Речового складу

ОБЛАДНАННЯ ТА УТРИМАННЯ

Збереження речового майна у військовій частині організується у відповідності з вимогами Інструкції з збереження речового майна на центральних, окружних, флотських і військових складах.

Для збереження речового майна будуються нові або використовуються існуючі складські приміщення.

Необхідна площа складових для збереження речового майна на складі військової частини визначається з урахуванням номенклатури і кількості майна, яке повинно зберігатися на даному складі і середній нормі потреби складської площі для розміщення одного вагону майна.

Крім того, до площі, яка необхідна безпосередньо для розміщення майна, необхідно додати на прохід 25% розрахункової площі. Також слід додати площу, необхідну для улаштування приміщень для видачі майна, непридатного майна, брудної білизни, яка становить приблизно ще 25% від площі, передбаченої безпосередньо для розміщення майна.

Для установлення єдиного порядку обчислення потреби у складських приміщеннях слід керуватися нормами проектування ВСК-34-77, видання 1977 року з розрахунку установленої форми на 1000 осіб для механізованих (мотострілецьких) частин по 270 кв. м, для танкових частин - по 305 кв. м, для ПС - по 328 кв. м. з застосуванням коефіцієнту "1, 5" на проходи і робочі місця для матеріально відповідних осіб.

Таким чином, загальна корисна площа речового складу військової частини відповідно складає:

для механізованих (мотострілецьких) військових частин - 270· 1,5 = 405кв.м;

для танкових військових частин - 305·1,5 = 457 кв. м;

для ПС - 328 1,5= 492 кв. м.

Виходячи з вказаних норм проектування і розквартирування, загальна місткість речового складу із розрахунку 1000 осіб повинна складати не менше:

для механізованих (мотострілецьких) військових частин -16 вагонів;

для танкових військових частин - 18 вагонів;

для ПС - 20 вагонів.

Речові склади можуть бути залізобетонні, бетонні, цегельняні, дерев'яні та інші; опалювальні (теплі), утеплені і неопалювальні (холодні).

Дахи, стіни, підлога, люки, двері складу повинні бути щільними. Без щілин і створів, щоб до приміщень не проникали атмосферні опади, пил в гризуни.

Двері знизу на висоті 60-70 см оббиваються листовою сталлю. Вікна з зовнішньої сторони обладнуються гратами, а з внутрішньої оббиваються металевою сіткою і захищаються від проникнення прямих сонячних промінів.

Склад повинен мати достатню кількість дверей (воріт) для безперешкодного розвантаження приміщень при необхідності.

Для провітрювання склад обладнується другими гратовими дверми, які оббиті металевою сіткою. Для кращої вентиляції в стінах установлюють спеціальні отвори, які з внутрішньої сторони закриваються ставнями.

Якщо склад має декілька окремих (пристосованих) приміщень, то кожному привласнюється окремий номер, який позначається, як правило, на торцевих стінах.

Підлога складських приміщень повинна бути асфальтовою або бетонною. Для забезпечення роботи засобів механізації асфальтова і бетонна підлога повинна витримувати навантаження 1 т/м² площі підлоги.

Для відведення дощової води з зовнішньої сторони навкруги складських приміщень влаштовуються підмостки з канавами.

Електропроводка на складі повинна відповідати вимогам правил улаштування електричного устаткування та утримуватися в полагодженому стані. Електричні лампочки обов'язково повинні мати зовнішній рубильник, замкнений у металевий ящик, а також захист від грози, який має бути обладнаний і відповідності з вказівками щодо грозового захисту будинків і споруджень та захисту від статичної електрики.

Речовий склад військової частини повинен бути упорядкований таким чином. Щоб на ньому забезпечувалось збереження готових предметів офіцерського обмундирування на вішалках (плечиках), відокремлене збереження нового майна і майна, яке було у використано (у вжитку), окреме збереження брудної білизни, ганчір'я, мила, соди і змазки лижного і спортивного майна.

З цією метою на складі повинні бути передбачені наступні комори:

- витратна комора для нового обмундирування та взуття;

- комора для майна, яке було у вжитку і фонду зборів;

- комора для збереження брудної білизни;

- комора для збереження мила, соди, змазки, ремонтних матеріалів та іншого;

- комора для зберігання лиж і спортивного інвентарю;

- комора для збереження ганчір'я і вибракованого (витраченого) майна;

- розпакункова;

- примірочна.

Усі комори повинні бути обладнані відповідними стелажами, відділені перегородками з таким розрахунком, щоб виключити можливість змішування майна.

Основу внутрішнього розпорядку та обладнання складських приміщень складають стелажі.Призначення стелажів полягає у тому, що вони створюють нормальні умови, які забезпечують зберігання речового майна.

За конструкцією стелажі поділяються на каркасні, поличні, напільні, кліточні, спеціальні; одно-двох -і трьохярусні, а за матеріалами, з яких вони виготовлені - на металеві, дерев'яні і комбіновані.

Стелажі повинні відповідати таким вимогам:

- відповідати розмірам і видам майна, яке зберігається;

- витримувати відповідне розраховане навантаження і не давати перекосів, осідання і значного прогинання;

- бути зручним для широкого застосування механізмів при переміщенні та обробці майна, прийомі, видачі, переліку;

- мати просту конструкцію, яка б забезпечувала можливість легкої зборки, розбирання і зміни розмірів стелажів;

- мати невелику масу, бути компактними і при цьому мати велику місткість;

- дерев'яні конструкції стелажного обладнання повинні виготовлятися із якісної деревини (без ознак пошкоджень, гнилля, плісені з вологістю не більш 20%), поверхня деталей повинна бути щільно обструганою, а дошки для полиць прошліфовані;

- стелажі повинні мати порядкові номери. номери полиць, ярусів, кліток і рамки для стелажних ярликів.

Стелажі у приміщенні складу установлюються з метою найкращого використання площі підлоги, природного освітлення, зручності, використання засобів механізації і проведення операцій з прийому, видачі та обліку майна, а також нагляду за його збереженням.

Стелажі установлюються в подовжньому напрямку на відстані від зовнішніх стін не менш 0,75 м, від стелі - 1 м, нижня полиця від підлоги сховища - не менш 0,2 м із проходами; між стелажами не менш 1 м, центральний прохід - 3,5 м. попередні проходи (від брами до брами) залишаються по ширині коробки брами.

У витратній коморі для нового майна установлюється стіл для відпуску мірних матеріалів розміром 3*1,6 м з закріпленою на ньому по подовжнім сторонам мірної металевої стрічки та обладнується прилавок і примірочна кімната. Прилавок повинен мати зверху гладку поверхню, а з внутрішньої сторони - шухляду для збереження фурнітури, знаків відзнаки. У примірочній кімнаті повинні бути: дзеркало, стіл, стілець, пристосування для знімання черевик з високими берцями, ростомір, стопомір, сантиметрова стрічка, щітки, вішалки, плакати з розміщення знаків відзнаки, підгонки обмундирування, взуття і спорядження.

У зручному місці на складі установлюється робочий стіл начальника складу. На ньому розташовується картотека з картками обліку матеріальних засобів.

Картотека обов'язково замикається, ключ від замка зберігається у начальника складу. До огляду перевірки документів допускаються лише особи, які мають право перевірки стану майна і його обліку.

Для виконання усіх внутріскладських робіт, як в стаціонарних так і в польових умовах, в складі необхідно мати господарський інвентар (комплект № 6 - наказ Міністра оборони Збройних Сил України № 15 -2008 року), який зберігається у спеціальних шафах або на дошці у спеціальних гніздах.

Крім того на складі повинно бути:

- інвентар для підтримання чистоти на складі і прибирання підпорядкованої території (щітка, віник, совок, лопата, граблі);

- вогнегасники по одному на 300 кв. м площі;

- пожежний інвентар на щитах, які установлюються поза сховищем;

- психрометр для вимірювання відносної вологості повітря;

- дошка документації.

На дошці документації розміщуються:

- план складу зі схемою розміщення в ньому стелажного обладнання і розміщення майна, яке зберігається;

- схема технологічного процесу вантажно-розвантажувальних і внутріскладських робіт з розрахун-ками витрат праці і часу на кожну операцію;

- таблиця з зазначенням розмірів складу, загальної кубатури і місткість вагонів, граничного навантаження на 1 кв. м площі підлоги (у тонах), місткість складу за родом у ньому майна, що зберігається;

- графік вимірів температури і вологості;

- настанова, інструкції, відомості комплектності технічного майна, ростовки на предмет обмундирування, взуття і спорядження;

- інструкція особовому складу про заходи пожежної безпеки і діях у разі виникнення пожежі, про порядок видачі майна, правила збереження майна, режим збереження майна;

- інструкція про порядок таврування майна;

- норми завантаження речового майна на транспорт (за видами майна, яке зберігається);

- середні норми витрат тканини на пошиття обмундирування;

- контрольний зошит для запису зауважень осіб, які перевіряють речовий склад;

- строки збереження майна.

На речовому складі обладнується "навчальний куток", який містить у собі наступні планшети:

Планшет № 1. Гасло про збереження речового майна.

Планшет № 2. (200 * 400 мм). Норми постачання речового майна для офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців контрактної служби.

Планшет № 3. (250*300 мм). Основні заходи з збереження матеріальних засобів.

Планшет № 4. (500*500 мм). Нормативи для особового складу речової служби.

Планшет № 5. (500*500 мм). Строки зберігання майна і принципові схеми розміщення речового складу в польових умовах.

Планшет № 6. (250*500 мм). Порядок проведення спеціальної обробки речового майна.

Планшет № 7. (250*400 мм). Норма постачання речового майна для солдатів і сержантів.

Планшет № 8. (250*300 мм). Документальне оформлення видачі (прийому) речового майна.

Планшет № 9. (250*300 мм). Охорона речового майна від пошкодження і псування.

Планшет № 10. (300*900 мм). Зразки тканин.

Планшет № 11. (250*300 мм). Оцінка наслідків впливу вражаючих факторів ядерного вибуху.

Планшет № 12. (250*300 мм). Внутрішнє устаткування складських приміщень (вирізки з плакату "Збереження речового майна на складі військової частини"), прилавок і примірочна кімната.

Планшет № 13. (300*450 мм). Правила збереження речового майна (витяги з правил укладання майна).

Планшет № 14. (150*150 мм). Зразки правильно оформлених документів, накази, керівництва, інструкції, вказівки та ін. Виготовляється у вигляді приставної кишені.

Планшет № 15ю (300*450 мм). Вирізки з плакатів: види стелажів і їх розміщення - поличні, клітинні, стелажі, які розміщуються на підлозі.

Щит з господарським інвентарем. Схема розміщення стелажів у складі військової частини.

На складі завжди повинні бути чистота і порядок. Пил і бруд шкодять майну, створюють умови для розвитку плісені, гнилля, появлення іржі, різноманітних шкідників. У зв'язку з цим необхідно: не припускати чищення майна у складі, щоденно по закінченні робіт збирати сміття і підмітати підлогу з застосуванням вологого ганчір'я, щіток, віника. Періодично не менш двох разів на місяць, здійснюється ретельне прибирання усіх приміщень. На час прибирання майно щільно закривається, щоб на нього не потрапляв пил.

У випадку підвищеної сухості у приміщеннях на підлогах установлюються посудини з водою, а в проходах підлогу поливають водою з лейки, особливо там, де зберігаються вироби з шкіри. Надмірна вологість у приміщенні усувається провітрюванням.

Територія навкруги складу повинна завжди утримуватися у чистоті. Особливу увагу слід приділяти звільненню території від сміття, тріски, сухої трави, чищенню водовідвідних лотків, канав. Взимку під'їзд до складу систематично очищують від снігу, періодично скидають сніг з даху. Весною, перед таїнням, звільняють від снігу і льоду дах, жолоби і водостічні труби, підмостки навкруг будівлі, канави. Літом для зберігання майна від пилу. Територію навкруги складу необхідно поливати водою. Забороняється заставляти на складі проходи і виходи, зачиняти двері складу на внутрішні запори, а також оббивати стелажі і затемнювати вікна папером, картоном, плівкою з полімерних матеріалів і тканини, які не оброблено вогнезахисною сумішшю.

Укладання майна у штабеля виконується таким чином, щоб виходи і проходи були вільними. Забороняється укладати майно упритул до стін, до радіаторів опалювання, до електричних проводів, до ламп.

На помітному місці на складі повинні висити інструкція начальника складу з протипожежних заході і план евакуації майна під час пожежі.

Неподалік від складу забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива, порожню тару та упакування, зберігати рідину, що легко запалюється. Порожня тара зберігається на відстані не менш 30 м від складу. Траву на території складу необхідно своєчасно викошувати і прибирати.

Категорично забороняється:

палити цигарки на складі і території, що навколо нього;

розпалювати вогонь ближче 40 м від складу;

користуватися на складі керосином або свічками і запалювальними приладами;

зберігати на складі промаслені речі і ганчір'я.

З метою пожежної безпеки забороняється допускати на склад з сірниками та іншими запалювальними речами, а також з освітлювальними приладами, за винятком акумуляторних ліхтарів.

При улаштуванні електричного освітлювання усі сховища обладнуються зовнішніми рубильниками. Світильники на складі повинні бути закритого типу (з скляними ковпаками) і розташовуватися вздовж основних проходів. Улаштування електричних розеток у приміщенні складу забороняється.

На при кінці робочого дня начальник складу повинен вимкнути усю електричну мережу зовнішнім рубильником, який опечатується і передається під охорону вартових.

Склад повинен мати громовідвідний пристрій.

Поблизу складу установлюється щит з засобами проти пожежного забезпечення та ящик з піском.

Охорона складу здійснюється вартою та організується відповідно Статуту гарнізонної і вартової служби Збройних Сил України. Речовий склад розпечатується та опечату-ється начальником складу. При прийомі складу від варти необхідно ретельно перевіряти полагодженість стін, дахів, дверей, вікон, наявність і справність замків, відбитки печатки.

Для того, щоб правильно організувати збереження речового майна, необхідно знати причини, які можуть викликати його псування у процесі зберігання і заходи з їх попередження.

Причинами псування і пошкодження речового майна можуть бути наступні чинники:

- збереження майна за невідповідних умов вологості і температури;

- шкідники майна (плісень, паразитичні гриби, бактерії, моль, гризуни);

- збереження майна понад установлені терміни;

- неправильне розміщення та укладка майна.

Розглянемо, як впливають усі ці фактори на якісний стан майна.

Підвищена вологість повітря може викликати безпосередні зміни майна, яке зберігається. Наприклад, окислення металевих виробів і фурнітури. Окислення їх проявляється у вигляді іржі на металевих деталях і зеленому нальоті на латунних деталях. Іржа на металевій фурнітурі не тільки руйнує її, але і переходячи на тканину, руйнує волокна матеріалів. Під впливом надмірної вологості, вироби із деревини, шкіряні вироби розбухають, деформуються. Змінюють свої первісні форми і розміри. Для запобігання псування металевих виробів, іржа усувається за допомогою розчину, очищене місце насухо протирається і знову змащується або фарбується.

Вологість прискорює деякі хімічні процеси, які відбуваються у тканинах або швейних виробах. До таких хімічних процесів відноситься дія залишків засобів, що відбілюють тканини, тобто кислот, луг, деяких видів фарб.

Низькі температури викликають різке збільшення жорсткості деяких матеріалів. Наприклад, під час сильних морозів може різко зрости жорсткість і здатність до псування покриття з плівки на захисному одязі, руйнування деяких синтетичних матеріалів. Для запобігання псування не можна допускати збереження мокрого або вологого одягу, наметів, брезентів.

Висока температура і тривала дія сонячних променів можуть псувати фарбування, а також зруйнувати багато текстильних виробів. Від дії спрямованого сонячного променя і високої температури відбувається швидке старіння полімерних матеріалів.

У вологому середовищі при підвищеній температурі повітря і при наявності поживного середовища активно розвиваються і виявляють свою руйнуючу життєву діяльність мікроорганізми6 плісень і гнилісні гриби. Поживним середовищем для розвитку мікроорганізмів є крохмальні речовини, що нанесені у вигляді апрету на тканини, жирові речовини і залишки бруду на вовняних тканинах, пектинова речовина у льняних тканинах, забруднений одяг і сал волокнистий матеріал - целюлоза і каротин вовни. Перед зберіганням мокрі і вологі тканини, шкіра і вироби з неї обов'язково просушуються. Майно, яке було в ужитку. Ретельно очищується від пилу. Забруднень і зберігається окремо від нового. Плісеневі і гнилісні гриби з'являються на дерев'яній поверхні у місцях пошкоджень і можуть перейти на тканини та інше майно. У зв'язку з цим уражену деревину слід вилучити, а здорову обробити антисептиками.

Комаха-шкідник міль, пошкоджує вовняні тканини і вироби з них, хутряні і валяно-войлочні вироби. Сприятливими умовами для мілі є: підвищена температура, сухе повітря, відсутність світла, напівтемрява, відсутність вентиляції та інше.

Боротьбу проти молі ведуть за допомогою попереджувальних і нищівних засобів.

До попереджувальних засобів відносяться: викорис-тання речовин (нафталін, антиміль, тютюн, камфора та інші речовини з різким запахом, перебірка, сушка і вибивання виробів. Ефективність попереджувальною мірою у боротьбі з міллю є також просочення тканин при їх виготовленні антимілевою сумішшю.

При необхідності для знищення молі може бути проведена дезінфекція складу робітниками санепідем-станції. Для знищення мілі та інших комах у порожніх складських приміщеннях перед закладкою майна можна вжити опалювання сіркою. Виділений при цьому сірчаний газ вбиває усіх комах. Після обробки, приміщення слід ретельно провітрити.

Для шкіряних матеріалів і виробів з них, небезпечним є жук шкіроїд. Для попередження псування виробів шкіроїдом їх необхідно як можливо частіше перебирати, протирати від пилу, витрушувати.

До шкідників речового майна відносяться гризуни - миші і пацюки. З ними борються профілактичними засобами, хімічними засобами і біологічними методами зниження.

Попереджувальними заходами проти гризунів є утримання у чистоті складських приміщень, відсутність продуктів харчування на складі. За допомогою хімічних і біологічних засобів знищують мишей і пацюків.

Великий вплив на збереження речового майна робить тривалість його збереження. Для усіх предметів визначений граничний строк зберігання. На протязі цього строку предмети повинні зберігати усі властивості і залишатися придатними для використання за призначенням. На сьогоднішній день граничні строки зберігання речового майна визначені наказом заступника Міністра оборони України - начальник Тилу Збройних Сил України -2000р № 30 і в «Інструкції по збереження речового майна на центральних, окружних, флотських і військових складах ЗС і ВМФ»1984 року, (розділ 10).

Таким чином. для збереження речового майна у військовій частині обладнується склад. Його облаштування повинно забезпечувати роздільне збереження майна поточного постачання, фонду зборів, нового і того що було в ужитку, чистого і брудного. Речовий склад обладнується у відповідності з вимогами Інструкції про збереження речового майна. Для правильної організації збереження речового майна треба знати причини, які викликають його псування і заходи з їх попередження.

Дата добавления: 2017-02-01