Теоря патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: визначення та головні положення

Патріархат – це устрій, завдяки якому одна половина населення – жінки – перебуває під контролем другої половини – чоловіків, принципи патріархату такі: чоловік має панувати над жінкою; старший чоловік має панувати над молодшим.

Раніше довести існування патріархату було досить легко,адже за винятком поодиноких випадків,думка була такою,що жінка в більшості суттєвих рис поступається чоловікові. Це уявленя знаходило своє втілення у різномунітних формах, обмеженнях, починаючи від заборони займатися підпр діяльністю,до обмежень у праві власності і материнства. Але з кін 19 ст перешкоди буи усунені і жінки отримали рівні права і можливості з чоловіками. Після чого існує думка,що патріархату немає, а є лше стереотип, але факти говорять самі за себе: чоловіки займають більш високі посади і престижні професії,отримують більше грошей. Але з іншого боку-чол частіше стають самогубцями, раніше померають, тобто це показник, що свідчить про більший рівень стресу і більшу відповідальність.

Розглянемо стратегії,за допомогою яких відтворюється патріархат від покоління до покоління:

1) Мода. Жінки прагнуть бути більш жіночними, гарними. У чоловіків інші погляди на цей рахунок. Ці стандарти мають відношеня до розподілу ресурсів, що є дефіцитними- час і енергія. Жінки, прагнучи відповідати стандартам,втрачають свій час- слідкують за модою, обговорення моди, тенденції.(до 4 год/добу)

2) Насильство щодо жінок має місце в усіх супільствах верствах, без винятку. За високий рівень насильства жінок відповідає не скільки конкретний чоловік, скільки сама ситуація, коли чоловік домінує і підкорює жінку, підтверджуючи тим самим свою владу. За зізнанням увязненних ґвалтівників,більше 2/3 гвалтувань є владними, для того щоб поставити жінку на місце і показати хто головний. 80% гвалтувань хар-ся низьким або сер рівнем сексуального бажання, 3/4 гвалтівників не важливо яку жінку ґвалтувати, спонукаю чим виступає той факт, щоце жінка, що не підкоряється або суперечить чоловікові.

3) Мова. Мозок людини не має контактів із зов світом, а всю інформацію отримує у формі імпульсів біолектичної діяльності,мозок не має справи зі словами, а стикається із символами. Це означає процес кодування,декодування,наявність правил, що прив’язують той чи інший символ до різних речей. Однією з таких систем правл є мова, оскільки саме мова значною мірою орієнтує нас на те,що ми повинні бачити і розуміти. Питання полягає в тому, хто саме створив мову, адже той хто створив мову вклав можливість для власного досвіду більше,ніж можливість для досвіду інших людей, а також створив засоби, що дозволяють більш схвально оцінювати поведінку певних груп людей, вважаючи це стандартом та ідеалом.

Дата добавления: 2014-01-04