Комп'ютерна клавіатура

Цифрова клавіатура комп'ютера

Цифровою клавіатурою називається сукупність близько розташованих клавіш з цифрами, які призначенні для вводу чисел. Існує два різних варіанта розташування цифр на таких клавіатурах.

В телефонах використовується клавіатура, в якій числові дані зростають зліва направо і зверху вниз. Аналогічний тип клавіатури використовуються в домофонах та інших засобах аудіозв'язку, а також на пультах дистанційного керування.

В калькуляторах використовується клавіатура, в якій числові значення клавіш зростають зліва направо і знизу вгору. Більшість комп'ютерних клавіатур мають блок клавіш, в який входить клавіатура калькуляторного типу.

Комп'ютерні клавіатури містять 101 клавішу або більше. Також все частіше вбудовуються додаткові кнопки та контрольні елементи (світлодіоди) — частіше для обслуговування мультимедійних систем.

На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій дії відповідає окремий цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Останнім часом на комп'ютерному ринку стали доступними бездротові клавіатури, що контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінювання або радіохвиль. Відстань дії бездротових клавіатур залежить від принципу передачі сигнала і лежить в межах від кількох метрів до кількох десятків метрів для дорожчих пристроїв, наприклад, Bluetooth-клавіатури.

За своїм призначенням всі клавіші поділяють на чотири поля. Перше (центральне) поле вміщує клавіші з літерами, цифрами, розділовими знаками, а також ряд управляючих клавіш. Як видно з надписів на клавішах, для більшості з клавіш центрального поля натискування однієї й тієї самої клавіші може призводити до введення різних символів залежно від режиму роботи клавіатури. Перехід до того чи іншого режиму багато в чому визначається програмою, яка керує роботою клавіатури. Таких програм є багато, тому навіть на аналогічній клавіатурі перехід, наприклад, з режиму введення українських літер на режим введення англійських може здійснюватися по-різному.

Перехід у режим введення великих літер здійснюється натискуванням клавіші CapsLock. При цьому загорається індикатор CapsLock в правому верхньому куті клавіатури. Повторне натискування клавіші CapsLock переводить клавіатуру в режим введення малих літер (індикатор CapsLock при цьому гасне).

Натискування комбінації з двох клавіш здійснюється так: натиснути першу клавішу в комбінації і, не відпускаючи її, натиснути другу.

Друге поле містить 12 функціональних клавіш F1 - F12, а також деякі управляючі клавіші. В разі натискування функціональних клавіш комп'ютер виконує дії, які визначаються програмою, що в цей час виконується на комп'ютері.

Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея. Натискування клавіш ←, →, ↑, ↓ зумовлює переміщення курсору на екрані дисплея на одне знакомісце відповідно ліворуч, праворуч, вгору, вниз. Натискування клавіші End звичайно призводить до переміщення курсору на кінець рядка, а клавіші Home — на початок рядка.

Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором. Перехід до режиму введення цифр здійснюється в разі натискання клавіші NumLock (при цьому загоряється індикатор NumLock). Повторне натискання клавіші Num-Lock (індикатор NumLock при цьому гасне) переводить клавіші цього поля в режим управління курсором аналогічно клавішам третього поля.

Типове призначення деяких управляючих клавіш і комбінацій клавіш клавіатури:

PgUp — сторінка вгору. Використовують у ситуаціях, зв'язаних з переглядом на екрані дисплея текстів, що займають більше ніж один екран (сторінку). Натискування клавіші PgUp зумовлює виведення на екран попередньої сторінки тексту;

PgDn — сторінка вниз. При натискуванні цієї клавіші в режимі перегляду тексту на екран виводиться наступна сторінка тексту;

Ins — переключення клавіатури в режим вставки. В цьому режимі натискування клавіші будь-якої літери призводить до вставки цієї літери в позицію курсору. При цьому літери рядка, які розміщені з правого боку від курсору, зсуваються праворуч на одну позицію, звільняючи місце для літери, яка вставляється. Виключення режиму вставки здійснюється повторним натисненням клавіші Ins. У режимі заміни, натиснення алфавітно-цифрової клавіші призводить до заміщення літери в позиції курсора;

Del — вилучення літери. Натискування цієї клавіші призводить до вилучення літери в позиції курсора і переміщенню тексту праворуч від курсору вліво на одну позицію;

Tab ⇆ — клавіша табуляції. Кожне натискування клавіші зумовлює переміщення курсора на вісім позицій праворуч;

Back Space — назад. В разі натискування клавіші вилучається літери зліва від курсора і останній зміщується на одну позицію ліворуч;

PrintScreen — знімок екрана. Якщо натиснути клавішу ⇧ Shift, а потім, не відпускаючи її, — клавішу Print Screen, то на принтер виводиться зображення екрана;

Esc — вихід. Натискування цієї клавіші дозволяє відмовитись від яких-небудь розпочатих дій (наприклад, введення команди DOS), завершити роботу в якому-небудь режимі і повернутись до попереднього режиму;

↵ Enter — введення. Натискування цієї клавіші сприймається комп'ютером як вказівка приступити до виконання введеної команди. При введенні даних натискування клавіші ↵ Enter сприймається як вказівка завершити введення даних в даному рядку і перейти до початку наступного рядка.

Управляючі клавіші Ctrl і Alt натискують у комбінації з іншими клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш можуть виконуватись різні дії залежно від встановленої операційної системи та налаштувань, наприклад:

Ctrl+Alt+Del — виклик диспетчера задач (в Microsoft Windows), або перезавантаження ПК (до завантаження ОС);

Alt+F4 — вихід з програми;

Alt+Esc — згорнути програму в панель завдань;

Ctrl+X — переміщення виділеного фрагменту (вирізання);

Ctrl+С — копіювання виділеного фрагменту;

Ctrl+V — вставлення фрагменту;

Ctrl+Z — скасувати;

Ctrl+Y — повторити.

Маніпулятор типу миша

Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Типова оптична дротова мишка з 2 кнопками та коліщатком прокрутки, від компанії Microsoft.

Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).

У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).

Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила.

Історія

Комп'ютерна мишка Дугласа Енгельбарта.

Перша «миша» була сконструйована у 1964 році руками аспіранта Біла Інгліша (англ. Bill English) під керівництвом власне винахідника і батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта (англ. Douglas Carl Engelbart) у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію і розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 року Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на комп’ютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Першу мишку доктора Енгельбарта було зроблено з дерева, і в ній була лише одна кнопка. Однак ідея нового способу оброблювання текстових файлів, можливість виділити, скопіювати й вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970 року.

Доктор Енгельбарт отримав від роботодавців $10 тисяч гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власний заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 року Дуглас Енгельбарт отримав у Музеї американської історії Смітсонівського інституту у Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту (англ. Massachusetts Institute of Technology)^[1]. 1 грудня 2000 року нагороджений Медаллю технологій (англ. National Medal of Technology) — визнання від уряду США.

Серійне виробництво розпочалося в 1981 році, коли кнопку замінили на кульковий привод — коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила мишка, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System представлений у 1981 році. Мишка фірми «Xerox» мала три кнопки і коштувала $400 (відповідно $900 у цінах 2007 року з урахуванням інфляції). У 1983 році фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера «Lisa», котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25. Широку популярність мишка здобула завдяки використанню в комп'ютерах «Apple Macintosh» і пізніше в ОС «Windows» для IBM PC. «Microsoft» ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще у 1983 році, проте пізніше, ніж «Apple», звернула увагу на можливості під час роботи з віконним інтерфейсом.

Першу у світі оптичну мишку випустила у 1982 році фірма «Mouse Systems», однак її оптика потребувала спеціального розкресленого планшета, що позначилося на її вартості — $100.

Дата добавления: 2015-07-13