Розділ четвертий. Методика розслідування злочинів 15 страница

11) записні й телефонні книжки, блокноти, перекидні календарі, листи та інші джерела, які можуть бути доказами щодостосунків між вимагачами та потерпілим;

12) документи (у тому числі зафіксовані в пам’яті ЕОМ або збережені на жорстких магнітних дисках), які відображують господарську і фінансову діяльність злочинної групи, що займається вимаганням, а також свідчать про наявність корумпованих зв’язків;

13) звуко- і відеозаписуючу апаратуру (у випадку, якщо в розпорядженні слідства є магнітофонна плівка або відеокасета зізверненням вимагачів до родичів або друзів щодо суми викупу за звільнення узятих у заручники або викрадених осіб), а також різноманітні підслуховуючи пристрої.

Під час допиту потерпілого необхідно докладно з’ясувати:

1) чи відомі потерпілому особи вимагачів, хто вони, у яких стосунках із ними він знаходився до вимагання; якщо особивимагачів потерпілому не відомі, то кого і на підставі яких даних він може підозрювати і хто, на його думку, міг поінформувативимагачів;

2) чи вперше вимагачі висунули незаконні вимоги або вони висловлювалися неодноразово;

3) у якій формі висувалися вимоги: усній (під час зустрічі або по телефону) або письмовій;

4) що саме вимагалося і що обіцяли вимагачі у разі виконання їхніх вимог;

5) чи вимагали вимагачі від потерпілого одноразової передачі грошей або постійної сплати “данини”, у якій формі передбачалося здійснювати такі платежі, на які рахунки;

6) чи виконував раніше потерпілий вимоги вимагачів і як саме (що передав, коли, де), хто із знайомих поінформований про ці обставини або можливо спостерігав за подіями, що відбувалися;

7) чи звертався потерпілий по допомогу, якщо так, то до кого саме і який був результат, якщо не звертався, то чому;

8) вид погроз і характер насильства над потерпілим, його родичами;

9) кількість вимагачів і як вони спілкувалися між собою - жаргон, імена, прізвиська, особливості промови (заїкуватість); яка зброя була в злочинців (пістолет, кастет, нунчак, граната тощо); у якому одязі були вимагачі (фасон, колір, фактура матеріалу); яким транспортним засобом користувалися (модель, тип, зовнішні ознаки, номерні знаки); ознаки цінностей, якими заволоділи злочинці (вид упаковування, позначки на купюрах, облігаціях);

10) чи використовували вимагачі серед висловлених ними погроз намір поширити відомості ганебного змісту про особупотерпілого, які саме, їхня істинність і можливе джерело походження;

11) якщо потерпілим зроблений магнітофонний запис телефонної розмови з вимагачами, то на якій апаратурі він здійснений, у чиїй присутні.

Крім того потерпілі допитуються щодо обставин їхнього захоплення, доставки та утримання (кількість злочинців, їхніприкмети і рольова участь у даній акції, засоби захоплення і доставки, місце перебування, застосованна катування тощо).

Допит обвинувачуваних (підозрюваних) є важливим джерелом одержання незаперечних доказів від того або іншого суб’єкта у скоєному злочині. При організації допиту обвинувачуваних (підозрюваних) у вчиненні вимагання слідчому необхідно враховувати такі обставини:

1) хвилювання вимагачів після їхнього затримання "на гарячому", необізнаність злочинців про обсяг доказів, що знаходяться в розпорядженні слідства;

2) суперечності в злочинній групі, акцентування уваги на тих співучасниках, що знаходяться в конфронтації з лідером, незгодні з розробленим ним планом здійснення акту вимагання, не задоволені поділом злочинного прибутку.

При допиті вимагачів слід з’ясувати:

1) коли виник намір учинити вимагання і хто був його ініціатором, чим керувалися у виборі жертви, в яких відносинах знаходились з нею (персонально);

2) якою інформацією керувалися злочинці, замислюючи вимагання, від кого була отримана ця інформація (хто був навідником, хто конкретно здійснював розвідувальні заходи та в чому вони полягали);

3) хто, де, коли та які вимоги висував, яка сума вимагалася; якщо предметом вимагання було право на майно, то кому конкретно воно повинно було бути передане, яким чином; якщо предметом вимагання було вчинення жертвою певних дій, то в чому вони полягали;

4) яким чином планувалося здійснити вимагання - одноразово або тривало; чи передбачалося в останньому випадку систематично підвищувати свої вимоги, посилювати примусові заходи;

5) у чому полягали погрози вимагачів, ким, коли та за яких умов були викладені; чи застосовувалася зброя і яка саме, у кого була придбана, коли; чи було відомо іншим членам групи про наявність зброї в окремих її членів, які були наслідки її використання; яким чином погрози доводилися до відома жертви;

6) чи одержували раніше вимагачі від потерпілого яке не будь майно, гроші, документи, де вони знаходяться в даний час, скільки фактів вимагання в минулому мало місце;

7) якщо потерпілий вивозився для “переговорів” у спеціальне місце, то коли це було і хто підшукував це місце;

8) якщо планувалося захоплення жертви або інших заручників, то чи було воно здійснене; хто був захоплений; коли і звідкіля (із будинку, з роботи); яким чином; хто конкретно викрадав заручників; де знаходиться місце утримання заручників або викрадених людей; у яких умовах вони утримувалися, хто їх охороняв; із якого телефону велися переговори про викуп, кому ці вимоги були адресовані, хто вів переговори; чи застосовувалися катування до захоплених осіб, які саме, хто їх виконував; чи провадився аудіо- чи відеозапис вимог про викуп заручників або викрадених, де, коли і на якій апаратурі, хто саме наговорював текст, де зараз знаходиться використана техніка;

9) якою комерційною діяльністю займалися фірми, контрольовані злочинною групою, із якими організаціями листувалися, у яких банках відкриті розрахункові рахунки та на що використовувалися кошти; хто був підставними особами тощо;

10) за яким принципом розподілялися злочинні прибутки, хто яку частку одержував, які взаємовідносини були міжучасниками групи;

11) що відомо про корумповані зв’язки учасників злочинної групи з представниками правоохоронних і контролюючих органів, владних структур, хто підтримував контакт із представниками цих структур, яка була форма подяки.

У якості свідків по справі про вимагання можуть бути допитані: члени сім’ї потерпілого, інші особи з якими потерпілий знаходився в ділових, приятельських або інтимних стосунках; злочинці; особи, у яких потерпілий брав гроші в борг, що призначалися для вимагачів, або ті, що на прохання потерпілого повинні були учинити дії на користь вимагачів; боржники потерпілого, що були змушені раніше обумовленого терміну повернути йому борг або відсотки по позиці; родичі, друзі, знайомі обвинувачених, а також особи, яким відомі зв’язки та спосіб життя обвинувачених; випадкові особи, котрим злочинці заподіяли матеріальну або фізичну шкоду в якості попередження або залякування (підпал, вибух); очевидці захоплення заручників або викрадення громадян, передачі цінностей, а також громадяни, що мешкають неподалік від місця утримання заручників (наприклад, робітники заміських кемпінгів або пансіонатів, сусіди по гаражному кооперативу та ін.).

При розслідуванні вимагання можуть призначатися такі експертизи:

судово-медична - в основному для визначення наявності, ступеня тяжкості, а також давнини і механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілих;

судово-товарознавча - для оцінки реальної вартості викраденого або знищеного майна потерпілих, а також для встановлення приналежності речі до однієї партії, сорту виготовлення її певним підприємством;

судово-почеркознавча - для ідентифікації виконавця рукопису тексту, отриманого потерпілими або їхніми родичами в процесі реалізації вимагання;

криміналістична мікрооб’єктів, виявлених на одязі потерпілого і вимагачів, або на предметах, що були кинуті останніми при їх затриманні "на гарячому", а також для встановлення факту контактної взаємодії одягу заручника або викраденого з одягом злочинця;

судово-технічна документів - для встановлення тотожності матеріалів і технічних засобів, використаних вимагачами для виготовлення рукописних текстів, направлених потерпілому, а також для ідентифікації виконавця машинописного тексту, виготовленого з тією ж метою;

судово-балістична і криміналістична холодного зброї;

наркотичних і сильнодіючих речовин, виявлених у вимагачів для власного вжитку або використаних ними для приведення узятих заручників у безпорадний стан;

вибухотехнічна - у тих випадках, коли за допомогою вибуху проводиться акція залякування потерпілого або знищується його майно після відмови від виконання вимог вимагачів;

судово-хімічна - для ідентифікації речовини-маркера, виявленого на одязі та шкірних покровах вимагачів після їхньогозатримання "на гарячому";

судово-економічна - для встановлення розміру і характеру збитків організації, що виникли в результаті погіршення її економічного стану у зв’язку з задоволенням вимог.

Характерними для розслідування даної категорії злочинів є фоноскопічна і відеофоноскопічна експертиза. Перша призначається в основному для ідентифікації особи, чиє усне мовлення записане на фонограмі; ідентифікації вилученої у вимагачів звукозаписної апаратури; для одержання деяких відомостей про місцезнаходження заручників, їхнього емоційного стану; для характеристики невідомої особи, фонограма з записом усного мовлення якої є в розпорядженні слідства. На розв’язання фоноскопічної експертизи можуть бути поставлені такі питання: скільки чоловік брало участь у розмові, які особливості їхніх голосів і промови; у яких умовах знаходилися особи, що телефонували потерпілому, чи велася розмова з приміщення чи з вуличного телефону-автомата або по мобільному зв’язку; які джерела і характер звуків, що супроводжують розмови; чи мав телефонний апарат які-небудь дефекти, які саме; чи не використовували злочинці якійсь засоби або хитрощі,аби змінити голос, які саме; чи належить усне мовлення, записане на даній фонограмі певним особам, чи є на поданій фонограмі ознаки монтажу; чи виготовлена дана фонограма на поданому звукозаписному апараті тощо.

Об’єктами відеофоноскопічної експертизи можуть бути: відеограми (відеофонограми), отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів; записані на відеограму (відеофонограму) звертання захоплених заручників, а також вилучена в вимагачів під час обшуку апаратура, на якій вірогідно був зроблений такий відеозапис. У разі потреби експертному дослідженню можуть бути піддані відеозаписи, здійснені під час окремих слідчих дій (допитів, очних ставок, обшуків, пред’явлень для впізнання, експериментів).

Залежно від мети експертизи перед експертами можуть бути поставлені такі запитання: оригіналом або копією є подана на дослідження відеофонограма; чи внесені до відеофонограми в процесі її запису або після його закінчення які-небудь зміни; чи одночасно провадився запис звуку і зображення на даній відеофонограмі; чи не вносились якійсь зміни під час перезапису оригіналу тощо.

До змісту

Глава 33. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

§1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характеризуються широкою розповсюдженістю і мають підвищену суспільну небезпеку. Так, щороку в Україні скоюється в середньому 40 тис. дорожньо-транспортних подій, внаслідок яких гине 7 тис. людей і десятки тисяч одержують поранення. Кримінальна відповідальність за дорожньо-транспортні події передбачена ст. 286 КК (“Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”), ст. 287 (“Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації”), ст. 288 (“Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху”), ст. 291 (“Порушення чинних на транспорті правил”).

Дата добавления: 2017-02-01