Студопедия

КАТЕГОРИИ:



Мы поможем в написании ваших работ!

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мы поможем в написании ваших работ!

ХІД УРОКУ


Организация бухучета в РФ

Уровни:

1) Основные законодательные акты, указы президента, ГК/ТК, ФЗ о бухучете.

2) Учетные стандарты (свод правил, порядок учета и оценки)

система принятых в общ. интересах положений о порядке составления и представления фин. отчетности. Эти стандарты определяют осн. направления учета и оценки объектов учета.

3) Методологические рекомендации

4) Локальный уровень

Учетная политика организации – принятая организацией совокупность способов ведения бухучета (первичного наблюдения, стоимостного измерения, текущей группировки, итогового обобщения фактов хоз. деятельности), позволяющих организации реализовать опред. финансовые задачи. Вновь созданная организация обязана сформировать свою учетную политику в течение 90 дней.

Факты хоз. деятельности относятся к тому отчетному периоду, в котором они имели место независимо от фактического времени поступления.

Вступне слово вчителя. Учні, ми з вами знаходимось на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. І це не випадково. Сьгодні православний світ відзначає свято Покрова Пресвятої Богородиці, яка з давніх давен є покровителькою землі нашої, але, очевидно, не випадково так співпало, що в цей день наша країна відзначає ще одне, величне та воїстину героїчне свято - День визволення України від німецько-фашистських загарбників.

На уроках з історії України ми щойно завершили вивчати тему «Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)». Сьогодні в цьому прекрасному музеї ми підіб'ємо підсумки вивченого матеріалу й одночасно з тим, сподіваюсь, дізнаємось багато чого нового та цікавого про цю героїчну сторінку історії нашого народу.

Для того щоб легше вам зорієнтуватись у музеї, хочу зауважити, що тематика виставково-експозиційних залів музею побудована за хронологічним принципом і складається з 15-ти залів, які відображають основні віхи історії Другої світової та Великої Вітчизняної війни.

Проходимо в перший зал музею.

Зал 1. Початок Другої світової війни



Використовуючи опорні знання учнів із всесвітньої історії за 10-й клас, пригадаємо прихід Гітлера до влади в Німеччині, про його прагнення підкорити весь світ і завоювати весь життєвий простір для німецької чистокровної раси. Звертаємо увагу на складну геополітичну ситуацію, яка склалася в Європі та у світі напередодні війни, а також про радянсько-німецький пакт про ненапад і таємні протоколи від 23 серпня 1939 року.

Для активізації опорних знань учнів учителем ставляться запитання типу:

Коли підписано радянсько-німецький пакт про ненапад?

Що ви знаєте про зміст таємних протоколів, що супроводжували цей пакт?

Як називався план нападу Німеччини на Польщу?

Коли розпочалась Друга світова війна?

Пригадуємо про радянські територіальні придбання 1939-1940 років (1939 р. - Західна Україна та Західна Білорусія. Протягом 1940 р. до СРСР приєднано Північну Буковину, Північну та Південну Бессарабію, країни Прибалтики та територію на кордоні з Фінляндією - Карельський перешийок).

Далі звертаємось до експозицій музею й робимо короткий огляд першого виставкового залу.

Зал 2. Початок Великої Вітчизняної війни

Учитель. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радяньських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Початок війни для СРСР виявився вкрай несприятливим.

Використовуючи раніше набуті знання, разом з учнями з'ясовуємо причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни, а саме:

· Керівництво країни не хотіло вірити в можливий швидкий початок війни й цим сковувало дії своїх підлеглих, дезорієнтувало їх.

· Довоєнні репресії знищили більшу частину вищого та середнього командного складу армії.

· Невірне стратегічне розміщення військ і резервів (зосереджені біля кордонів війська опинились у руках ворога й були знищені в перші дні війни).

· Червона армія не закінчила переозброєння новими зразками зброї та воєнної техніки.

· Демонтаж оборонних споруд на лінії старого радянського кордону.

Говоримо про введення режиму воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів (30 червня 1941 року створено Державний Комітет оборони). Червень-серпень 1941 року - тільки з України мобілізовано 2 млн осіб, на воєнний лад перебудовано народне господарство.

Евакуйовано 3,8 млн робітників, селян і службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ.

Знищувалось усе, що не могли вивезти в тил. Одночасно з цим у роботі з евакуації спостерігалась велика дезорганізація: було обмаль часу, і тому до рук фашистів потрапили величезні матеріальні цінності.

Робимо короткий огляд експозиції другого залу музею.

Зал 3. Оборона Києва

Розпочинаємо розповідь із початку прикордонних боїв перших днів війни (згадується танковий бій 23-29 червня 1941 р. у районі Рівне-Луцьк-Дубно-Броди та його наслідки).

Обговорюються спроби Червоної Армії зупинити противника на старому державному кордоні та прорив німецькими військами оборони Південно-Західного фронту. 11 липня 1941 року фашистські війська підійшли до р. Ірпінь, що за 15 км від Києва.

Бесіда за запитаннями з метою актуалізації опорних знань:

Коли розпочалась оборона Києва?

Скільки днів вона тривала?

Які війська обороняли Київ?

Наводимо статистичні дані:

· Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса (5А, 37А, 26А), частини УР;

· 200 тис. мешканців Києва влились до військ Південно-Західного фронту;

· 900 тис. киян стали добровольцями або поповнили ряди винищувальних батальйонів;

· 160 тис. мешканців міста працювали на будівництві оборонних споруд.

Далі використовуємо повідомлення учениці про оборону Києва в районі селища Жуляни (базується на інформації Книги пам яті України: Місто-герой Київ у спогадах місцевих жителів - очевидців подій). Учні користуються картою «Героїчна оборона Києва (11 липня-15 вересня 1941 року)» - експонатом музею.



Критична обстановка під Києвом сталася 8-10 серпня. У ці дні частинам 95, 132 та 299-ї піхотних дивізій ворога вдалося вийти на околицю Жулян, Голосіївських висот, підійти до Лисої Гори. Здавалось, ще мить - і гітлерівці увірвуться до міста. Для зміцнення керівництва військами, що захищали Київ, у ході бойових дій було створено 37-му армію. Подальше просування ворога було призупинено самовідданими діями бійців і командирів 14-ї, 206, 284, 295-ї стрілецьких дивізій, 2, 3, 5, 6 та 212-ї повітряно-десантних бригад, підрозділів народного ополчення, комсомольського полку, бронепоїздів, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Бої велись із надзвичайною жорстокістю. Лінія окопів проходила вздовж окружної дороги та частково через селище Жуляни. Будинки, господарські споруди, погреби ставали вогневими точками, складами боєприпасів, перев'язочними пунктами. Безпосередньо на цій ділянці фронту оборону столиці тримали бійці 212-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника І. І. Затєвахіна.

На підтримку військ Київського укріпрайону 8 серпня 26-та армія завдала контрудару в напрямку Богуслава. На світанку 11 серпня, розвиваючи успіх попередніх днів, наші бійці завдали ворогові сильного удару за всіма напрямками наступаючих військ. Були відбиті Теремки, Мишоловка, Чабани, Пирогів і Жуляни. У ході боїв було розгромлено 44, 71, 299-у німецькі дивізії. Багато бійців і командирів Червоної Армії були нагороджені орденами та медалями, а військові частини - червоними прапорами трудящих міста.

Пропонується перегляд документального фільму «Оборона Києва» (3-4 хв).

Далі робимо короткий огляд експозиції 3-го залу музею.

Відповідаємо на запитання учнів.

Зал 4. Оборона Одеси. Бойові дії в Лівобережній Україні та в Донбасі. Битва за Москву, Ленінград і в Заполяр'ї.

Акцентуємо увагу учнів на ключових подіях і датах, що висвітлюються в цьому розділі. Використовуємо опорні знання учнів і зупиняємось на таких аспектах:

· 5 серпня-16 жовтня 1941 року. Героїчна оборона Одеси (тривала 73 дні), її обороняли Окрема Приморська Армія (командуючий генерал Петров), Чорноморський флот (командуючий адмірал Октябрьський);

· Оточення радянських військ у районі Умані (6А, 12А);

· 18 серпня - фашисти вирвались до Дніпра. Оточення військ Південно-Західного фронту східніше Києва (Лохвиця) (5А, 21А, 26А, 37А). Загинули командуючий генерал М. Кирпонос, член Військової Ради М. Бурмистенко, начальник штабу генерал В. Тупіков, а 665 тис. воїнів потрапили в полон;

· літо-осінь 1941 р. Захоплено всю Правобережну Україну, більшу частину Лівобережної України та Крим (за винятком Севастополя);

· 29-30 вересня, 1941 рік. Бабин Яр (Київ) - розстіляно понад 100 тис. осіб;

· Московська битва (30 вересня 1941 р.-20 квітня 1942) - оборонна операція (30 вересня-20 грудня 1941 р., наступальна операція - 5 грудня 1941 рік - 20 квітня 1942 р.);

· Донбаська оборонна операція (29 вересня -4 листопада 1942 р.) - військами Південного фронту до південної ділянки фронту прикуто значні сили ворога.

· 31 грудня завершальна евакуація промислових підприємств;

· бої за Харків (кінець вересня-25 жовтня, 1941 рік).

Розповідь учня (Уривок зі «Щоденника» О. Довженка)

«...переконаний, що загибель Шостої армії, а разом із тим і зрив Харківського наступу сталися внаслідок не так фатальної закономірності через німецькі сили, як через наслідок допущених нами елементарних помилок... Думаю, що цивільний бедлам довоєнного часу дає себе знати й зараз у війні. Пригадується, царська армія билась краще. Була краща дисципліна, краща виучка та було ще щось вічне, високе, усім дороге та доступне - віра і Батьківщина. Билися за Бога й за Матінку-Росію. Зараз Бога нема. Росія класова, усе що вилучене, - сприйняте розумом, почуттям викорчуване, і душа стала дірява в людини...»

- оборона Ленінграда (розпочалась 8 вересня 1941 р. та тривала 900 днів і ночей).

Дивимось фільм «Оборона Одеси».

Робимо короткий огляд експозицій залу.

Зал 5. Бойові дії на Кримському півострові. Оборона Севастополя та Керчі

Пригадуємо ключові події цього періоду:

· 25 грудня 1941 р.-2 січня 1942 р. - Керчинсько-Феодосіївська наступальна операція Червоної Армії (очистили від ворога Керченський півострів, але визволити Крим не вдалось);

· 30 жовтня 1941 р.-4 липня 1942 р. - оборона Севастополя, що тривала 259 днів;

· 12 травня-29 травня 1942 р. - бої за Харків, у результаті яких 240 тис. радянських солдат та офіцерів потрапили в полон;

Учитель наводить цитату зі «Щоденника» О. Довженка.

«Уся фальш, уся тупість, усе безпардонне та безтямне ледарство, увесь наш псевдодемократизм, перемішаний із рабством - усе вилізає боком і несе нас, як перекоти-поле, степами, пустелями. І над усім цим - «Ми переможемо!»

- 15 травня 1942 р. - Червона Армія залишила Керч.

Робимо огляд експозиції зала.

Зал 6. Фашистський окупаційний режим

Учитель. Давайте разом пригадаємо, що 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Луганської області - останній населений пункт України.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Діалогічна бесіда за запитаннями

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 181; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.