Будова і топографія стравоходу

Тема: Будова глотки.

Глотка — pharynx-розміщена між ротовою й носовою порожнинами та входом у стравохід і гортань. Це порож­нистий орган. Через не­парний отвір — зів — переміщується кормова грудка з ротової порожнини в глотку й стравохідний отвір. Крізь парні отвори — хоани- повітря з но­сової порожнини надходить у глотку і гортань. Поблизу хоан, у бічних стін­ках глотки, знаходиться парний глотковий отвір слухової трубки - ostium pharyngeum tubae auditivae, який веде в порожнину середнього вуха. Кау­дально з глотки беруть початок отвори в стравохід і гортань. Отже, в глотці перехрещуються дихальний і травний шляхи.

Зсередини глотка вкрита слизовою оболонкою, зовні — фасцією і пухкою сполучною тканиною, яка зв'язує її з прилеглими органами. Характер слизової оболонки в різних частинах глотки суттєво відрізня­ється: слизова оболонка носоглотки вистелена миготливим епітелієм, а ро­тової і язикової частин — багатошаровим плоским епітелієм. Під час проходження кормової грудки з ротової порожнини в стравохід надгортанник за­криває вхід у гортань, при цьому м'яке піднебіння піднімається, і закриває вхід у верхні дихальні шляхи.

Серед значної кількості м'язів глотки, які забезпечують ков­тання кормової грудки, виділяють групи м'язів-стискачів і м'яз — розши­рювач глотки.

Ростральний (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis rostralis — складається з піднебінно-глоткового і крилоглоткового м'язів. Підтягує глотку вперед.

Середній (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis medius — склада­ється з ріжково-глоткового і хрящоглоткового м'язів.

Каудальний (констриктор) стискач глотки — m. constrictor pharyngis caudalis — складається з шилоглоткового і перснеглоткового м'язів.

Середній і каудальний стискачі глотки проштовхують кормову грудку в стравохід.

щитоподібного хряща.

Самостійна робота студентів.

Стравохід — oesophagus — є продовженням травної трубки. Через стра­вохід їжа надходить у шлунок. Стравохід належить до трубчастих органів і поділяється на шийну, грудну й черевну частини.

У шийній ділянці стравохід лежить над трахеєю. У середнїй третині шиї стравохід змішується на ліву поверхню тра­хеї, створюючи невеликий вигин. Саме в цій частині можна пропальпувати стравохід і спостерігати проходження кормової грудки. При вході в грудну порожнину стравохід випрямляється і розміщується на дорсальній поверхні трахеї. Грудна частина стравоходу розміщується на дорсальній поверхні трахеї. Черевна частина стравоходу коротка (кілька сантиметрів), відразу за діафрагмою відхиляється вліво і входить у шлунок.

Стравохід має неоднаковий про­світ і товщину стінок на всьому протязі. Слизова оболонка страво­ходу вистелена багатошаровим плоским епітелієм, білуватого кольору. На поверхні слизової оболонки відкриваються численні слизові залози, які роз­міщені по всій його довжині (собака, свиня). М'язова оболонка досить товста і складається в основному з двох шарів: внутрішнього — колового і зовнішнього — поздовжнього.

У тварин, в яких їжа може повертатися назад із шлунка в ротову порож­нину (жуйні, собака), м'язова оболонка складається переважно з посмугова­ної м'язової тканини.

У великої рогатої худоби стравохід відносно широкий, однак стінки його тонкі. Перед входженням у рубець він розширюється.

У коня стравохід вузький, має товсті стінки, які особливо потовщуються перед входом у шлунок. Стравохід на рівні 13-го ребра проходить крізь отвір діафрагми в черевну порожнину і входить у шлунок, не розширюючись.

У свині стравохід широкий, у початковій і кінцевій частинах дещо роз­ширений. В місці переходу в шлунок він лійкоподібно розширюється.

У собаки стравохід починається від глотки добре вираженим стравохід­ним присінком з дрібними поздовжніми складками. На своєму протязі він формує два звуження і два розширення.

Дата добавления: 2014-01-04