Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Юридичні гарантії здійснення земельної реформи

Початок реформування земельних відносин пов‘язаний з прийняттям Закону України «Про форми власності на землю» від 30.01.1992 р., а також двох інших важливих на цей період законодавчих актів: ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 р. та старої редакції ЗК України від 13.03.1992 р. Саме з цими законами пов’язане введення в правове поле України колективної і приватної власності на землю.

Слід, однак, відзначити, що введення цих форм власності супроводжувалось встановленням ряду обмежень на їх реалізацію. Зокрема, одночасно з введенням колективної і приватної власності на землю був встановлений 6-річний мораторій на відчуження переданих у колективну і приватну власність земель. У ст. 17 ЗK України було записано, що власники земельних ділянок, переданих їм місцевою радою, не мають права протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, за винятком передачі її у спадщину або місцевій раді на тих самих умовах, на яких вона була отримана. Хоча ЗK України було передбачено, що за наявності поважних причин суд за позовом власника ділянки може скоротити зазначений строк.

Враховуючи абсурдність встановлення мораторію на відчуження приватизованих земель, Кабінет Міністрів прийняв 26.12.1992 р. декрет «Про приватизацію земельних ділянок», що значно скорочував перелік земель, на відчуження яких було встановлено мораторій. Зокрема, декретом було визначено, що 6-річний мораторій не поширюється на відчуження земельних ділянок, наданих громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, садівництва, житлового, дачного та гаражного будівництва. В даний час мораторій поширюється тільки на землі сільськогосподарського призначення.

У ЗК України 1992 р. правові засади паювання земель були визначені лише в загальних рисах. Тому в 1994-1995 рр. Президент України видав два Укази: «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» (10.11.1994 р.) та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (08.08.1995 р.), якими встановлений механізм паювання с/г земель та чітко визначені права власників земельних часток (паїв).

12.10.1995 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження форми Сертифіката на право на земельну частку (пай)», після чого розпочато видачу власникам земельних часток (паїв) державних документів єдиного державного зразка – сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Паювання земель здійснювалося відповідно до «Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», затверджених наказом Державного Комітету по Земельних ресурсах України від 20.02.1996 р. № 11.

Важливою віхою в розвитку правового забезпечення земельної реформи в Україні стало прийняття 28 червня 1996 року нової Конституції держави, норми якої гарантували громадянам України приватну власність на землю та майно. Зокрема, ст. 14 Конституції України, зважаючи на виключно важливе значення землі в усіх сферах економіки країни, проголошує її основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Крім того, виникла необхідність правового врегулювання орендних земельних відносин, які виникають в процесі реструктуризації КСП. Тому Верховною Радою 6 жовтня 1998 року було прийнято Закон України «Про оренду землі». Цей закон регулює всі питання оренди земельних ділянок, у тому числі й оренду сільськогосподарських земель.

З метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності, Президент України видав Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р., відповідно до якого місцеві державні адміністрації зобов’язані були здійснити організаційну роботу по сприянню реформуванню колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно.

Але, не дивлячись на те, що в Україні були видані методичні розробки з приватизації, та на те, що за станом на 1998 рік майже в усіх КСП було проведено паювання земель, а членам КСП були видані сертифікати, якими посвідчувалось їх право на земельну частку (пай) і гарантувалось видання земельної ділянки у приватну власність у разі виходу із КСП, процес реорганізації КСП в інші форми господарювання приватного типу здійснювався повільно.

24.12.1999 р. було прийняте рішення Ради регіонів при Президентові України Про забезпечення виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 року за №1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Цим рішенням було запропоновано Кабінету Міністрів України прискорити розробку та прийняття нормативних актів, необхідних для виконання Указу, зокрема зразків договорів оренди землі і земельних часток (паїв), методики визначення орендної плати за земельну частку (пай), спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), розробити механізм застави та уступки права оренди земельних часток (паїв) та земельних ділянок для одержання кредитів, передбачивши можливість довірчої передачі відповідних прав орендареві з боку власників земельних часток (паїв). Типовий договір оренди земельної частки (паю) затверджено наказом Держкомзему України від 17.01.2000 р. №5 і зареєстровано в Мінюсті України 23.02.2000 р. № 101/4322. Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року №119.

Типовий договір передбачав, що предметом оренди є земельна частка (пай) в умовних кадастрових гектарах і вартісному виразі у гривнях, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом з доданням кадастрового плану. Вищезгаданою Постановою Кабінету Міністрів України була затверджена Книга реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), в якій зазначається розмір земельної частки (паю) в гектарах та її місце розташування (масив, урочище, поле).

Реалізація Указу Президента України від 03.12.1999 р. прискорила реформування відносин колективної власності на землю шляхом виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), що здійснювалося на фоні широкомасштабної реорганізації КСП. Так, до кінця 2001 року було реорганізовано або ліквідовано майже 95 % КСП, землі яких були розпайовані між членами КСП.

29.01.2001 р. Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», на Міністерство аграрної політики, обласні та районні державні адміністрації покладено обов’язок здійснити комплекс організаційних заходів щодо уточнення складу та вартості пайових фондів, майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реструктуризованих. Вказані органи також зобов’язані були визначити розміри майнових паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, запровадити посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на майновий пай.

З метою правового захисту земельних прав громадян від безпідставного їх відчуження і продажу за низькими цінами 18.01.2001 р. було прийнято ЗУ «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)».

Для завершення земельної реформи в Україні, Президент України своїм Указом від 30.05.2001 р. схвалив «Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 рр.». Цим Указом були визначені основні напрями державної політики у сфері регулювання земельних відносин, забезпечення дальшого розвитку відносин власності на землю, розвиток ринку землі та кредитування під заставу землі, в тому числі іпотечного кредитування.

Як було зазначено в «Основних напрямах земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки», метою земельної реформи було забезпечення ефективного використання та підвищення цінності земельних ресурсів, створення оптимальних умов для суттєвого збільшення соціального, інвестиційного і виробничого потенціалів землі, перетворення її у самостійний фактор економічного зростання.

Таким чином, формування земельних відносин повинно базуватися на принципах: непорушності права приватної власності на землю, включення землі у ринковий обіг, соціальної справедливості у перерозподілі земель, поєднання високої економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Основні етапи здійснення земельної реформи в Україні, їх особливості і специфіка правового забезпечення | Правові проблеми подальшого реформування земельних відносин в Україні
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 681; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.