Законодавче регулювання рекламної діяльності в Україні та за кордоном

Основним нормативним документом, що регламентує правові відносини в системі рекламного менеджменту, є Закон України «Про рекламу». Цей закон регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розміщення й поширення реклами на ринках товарів й послуг, включаючи ринки банківських, страхових та інших послуг, пов'язаних із використанням коштів громадян й юридичних осіб.

Закон України «Про рекламу» визначає основні терміни рекламної діяльності:

виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламується, на інший;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

недобросовісна реклама - реклама, яка уводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. Недобросовісна реклама забороняється (стаття 10);

порівняльна реклама - реклама, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи;

прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може уводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій. Прихована реклама забороняється (стаття 9);

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;

соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку;

спеціальні виставкові заходи - заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється;

споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама;

спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.

Якщо Закон України «Про рекламу» стверджує правові принципи, обов'язкові для виконання, то Консолідований Кодекс Міжнародної торговельної палати із практики реклами та маркетингових комунікацій встановлює етичні стандарти, якими повинні керуватися всі, хто має безпосереднє відношення до реклами.

Особливу роль в регулюванні рекламної діяльності в світовій практиці розвитку рекламного бізнесу виконує Міжнародна торговельна палата (МТП).

Перший Кодекс рекламної практики МТП (ICC Code of Advertising Practice) був опублікований в 1937 році з метою запровадження спільного для всього світу поля діяльності щодо відповідальної творчості та спілкування в сфері рекламної практики. З цього часу Кодекс регулярно оновлюється та доповнюється окремими кодексами із стимулювання збуту, спонсорської діяльності, директ-маркетингу, електронних ЗМІ, природоохоронної реклами, прямих продажів та досліджень ринку.

При підготовці восьмої редакції Кодексу рекламної практики МТП прийняла два важливих рішення: було вирішено консолідувати основну частину існуючих кодексів МТП в сфері маркетингу й реклами в окремий документ, а також була розширена сфера застосування загальних положень Кодексу для того, щоб включити інші форми маркетингових комунікацій і реклами. Новий Консолідований Кодекс Міжнародної торговельної палати

із практики реклами та маркетингових комунікацій ( Consolidated ICC Code of Advertising and Marketing Communication Practice, 2006 р.)продовжує сталі традиції МТП із підтримки високих етичних стандартів у маркетингових комунікаціях засобами відповідних кодексів із саморегулювання маркетингової діяльності, та доповнює діюче національне й міжнародне законодавство в сфері регулювання рекламної діяльності. Дотримання вимог МТП щодо виконання положень Кодексу передбачає слідування не лише букві, але й духу Кодексу.

Консолідований Кодекс МТП створений як інтегрована система етичних правил. Загальні положення й визначення Кодексу застосовуються без винятку до всіх маркетингових комунікацій; вони повинні розглядатися в поєднанні з більш детальними положеннями й спеціальними вимогами, викладеними у відповідних розділах:

– Розділ A – Стимулювання збуту;

– Розділ B – Спонсорство;

– Розділ C – Директ-маркетинг;

– Розділ D – Реклама й маркетинг із використанням електронних засобів масової інформації й телефону;

– Розділ E – Природоохоронна реклама й маркетингові комунікації.

Кодекс варто застосовувати в комплексі з іншими кодексами МТП, принципами й рамковими інтерпретаціями:

– Міжнародним кодексом прямих продажів МТП;

– Міжнародним кодексом практики маркетингових і соціальних досліджень МТП/ESOMAR;

– Принципами МТП щодо відповідального використання електронних кодів товарів;

– Рамковою угодою МТП щодо відповідальних комунікацій для продуктів харчування й напоїв.

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 16, 20, 24, 26, 27, 30]

Дата добавления: 2014-01-04