Тема: Вражаюча дія ядерної зброї

План

1. Поняття небезпеки, класифікація і номенклатура небезпек.

2. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів.

1. На здоров'я людини, і її життєдіяльність великий вплив мають небезпеки.

Небезпека – це стан оточуючих умов, за якими на людину діють з певним ступенем імовірності небезпечні та шкідливі фактори.

Небезпечний фактор – це фактор життєвого середовища, дія якого за певних умов веде до травм чи до іншого різкого погіршення стану здоров'я.

Шкідливий фактор – це фактор життєвого середовища, дія якого на людину за певних умов веде до захворювання або зниження працездатності, тобто негативно впливає на стан здоров'я.

Небезпечна ситуація – це стан умов за якими є велика імовірність виникнення небажаних наслідків.

Простір, в якому постійно діють або періодично виникають небезпечні та шкідливі виробничі фактори називають небезпечною зоною. Небезпечна зона може бути локальною і розгорнутою.

Умови, за якими створюється можливість впливу на людину шкідливих і небезпечних факторів визначають небезпечну ситуацію (небезпечний момент).

Джерелами небезпеки є:

P Природні процеси і явища

P Елементи техногенного середовища

P Людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки

Ідентифікація небезпек – знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

Квантифікація небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ризик – це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

Номенклатура небезпек – це перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. В номенклатуру небезпек для людини включають весь вплив зовнішнього світу на живі об'єкти, вона налічує понад 150 найменувань і не вважається повною. Наводимо деякі найменування з неї:

1. Алкоголь;

2.Аномальна температура повітря;

3. Аномальний тиск повітря;

4. Аномальна вологість повітря;

5. Аномальне освітлення;

6. Аномальна іонізація;

7. Блискавка;

8. Вибух;

9. Висота;

10. Вібрація;

11. Вогонь;

12. Вогненебезпечні речовини

13. Вода;

14. Втома;

15. Вулкани;

16. Гази.

17.Гіподинамія;

18. Глибина;

19. Гострі предмети;

20. Дим;

21. Дощ;

22. Електричне поле;

23. Електричний струм;

24. Емоційне перевантаження;

25. Захворювання;

26. 3емлетрус;

27. Інфразвук;

28. Клаустрофобія;

29.Кримінальна злочинність;

30.Лавини;

31.Магнітні поля;

32. Макроорганізми;

33. Мікроорганізми;

34. Монотонність;

35. Наркоманія;

36. Ожеледь;

37. Отруйні речовини;

38. Пил;

39. Повінь;

40. Психологічна несумісність;

41. Радіація;

42. Розумове перевантаження;

43. Селі;

44. Снігопад;

45. Спрага;

46. Тайфуни;

47. Токсикоманія;

48. Туман;

49. Ударна хвиля;

50. Ураган;

51. Циклон;

52. Цунамі;

53. Шум.

Небезпеки класифікують за такими ознаками:

За походженням: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані. Згідно офіційних стандартів: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

За часом дії негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні

За локалізацією: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом

За наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки

За збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо

За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо

За структурою: прості і похідні

За характером дії на людину: активні і пасивні

Дещо інша класифікація небезпек наведена на схемі:

2. Існуюча класифікація небезпечних та шкідливих факторів розроблена для виробничих умов, але вона повністю прийнятна для будь–якої сфери життєдіяльності людини.

Згідно з цією класифікацією небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

Фізичні фактори – це:

z Підвищена швидкість руху повітря

z Підвищена запиленість та загазованість повітря;,

z Недостатня освітленість.

z Підвищений або понижений атмосферний тиск

z Конструкції, що руйнуються;

z Підвищений рівень статичної електрики та ін.

Хімічні фактори – це:

z Хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різних агрегатних станах

z Які різними шляхами проникають в організм

o Через органи дихання

o Через шлунково-кишковий тракт

o Через шкірні покриви та слизові оболонки

z Які за характером дії виділяють такі речовини:

o Токсичні

o Наркотичні

o Подразнюючі

o Задушливі

o Сенсибілізуючі

o Канцерогенні

o Мутагенні

o Такі, що впливають на репродуктивну функцію

Біологічні фактори – це:

z Вплив хвороботворних мікроорганізмів (бактерії, віруси, грибки, тощо).

z Вплив макроорганізмів і рослин.

Психофізіологічні фактори – це:

z Фізичні перевантаження (статичні, динамічні)

z Нервово-психічні перевантаження (емоції, монотонність праці, перенапруження).

Перелічені фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на організм людини, розмірами зони дії.

Потенціал - вираз кількісної сторони фактора (рівень шуму; загазованість повітря; сила струму, тощо).

Якість фактора виражає його специфічні особливості, які впливають на організм (дисперсність пилу, рід випромінювання, частотний склад шуму, тощо)

План

1. Поняття та властивості ядерної зброї.

2. Уражальні чинники ядерної зброї.

2.1 Ударна хвиля

2.2 Світлове випромінювання

2.3 Проникаюча радіація.

1. Ядерною називається зброя енергія для уражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу.

Засобами доставки ядерних і термоядерних боєприпасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби, артилерійські снаряди. Вона призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових центрів, різних об'єктів, споруд, техніки.

Ядерну зброю характеризують такі властивості:

1. Раптовість та значний радіус ураження;

2. Величезна руйнуюча сила;

3. Масовість та комбінований характер ураження людей і техніки;

4. Тяжкий морально - психологічний вплив на людей.

Розпізнають такі види ядерних вибухів: наземний, підземний, повітряний, висотний.

Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасу, виду вибуху, типу ядерного заряду.

2. Уражальні чинники ядерного вибуху - ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація.

2.1 Ударна хвиля - це поширення стиснутого повітря в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Уражальна дія ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску.

Надлишковий тиск - це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском.

Основними засобами порятунку від уражальної ударної хвилі є укриття людей у захисних спорудах, використання природних укриттів.

2.2 Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що включає фіолетові видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху світлова область (вогняна куля). Тривалість випромінювання – 10-12 секунд.

Основна характеристика світлового випромінювання, яка визначає ураження людей, - світловий імпульс. Під його дією у людини виникає опік відкритих та закритих ділянок шкіри, а також ураження очей. Опік виникає від прямих дій світлового випромінювання та внаслідок пожеж і дій гарячого повітря в ударній хвилі.

Під впливом світлового випромінювання горючі речовини можуть займатися, а негорючі - деформуватися, втрачати міцність та плавитись. Дія світлового імпульсу зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Дощ, сніг, туман, дим поглинають світлове випромінювання та зменшують його потужність і вражаючої сили в декілька разів.

Надійним захистом від світлового випромінювання є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.

2.3 Проникаюча радіація - це потік у- випромінювання і нейтронів, що випускається із зони і хмари ядерного вибуху. Час проникаючої радіації 15-20 секунд, після чого хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гама-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає землі.

Доза випромінювання - це кількість енергії іонізуючих випромінювань поглинутих одиницею маси. Розрізняють експозиційну, поглинуту, та еквівалентну дозу випромінювання.

Експозиційна доза - доза випромінювання у повітрі.

Впливу радіоактивного зараження може зазнати не тільки район, що прилягає до місця вибуху, а й місцевість віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зараження, що становить загрозу для людей і тварин. На радіоактивне забрудненій місцевості джерелом радіоактивного забруднення є: продукти поділу ядерної речовини; радіоактивність, що виникає у грунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду.

Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються разом із хмарою вибуху, зміщуються з частинками грунту, під дією високих вітрів перемішуються на великі відстані, випадають, заражуючи місцевість і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса і умовно поділяється на чотири зони:

А -помірного,

Б - сильного,

В - небезпечного,

Г - надзвичайно небезпечного зараження.

Табл.1 Радіоактивність на кордонах зон зараження

Зона	Доза випромінювання. рад	Рівень радіації. рад/год
А
Б
В
Г

Електромагнітний імпульс (ЕМТ) - це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху і існує короткий час. Уражальна дія ЕМІ обумовлена виникненням електричних напруг і струмів великої величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку.

Ураження людей визначається в основному іонізуючими діями проникаючої радіації. Проходячи крізь біологічну тканину людини, потік нейтронів та гама-квантів порушує атоми та молекули, які входять до складу живих клітин, у результаті чого порушується нормальний обмін речовин, змінюється склад та характер життєдіяльності клітин, окремих органів та системи організму в цілому, що призводить до виникнення специфічного захворювання - променевої хвороби, яка супроводжується ослабленням організму, розладом шлункового тракту, змінами складу крові, випадання волосся, зменшення стійкості до різних хвороб.

Проникаюча радіація значно послаблюється, проходячи через різні матеріали. Тому надійним захистом від її дії є захисні споруди, а також засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, протирадіаційні медичні препарати.

Уламки поділу, що випадають з хмари вибуху, це суміш близько 80-ти ізотопів 35-х хімічних елементів середньої частини періодичної системи Д.І. Менделєєва. Ці елементи нестабільні і перетворюються в інші при бета-розпаді з викиданням гама-квантів. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються вгору з хмарою вибуху, перемішуються із землею і під дією вітрів переносяться на великі відстані. При переміщені хмари всі ці частки випадають на місцевість.

Потужність дози випромінювання на місцевості залежить від виду та потужності ядерного вибуху і характеру рельєфу місцевості. Місцевість вважається зараженою, якщо потужність дози радіації становить 0,5 рад/год. і більше.

Захист людей від променевих уражень на зараженій території полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало доступних доз. Допустимо сумарною дозою опромінення протягом чотирьох діб у воєнний час є 50 рентгенів. На мирний час для населення у разі аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин встановлена доза опромінення 10 рентгенів.

Дата добавления: 2014-01-04