами при скеруванні на патогістологічне (мікроскопічне) дослідження.

Біоптати обов’язково мають бути досліджені мікроскопічно.

Відповідальним за дотримання умов доправлення і збереження біоптатів (операційного матеріалу) є хірург (або інший лікар), який виконував операцію (біопсію).

1. Кожний видалений фрагмент тканини/органа має бути промаркований і зафіксований.

2. Фіксатор – розчин 10% нейтрального формаліну.

Для виготовлення нейтрального формаліну до нього додають мелену крейду (1кг на 1літр).

Видалену тканину вміщують в окрему посудину (достатнього розміру, з широким горлом або пластиковий пакет для уникнення деформації) і заливають розчином формаліну у співвідношенні: 10 частин фіксатора на 1 частину тканини (якщо посудина мала, фіксатор слід поновлювати).

При наявній можливості швидкої (впродовж години після вилучення) доставки матералу у патогістологічну лабораторію, найкраще фіксувати матеріал в останній.

При транспортуванні біопсії в холодну пору року до фіксатора треба додавати спирт. Заморожений, підсушений матеріал, або такий, що загнив, не придатний для патогістологічного дослідження і в лабораторію не приймається. Про такі випадки повідомлюють адміністрацію лікарні, звідки надійшов матеріал. (Цей факт може бути приводом для застосування адміністративних заходів відносно лікаря, який проводив біопсію).

Маркування біоптатів – до посудини з біоптатом (операційним матеріалом) слід прикріпити бірку з прізвищем, ініціалами хворого та № історії хвороби (медкарти).

При вміщенні в одну посудину кількох об’єктів від різних хворих кожен з них окремо зав’язують у марлю і до нього прикріплюють бірку з цупкого паперу, який не розмокає в рідині. На бірці простим олівцем має бути вказане прізвище й ініціали хворого.

Скерування на патогістологічне дослідження (див. додаток 4).

Доправлений на патогістологічне дослідження матеріал має супроводжуватись відповідним скеруванням (направленням), де коротко вказують усі необхідні дані з клінічними включно.

Усі графи бланка-скерування заповнює лікар-клініцист у такий спосіб, щоб патологоанатом, який проводитиме дослідження, мав достатню кількість клінічних відомостей при оцінці виявлених морфологічних змін.

Крім клініки захворювання на бланку мають бути наведені короткі дані з анамнезу та лікування, що проводилось (загальна кількість введених цитостатиків, гормональних препаратів, характер променевої терапії тощо), та макроскопічний опис препарату.

Дата добавления: 2017-01-14