Закон розширення безлічі потреб-функцій

Закон повноти частин системи

Закон повноти частин системи було розроблений автором ТВВЗ Г.С.Альтшуллером. Він була така:

1. Окремі елементи машини, механізму, процесу завжди перебувають у тісний взаємозв'язок.

2. Розвиток відбувається нерівномірно: одні елементи обганяють свого розвитку інші, відстаючі.

3. Планомірне розвиток системи (машини, механізму, процесу) виявляється можливим до того часу, доки виникнуть і загостряться протистояння між досконалішими елементами системи та відстаючими її частинами.

4. Це природне протиріччя гальмує загального розвитку всієї системи. Усунення виниклого протиріччя, та є винахід.

5. Корінне зміна частині системи зумовлює необхідність для функціонально обумовлених змін - у інших її частинах.

«Між головними складовими частинами машини – робочим органом,передаточним механізмом (трансмісією) і двигуном – є певна співвідношення, бо всі ці частини перебувають у тісний взаємозв'язок і взаємозумовленості. Наявність взаємозв'язку між головними складовими частинами машини призводить до того, що успішний розвиток тій чи іншій частини виявляється можливо лише до певної межі – доки виникнуть протистояння між зміненої частиною машини та які залишилися не змінювалась іншими її частинами».

І далі «Суперечності, виникаючі між окремими частинами машини, є гальмом загального розвитку, тому що подальша вдосконалення машини вимагає внесення змін - у відповідні її частки, без докорінного по-ліпшення їх властивостей».

Це закон пояснює причину, те, що навіть революційне зміни одне елемента, як і описано один законі не призводить до аналогічному поліпшенню всієї машини загалом.

Цей Закон має відношення до розвитку техніки загалом країни або тільки світу. У політекономії віддавна відомий закон вивищення потреб, які сформульований на якісному рівні. Формулювання закону полягає в попередніх роботах, і стосується лише потребам,реализуемим з допомогою ТЕ:

За наявності необхідного потенціалу соціально-економічної доцільності виникла нова потреба задовольняється з допомогою вперше створених технічних засобів (об'єктів); у своїй постає нове функція, які потім існує скільки завгодно довго, поки реалізація забезпечуватиме і збереження та поліпшення життя людей.

Кількість таких якісно, і кількісно різняться потребами-функцій, які стосуються техносфери країни чи світу, згодом монотонно і прискорено зростає по експонентному закону

де – число потреб-функцій досіt=0: – емпіричний коефіцієнт;

>t – час у роках.

Закон відповідності між функцією і структурою

Аналіз функцій різних ТЕ дозволяє нагромаджувати борги і формувати бази даних із формалізованим з описів функцій елементів ТЕ і функціональним структурам ТЕ. Всі ці бази даних може бути ефективно використані різні методи пошукового проектування й конструювання, під час проведення функціонально-вартісного аналізу ТЕ технологій, побудов інформаційно-пошукових систем на підтримку проектно-конструкторській діяльності.

Згідно з Г.С.Альтшуллером розвиток ТС описується такими законами: «статики» (початок життя), «кінематики» (розвиток), «динаміки» (головні тенденції розвитку в теперішній час).

Закони статики:

1)повнота частин – наявність і мінімальна працездатність основних частин ТС;

2)«енергетична провідність» – наскрізний прохід енергії всіма частинами ТС;

3)проходження «ритміки» частин – частоти коливань, періодичності роботи усіх частин.

Закони кінематики:

1)підвищення ступеню ідеальності – витрати на виготовлення і функціонування ТС прямують до нуля, хоч працездатність її не зменшується;

2)нерівномірність розвитку частин – чим складніша ТС, тим більш нерівномірним є її розвиток;

3)перехід в над систему – вичерпавши можливості розвитку, система включається в над систему, як одна з частин.

Закони динаміки:

1)перехід з мікрорівня на макрорівень;

2)підвищення ступеню вепольності – зростання кількості елементів і зв’язків між ними.

В зв’язку з необхідністю проектування систем розрізняють три характерні типи задач: аналізу, синтезу та вимірювання [див.рис.1.5].

В умовах задачі аналізу ТС задана структура ТС, а визначити необхідно функціонування системи.

В умовах задачі синтезу ТС заданий характер функціонування та інші вимоги до ТС, а визначити необхідно структуру, яка задовольняє поставленим вимогам.

В умовах задачі вимірювання ТС задані параметри та характер функціонування ТС, а визначити необхідно вхідні параметри.

Також можливою є і задача «чорного ящика», в умовах якої задана система, структура якої є невідомою або частково відомою, необхідно визначити її функціонування і, можливо,структуру.

ЛІТЕРАТУРА

1. Каменев А.Ф. Технические системы: закономерности развития. Л.: Машиностроение, 1985. 216 с.

2. Семенов С. А. Развитие техники в каменном веке. Л.: Наука, 1968. 362 с»

3. Буш Г.Я. Методы технического творчества. Рига: Лиесма, 1972. 94 с.

4. Борисов В.И. Общая методология конструирования машин. М.: Машиностроение, 1978. 120 с.

5. Одрин В.М., Кратавов С. С. Морфологический анализ систем. Киев: Наукова думка, 1977. 183 с.

6. Половинкин А.И. Законы строения и развития техники/ Учеб. пособие. Волгоград: ВолгПИ, 1985. 202 с.

7. Диксон Д. Проектирование систем: изобретательство, анализ, принятие решений/Пер, с англ. М.: Мир, 1969. 440 с.

8. Половинкии А. И. Методы инженерного творчества. Учеб. пособие. Волгоград: ВолгПИ, 1984. 364 с.

9. Капустин И.И. Как создают машины. М.: Московский рабочий, 1960. 128 с.

10. Орлов П.И. Основы конструирования. Справочно-методическое пособие. Кн. 1 М.: Машиностроение, 1977. 623 с.

11. Чус А. В., Данченко В. А. Основы технического творчества/ Учеб. пособие. Киев-Донецк: Вища школа, 1983. 184 с.

12. Джонс Дж. К- Методы проектирования. /Пер. с англ. 2-е изд. М.: Мир. 1986. 326 с.

Дата добавления: 2017-02-01