Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж

Сучасна економічна безпека будь-якої країни – це загальнонаціональний комплекс заходів, направлених на постійний стійкий розвиток та вдосконалення економіки країни, який обов’язково передбачає механізм протидії кримінологічним загрозам злочинних структур.

Метою боротьби країни в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку.

До основних прийомів проведення сучасної економічної війни належать:

- точне визначення галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;

- аналіз сил і слабких сторін противника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як крупних, так і середніх компаній при сучасному широкому колі партнерів та гострій конкуренції. Особливо важливою є інформаційно-аналітична робота при взаємодії із закордонними партнерами.

Експерти зазначають, що за теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати досить важливі в економіці чинники:

- зростання кількості суб’єктів економіки, які лідирують на деяких ринках (наприклад японці в електроніці, німці в верстатобудуванні);

- ріст загрози, що постає із незаконної практики зговору;

- мафіозні прийоми.

Керівники економічної сфери діяльності сьогодні змушені кваліфіковано розбиратися в доволі широкому і складному потоці, тільки в такий спосіб можна пізнати іншого, особливо коли цей інший - конкурент.

В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкурентоспроможні об'єкти економіки опираються на колективну культуру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні підходи і методи.

Пряма конфронтація характерна для двополюсного конфлікту, за принципом "один на один".

Побічна (не пряма) конфронтаці я притаманна багатополісному конфлікту, за принципом "всі проти всіх".

Найбільш складною, але і найбільш результативною є стратегія випередження, яка властива тим, хто самостійно (наодинці) протистоїть всім, а тому повинний враховувати, як загальні несприятливі для нього обставини, так і свої власні сили.

На сьогодні ні будь-яка стратегія, ні будь-яка виробнича чи комерційна політика, ні капіталовкладення чи науково-дослідна робота не будуть мати успіху для глибокого вивчення сил, що керують світом: технологія, економіка, політика. І той. хто сьогодні найкраще володіє інформацією, може забезпечити собі вирішальну перевагу у с учасній світовій економічній війні.

Основною рисою економічної війни є розумна хитрість і невтомна діяльність, а вирішальне значення в досяг­ненні успіху мас економічна розвідка.

Економічна розвідка -сфера таємної діяльності по збору,аналізу і використанню особливоцінної інформації, що охоплює всісфери ринкової економіки.

Економічна розвідка включає стратегічні і тактичні, які визначають характер та проведення окремих її видів.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ РОЗВІДКИ

До основних принципів економічної розвідки належать:

- підпорядкованість задач і цілей економічної розвідки ключовим національним економічним інтересам;

- незалежність вибору об’єктів економічної розвід­ки від політичних, воєнних та інших відносин між державами;

- постійність в її веденні;

- дестабілізуючий та інший деструктивний вплив на об'єкти економіки та економічну структуру розвідувальних держав;

- стимулювання діяльності економічної розвідки компаніями та фінансово-промисловими групами і фірмами, що зацікавлені в одержанні розвідувальної інформації.

Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

- науково-дослідні і конструкторські праці;

- фінансові операції компаній, з них фінансування проектів, інвестиційна політика;

- особливості технологічного процесу, результати

досліджень;

- маркетинг, зокрема: режим поставок, список замовників, кон'юнктура ринку, відомості про укладені угоди, звіти про реалізацію продукції;

- організація виробництва;

- комерційна філософія керівників фірм-конкурентів, стратегія їх бізнесу та ін.

Головна мета економічної розвідки - забезпечення конкурентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху в ринковій економіці

Існує дві форми конкуренції: добросовісна і недоб­росовісна.

Добросовісна конкуренція передбачає одержання максимальних прибутків шляхом створення кращих товарів і надання більш якісних послуг - тобто це оправ­дана боротьба цін і якостей.

Недобросовісна конкуренція включає економіч­ний шпіонаж, корупцію, неправдиву рекламу, демпінг які використовуються з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіснення його з ринку тощо.

Як показала практика, багато фірм поєднують в своїй діяльності добросовісну конкуренцію і недобросовісною, і на сьогодні це стало нормою сучасного бізнесу.

Економічна розвідка підрозділяється на три складові:

1. макроекономічна розвідка;

2. економічна розвідка;

3. мікроекономічна розвідка;

Макроекономічна розвідка - це збір інформації про:

- тенденцію економічного розвитку іноземних держав; - енергетичні і сировинні ресурси;

- розроблені за кордоном технології; - стан галузевих і регіональних ринків;

- діяльність значних корпорацій світу; - функціонування фінансових систем та ін.

Головною особливістю макроекономічної розвідки є несподіваний факт значна її частина здійснюється цілком легально, і за своїм змістом вона подібна до науково - дослідної роботи.

Економічна контррозвідка забезпечує припинення намагань іноземних фірм і спецслужб добування торгово-економічних і технологічних таємниць, які мають значну цінність.

Мікроекономічна розвідка, яка ведеться державними службами в інтересах промислових корпорацій боротьбі з іноземними конкурентами, є найбільш делікатним напрямом в діяльності розвідувальних служб. Це сфера глобального бізнесу, тому для такої діяльності потрібні співробітники з досвідом роботи в галузі бізнесу та фінансів. Для них створюють так звані глибокі прикриття в транснаціональних корпораціях, фірмах і компаніях, їх представництвах за кордоном.

ПРОМИСЛОВИЙ ШПІОНАЖ

Діяльність економічної розвідки підрозділяється на:

1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;

2. Промисловий шпіонаж, який в свою чергу можна умовно підрозділити на комерційну, технологічну і науково-технічну розвідку.

Шпіонаж - це цілеспрямована діяльність по збору розвідувальних відомостей, які можуть нанести протилежній стороні певних втрат, і кваліфікується законодавчими органами протилежної сторони як злочинна.

Характерні риси діяльності промислового шпіонажу:

- Оволодіннями ринками збуту; Підробка товарів; Дискредитація чи усунення конкурентів;

- Перепродаж фірмових секретів; Зрив переговорів по контрактах; Шантаж окремих осіб;

- Створення умов для підготовки та проведення терористичних і диверсійних акцій.

7.6. Тероризм – як форма політичного екстремізму, його види.

Державний і недержавний тероризм

Глобальний тероризм став характерною рисою сучасного розвитку людства. Вивчення сутності і причин походження тероризму, форм і методів, які ним використовуються, а також джерел його фінансування - це внесок у боротьбу з цим негативним явищем.

Сучасний тероризм характеризується різко підвищеною технічною оснащеністю, високим рівнем організації, наявністю значних фінансових коштів. Його головна відмінна риса - це розмивання меж між міжнародним і внутрішнім тероризмом. Розширюються зв’язки терористичних організацій з представниками наркобізнесу і незаконної торгівлі зброєю. Помітна динаміка зростання терористичних груп у сучасному світі.

Слово тероризм похідне від латинського “terror”, що в перекладі означає “страх”, “жах”. Отже, тероризм можна трактувати як політику і практику досягнення політичної мети з допомогою терору.

Розроблені десятки класифікацій тероризму. Розрізняють терор “зверху” і “знизу”, політичний, революційний, лівий, правий, сепаратистський, комплексний, кримінальний, патологічний і т. ін.

На Міжамериканській конференції з прав людини (1970 р.), присвяченій проблемам тероризму і захисту від нього населення, було названо три форми тероризму: соціальний, політичний, ідеологічний.

До “найпоширеніших видів” тероризму російські дослідники відносять: політичний, інформаційний, економічний, соціальний (побутовий), суїцидний, технологічний, кримінальний і антидержавний тероризм.

Тероризм можна класифікувати:

- за територіальною ознакою: міжнародний; внутрішньодержавний;

- залежно від злочинної мотивації: політичний; релігійний; націоналістичний; економічний;

- за формою прояву: використання з терористичною метою вибухових пристроїв; захоплення повітряного судна та інше злочинне втручання в діяльність цивільної авіації; захоплення морського судна та інше злочинне втручання в діяльність міжнародного судноплавства; захоплення заручників; інші форми тероризму.

Є три основних види тероризму:

- внутрішній - відповідні дії громадян однієї держави проти співвітчизників на власній території;

- транснаціональний - відповідні дії громадян однієї держави проти співвітчизників на території інших держав;

- міжнародний - відповідні дії груп громадян, однорідних або змішаних за національним складом, проти будь-яких осіб на території третіх країн.

Дата добавления: 2014-01-04