Тема 9. Облік виробничих витрат

План

1. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами.

2. Облік витрат і продукції виробничих майстерень.

3. Облік витрат продукції підсобних сільських господарств.

4. Облік витрат і калькулювання послуг бюджетних установ.

Під виробництвом у бюджетних установах розуміють діяльність навчально-виробничих майстерень і підсобних господарств при бюджетних установах, що передбачена чинним законодавством.

До виробничих витрат включаються:

– витрати, пов’язані з діяльністю навчально-виробничих майстерень і підсобних господарств при бюджетних установах;

– витрати на науково-дослідні роботи, виготовлення експериментальних приладів та інші.

Для обліку витрат на виробництво передбачено рахунок 82 “Виробничі витрати” із веденням наступних субрахунків:

– 821 “Витрати виробничих (навчальних) майстерень”, на якому обліковуються витрати на випуск готових виробів у виробничих (навчальних) майстернях, а також видання друкованої продукції та надання послуг. На дебет субрахунку 821 “Витрати виробничих (навчальних) майстерень” зараховуються всі витрати на виготовлення виробів, видання друкованої продукції і на надані послуги. Залишок субрахунку 821 відображає суму витрат незавершеного виробництва продукції.

– 822 “Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств”, де обліковуються витрати підсобних сільських і навчально-дослідних господарств. Облік витрат ведеться окремо за галузями господарства (тваринництвом, рослинництвом), за їх видами. У рослинництві ведеться окремо облік витрат на рільництво, овочівництво, садівництво. При потребі облік може бути організовано за окремими культурами (зерном, овочами, картоплею і т. ін.). У тваринництві обліковуються окремо витрати на велику рогату худобу, вівчарство, свинарство і т.ін.

– 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами” – обліковуються витрати на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами з підприємствами і установами. При укладенні договору у вартість робіт включаються всі видатки, пов’язані з виконанням теми (роботи), у тому числі й витрати на придбання спецобладнання, необхідного для проведення робіт. Спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за господарськими договорами, обліковується в складі витрат незавершеного виробництва (за дебетом субрахунку 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами”). За дебетом субрахунку 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами” відображаються всі витрати на виконання науково-дослідних робіт. Фактична вартість виконаних науково-дослідних робіт і зданих замовникам списується з кредиту субрахунку 823 “Витрати на науково-дослідні роботи за договорами” у дебет субрахунку 723 “Реалізація науково-дослідних робіт за договорами”.

– 824 “Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв” – призначений для обліку витрат на виготовлення різних експериментальних пристроїв (установок, зразків машин і приладів, стендів для випробування) для проведення наукових дослідів за роботами, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету.

– 825 “Витрати на заготівлю і переробку матеріалів”, на якому ведеться облік операцій із заготівлі і переробки матеріалів господарським способом (пошиття білизни, заготівля палива, переробка овочів тощо). На цьому субрахунку відображається собівартість заготовлених і перероблених матеріалів. На дебет субрахунку 825 “Витрати на заготівлю і переробку матеріалів” зараховуються всі видатки, пов’язані із заготівлею і переробкою матеріалів, їх вартість, а також видатки на доставку, зберігання та ін. Після завершення заготівлі або переробки того чи іншого виду матеріалів складається акт за підписом відповідних осіб, у якому зазначаються кількість цінностей, одержаних при переробці або від заготівлі, витрати на ці роботи та їх собівартість. Акт затверджується керівником установи та є документом, що дає право на списання з цього рахунку сум витрат після оприбуткування одержаних цінностей за відповідними рахунками.

– 826 “Видатки до розподілу” – призначений для обліку витрат, які в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певний вид робіт (об’єкт) або на собівартість певного виду виробів чи продукції, якщо виробляється декілька їх видів.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво наведено в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво

№ з/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1	2	3	4
	Оприбутковано готові вироби і продукцію з виробництва на склад	241, 251	821, 822
	Відображено реалізацію готових виробів і продукції підсобних господарств	721, 722	241, 251
	Передано готову продукцію підсобних господарств для потреб установи	232, 239
	Видано зі складу матеріали тривалого використання науковим підрозділам для виконання науково-дослідних робіт або майстерням для реставрації та ремонту виробів мистецтва, музейних цінностей і пам’ятників архітектури
801, 802
	Придбано спеціальне обладнання для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами (сума без ПДВ)		323, 351, 364, 63, 675
На суму ПДВ:
– включеного до податкового кредиту		323, 351, 364, 63, 675
– без віднесення до податкового кредиту		323, 351, 364, 63, 675
	Передано спеціальне обладнання зі складу в науковий підрозділ для виконання робіт за господарськими договорами
	–
	Оприбутковано за ціною можливого використання спеціальне обладнання, яке не повернуто замовнику після завершення теми і яке використовується як:
– основні засоби	104, 106	131, 231
– малоцінні та швидкозношувані предмети
– матеріали	231, 234	681, 70
	Передано матеріали і продукти харчування в переробку		231-236, 238, 239
	Оприбутковано матеріали, які надійшли від заготівлі і переробки	231-236, 238, 239

Продовження табл. 9.1

1	2	3	4
	Оприбутковано малоцінні швидкозношувані предмети, що надійшли з переробки
	Оприбутковано необоротні активи, виготовлені господарським способом	106, 109, 113, 114
	Надійшли від замовників кошти на сплату рахунків за виконані науково-дослідні роботи за договорами	313, 323
	Отримано аванси від замовників за договорами на виконання науково-дослідних робіт
	Прийнято виконані роботи від співвиконавців
	Оплачено прямі видатки при виробництві продукції і при виконанні науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами	821, 822, 823	301, 323, 362, 635
	Видано зі складу матеріали та спеціальне обладнання на виробництво продукції і виконання науково-дослідних робіт за договорами	821-823	201, 203, 231, 234, 235, 238, 239
	Повернено на склад матеріали з виробництва	201, 203, 231, 234, 235, 238, 239	821-823
	Списано витрати за закінченими і зданими замовникам науково-дослідними роботами
	Нараховано заробітну плату працівникам виробничих майстерень (підсобних сільських господарств, за науково-дослідні роботи)	821-823
	Проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати	821-823
	Реалізовано послуги, надані виробничими (навчальними) майстернями
	Оплачено надані послуги із заготівлі та переробки матеріалів		301, 323, 362, 364, 675

Аналітичний облік фактичних видатків, як і касових, ведеться у розрізі КЕКВ за кожним кодом програмної класифікації видатків Державного бюджету (тимчасової функціональної класифікації місцевого бюджету) окремо за видатками загальних та спеціальних фондів у картках аналітичного обліку касових видатків і картках аналітичного обліку фактичних видатків. При цьому картки аналітичного обліку видатків за спеціальним фондом ведуться у розрізі видів надходжень до спеціального фонду бюджетної установи.

Вивчаючи питання обліку витрат на науково-дослідні роботи (НДР), слід насамперед звернути увагу на особливості наукового виробництва, які впливають на методику та організацію обліку. До них належать:

– невизначеність, імовірний характер отриманого результату. Ця риса означає відсутність прямого зв’язку між витратами ресурсів і результатами. Однакові витрати можуть привести до зовсім різних результатів. Можливе отримання негативного результату;

– творчий характер праці, роль особистого чинника, непередбачуваність творчих досліджень;

– нематеріальність, інформаційний характер продукції.

Результатом цього є невідчужуваність, складність вимірювання результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не суперечить тому, що ця інформація передбачає наявність матеріального носія і не втрачає своєї інформаційної сутності;

– неповторність – науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де кожна одиниця продукції здебільшого повторює попередню, а дотримання стандартів є обов’язковим, у науці не може створюватися результат, уже отриманий раніше;

– циклічність – кожна НДР є разовим процесом. Цикл може бути достатньо тривалим, що зумовлює часовий розрив між витратами ресурсів і отриманням результатів. Упродовж циклу продукція, як правило, не може видаватися й використовуватися частинами;

– у науці частка живої праці набагато більша, ніж у більшості галузей матеріального виробництва, що знаходить відображення у питомій вазі заробітної плати;

– предметами праці є об’єкти дослідження і вже нагромаджені знання, які зазнають впливу так само, як і в матеріальному виробництві, але в науковому виробництві вони виступають не як сировина для подальшого перетворення її на матеріальний продукт, а як джерело інформації про результати впливу на нього.

Ці та інші особливості наукового виробництва є базовими під час побудови обліку витрат на НДР за договорами із замовниками.

Необхідно ознайомитися з порядком укладання господарських договорів на виконання НДР, їх змістом, документами, які до них додаються (протоколами узгодження договірної ціни, кошторисами, техніко-економічними обґрунтуваннями, технічними завданнями, календарними планами і програмами виконання робіт), вивчають склад і класифікацію витрат на НДР і дають їм економічну характеристику. Витрати, що включаються до собівартості НДР, групують за видами витрат (елементами, статтями), темами, календарними періодами, місцем виконання НДР (відділами, секторами, лабораторіями). Основними статтями витрат, за якими здійснюють планування, облік і калькулювання собівартості НДР, є:

– витрати на оплату праці;

– нарахування на заробітну плату;

– матеріали;

– паливо і опалення для науково-виробничих цілей;

– витрати на наукові відрядження;

– спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт;

– витрати на оплату робіт сторонніх організацій;

– інші прямі витрати;

– накладні витрати.

Має свої особливості порядок списання витрат на оплату праці на відповідні теми пропорційно кількості людино-днів, відпрацьованих співробітниками за темами.

За статтею “Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт” обліковують витрати на придбання чи виготовлення устаткування, інструментів, приладів та інших пристроїв, передбачених кошторисом для виконання окремих тем.

Устаткування, яке надійшло, до моменту передавання його в наукові підрозділи обліковується на складі. Якщо спеціальне обладнання за умовою договору (чи письмової згоди замовника) не передається замовникові, то після завершення теми воно інвентаризується, оцінюється за ціною можливого використання й оприбутковується у складі оборотних активів чи запасів. При цьому витрати на виконання НДР не зменшуються на вартість оприбуткованого спеціального устаткування.

Мають певні особливості також склад накладних витрат і порядок їх списання на окремі теми. Облік витрат на виробництво в наукових установах організовується на основі позамовного методу. Об’єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником.

Для обліку витрат на виробництво НДР і розрахунків із замовниками призначені рахунки різних класів, кожен із яких має свою побудову та призначення, яке реалізується в назві рахунка:

– субрахунок 351 “Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи”;

– субрахунок 634 “Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті”;

– субрахунок 635 “Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами”;

– субрахунок 723 “Реалізація науково-дослідних робіт за договорами”;

– субрахунок 823 “Витрати на науково-дослідні роботи
за договорами”;

– субрахунок № 826 “Витрати до розподілу”.

У дебет субрахунку 823 “Витрати на НДР за договорами” впродовж місяця відносять усі прямі витрати, а наприкінці місяця – ще й накладні витрати, які попередньо збираються на субрахунку 826 “Витрати до розподілу”. З кредиту субрахунку 823 списують витрати за завершеними, зданими замовникові та оплаченими роботами.

Накладні витрати щомісячно списують на витрати конкретних тем пропорційно обсягам витрат на оплату праці основних виконавців. Витрати за незавершеними темами до повного їх завершення та здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва.

Основні кореспонденції рахунків з обліку витрат на НДР за договорами наведено в табл. 9.2.

Таблиця 9.2. Основні кореспонденції рахунків з обліку
витрат на НДР

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1	2	3	4
	Нараховано заробітну плату: – виконавцям НДР – адміністративно-управлінському та обслуговуючому персоналу
	Проведено нарахування зборів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування на фонд оплати праці: – виконавцям НДР – адміністративно-управлінському та обслуговуючому персоналу		651-654   651-654

Продовження табл. 9.2

1	2	3	4
	Передано зі складу до наукових підрозділів матеріали для виконання НДР
	Передано зі складу матеріали тривалого використання науковим підрозділам для виконання НДР Водночас робиться запис	801, 802
	Передано спеціальне обладнання зі складу в наукові підрозділи для виконання НДР Водночас робиться запис
	Прийнято виконані роботи від співвиконавців
	Повернуто на склад невикористані матеріали
	Списано і розподілено між темами накладні витрати на виробництво НДР

Аналітичний облік витрат на НДР за договорами із замовниками ведеться в картках обліку фактичних витрат на проведення НДР у розрізі встановлених статей калькуляції.

Схему обліку витрат на виробництво НДР наведено на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Схема обліку витрат на виробництво НДР

Розглядаючи питання обліку розрахунків із замовниками та співвиконавцями за виконані НДР, слід маги на увазі, що розрахунки із замовниками за НДР можуть здійснюватися поетапно та за повністю завершені роботи, що відображається в системі бухгалтерських рахунків.

Після списання фактичних витрат і здійснення розрахунків із замовниками за даними субрахунку 723 визначають фінансовий результат від реалізації виконаних робіт шляхом зіставлення сум, виручених від реалізації НДР (кредит субрахунку 723), і фактичних витрат на її виконання (дебет субрахунку 723). Результат, отриманий від реалізації НДР, списується відповідно в дебет чи кредит субрахунку 432 “Результати виконання кошторису за спеціальним фондами” (табл. 9.3).

Таблиця 9.3. Основні кореспонденції рахунків з обліку реалізації НДР і розрахунків із змовниками

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Отримано аванс від замовника на виконання НДР
	Здано замовникові НДР на підставі акта приймання-здачі виконаної науково-технічної продукції
	Зараховано проведені замовником авансові платежі
	Отримано від замовника кошти в остаточний розрахунок
	Списано фактичну вартість НДР
	Визначено результат від реалізації НДР: – на суму прибутку; – на суму збитку

Якщо в процесі виконання робіт за темою встановлено перевищення фактичних витрат над вартістю, передбаченою договором, проводиться аналіз причин, які зумовили відхилення.
У разі, якщо вказане перевищення виникло через причини, які не залежать від виконавця, договірна вартість робіт за темою перевіряється ще раз із представником замовника і за його згоди може бути переглянута під час кінцевого прийняття робіт.

Виробничі (навчальні) майстерні при бюджетних установах є їхніми структурними підрозділами і виконують функції із трудової підготовки, трудової терапії контингенту майбутніх фахівців, хворих. Продукція, яка виготовляється виробничими (навчальними) майстернями, використовується самими бюджетними установами, а також і може реалізовуватися за певних умов.

За своєю побудовою облік витрат і продукції виробничих майстерень близький до обліку в промисловості. У Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ для витрат і продукції виробничих майстерень передбачено такі рахунки:

– 241 “Вироби виробничих (навчальних) майстерень”;

– 721 “Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень”;

– 821 “Витрати виробничих (навчальних) майстерень”;

– 826 “Витрати до розподілу”.

Об’єктами обліку витрат є центри їх виникнення (дільниці, відділи). Об’єктами калькулювання виступає партія однорідних виробів, а калькуляційною одиницею – одиниця продукції чи виріб.

Основні кореспонденції рахунків з обліку витрат і продукції виробничих (навчальних) майстерень наведено у табл. 9.4.

Аналітичний облік витрат ведуть за видами виробів (партіями) і за статтями витрат у багатографних картках форми № 283.

Бюджетні установи можуть мати свої підсобні сільські господарства, які частково забезпечують зазначені установи сільськогосподарською продукцією, а решту реалізують на сторону.

Виробничі витрати цих господарств обліковують окремо за галузями сільськогосподарського виробництва – рослинництва і тваринництва. За галуззю рослинництва обліковують окремо витрати рільництва, овочівництва, садівництва тощо, а в разі потреби – за окремими культурами. За галуззю тваринництва обліковують окремо витрати на утримання великої рогатої худоби, птиці, молодняку тварин, вівчарства, свинарства, конярства тощо.

Таблиця 9.4. Основні кореспонденції рахунків з обліку витрат і продукції виробничих (навчальних) майстерень

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Нараховано заробітну плату: – виробничим робітникам – адміністративно-обслуговуючому персоналу
	Нараховано збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на фонд оплати праці: – виробничих робітників – адміністративно-обслуговуючого персоналу		651-654 651-654
	Видано зі складу матеріали на виробництво продукції		234, 235, 238, 239
	Списано на витрати виробництва вартість енергоносіїв
	Списано та розподілено накладні витрати
	Оприбутковано готові вироби, що передані на склад установи
	Пред’явлено рахунки замовникам за виготовлені вироби
	Отримано кошти від реалізації продукції виробничих майстерень
	Визначено результат від реалізації продукції виробничих майстерень

Слід зазначити, що сільськогосподарське виробництво має низку особливостей, які впливають на побудову обліку витрат і методику калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції:

– сезонний характер виробництва;

– вплив погодних чинників;

– отримання від виробництва основної та побічної продукції;

– необхідність калькулювання собівартості продукції у певній послідовності – спочатку продукції землеробства, а потім – тваринництва.

Для відображення операцій із виробництва сільськогосподарської продукції призначені субрахунки:

– 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;

– 251 “Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств”;

– 822 “Виграти підсобних (навчальних) сільських господарств”;

– 722 “Реалізація продукції підсобних (навчальних) господарств”;

– 826 “Витрати до розподілу”.

Об’єктами обліку витрат є, як правило, галузі рослинництва
і тваринництва.

Об’єктами калькулювання собівартості продукції підсобних господарств виступають різнорідні культури землеробства та різні види основної продукції тваринництва. Калькуляційними одиницями є один центнер продукції рослинництва, один центнер молока, одна голова приплоду тощо.

Аналітичний облік витрат підсобних господарств здійснюють в багатографних картках (форма № 283), які відкривають на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, мінеральні добрива та інші виграти).

Витрати сільськогосподарського виробництва включають витрати, що здійснені під врожай майбутнього року (підготовка парів, парників і теплиць, вирощування мальків у рибоводстві тощо). Зазначені витрати переходять у складі витрат підсобних господарств на наступний рік як незавершене виробництво.

Розподіл витрат між окремими культурами та видами продукції здійснюють пропорційно до відпускних ціп чи планової собівартості цієї продукції.

Основні кореспонденції рахунків з обліку витрат підсобних сільських господарств наведено в табл. 9.5.

Таблиця 9.5. Основні кореспонденції рахунків з обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Нараховано заробітну плату: – виробничим працівникам – адміністративно-управлінському персоналу
	Нараховано збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на фонд оплати праці: – виробничих робітників – адміністративно-обслуговуючого персоналу		651-654 651-654
	Витрачено матеріали (насіння, мінеральні добрива, корми) на виробництво продукції
	Проведено інші прямі витрати		364, 675
	Списано та розподілені накладні витрати
	Оприбутковано продукцію підсобних сільських господарств
	Оприбутковано приріст і приплід молодняку та тварин на відгодівлі
	Передано готову продукцію підсобних сільських господарств на потреби установи	232, 239
	Передано закупівельній організації рахунок на оплату продукції
	Списано реалізовану продукцію підсобних сільських господарств

Вивчаючи питання методики калькулювання послуг, що надаються бюджетними установами, передусім необхідно ознайомитися з економічною сутністю результатів діяльності бюджетних установ – нематеріальною послугою та її собівартістю, а також поглибити знання управлінського обліку та його категорійного апарату (об’єктів обліку витрат, їх складу, об’єктів калькулювання, калькуляційних одиниць тощо).

Складові методу обліку витрат і калькулювання послуг бюджетних установ наведено на рис. 9.2.

Рис. 9.2. Складові методу обліку витрат і калькулювання
послуг бюджетних установ

Бюджетні установи залежно від профілю надають різні послуги, зокрема платні. Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наприклад, вищі навчальні заклади можуть надавати такі освітні послуги платного характеру:

– навчання іноземних і вітчизняних студентів понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийняття (за контрактом із фізичними та юридичними особами);

– здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;

– післядипломна освіта понад державне замовлення;

– підготовка працівників різних професій понад державне замовлення;

– навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

– переведення з одного до іншого навчальною закладу та поновлення навчання студентів;

– повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін із подальшим складанням іспитів;

– підготовка аспіратів і докторантів понад державне замовлення;

– прийняття кандидатських іспитів;

– навчання іноземних громадян в аспірантурі, докторантурі, стажування їх;

– плата за наукові консультації для осіб, які підвищують кваліфікацію спеціаліста;

– довузівська підготовка;

– консультації для різних категорій населення;

– інші види освітніх послуг.

Під час ознайомлення із переліком послуг, що надаються медичними закладами, слід розрізняти поняття “медична допомога” та “медичні послуги”, які об’єднано в три групи:

– лікувально-профілактичного характеру (косметично-хірургічна допомога, лікування від тютюнопаління та хворих на алкоголізм, лікування сексопатологічних хворих та лікування безплідності; лікувальна гімнастика, масаж та мануальна
терапія; операції зі штучного переривання вагітності; профілактичні медичні огляди; гігієнічна експертиза; медичні огляди для отримання посвідчення водія, для отримання дозволу на право придбання та носіння зброї; зубне, вушне та очне протезування дорослого населення тощо);

– іншого характеру (доставка ліків хворим додому, надання додаткової медичної інформації за проханням громадян, пов’язаної з медичною діяльністю; атестація робочих місць на замовлення підприємств і організацій тощо);

– освітньо-супутнього характеру, що надаються вищими медичними закладами (здобуття другої вищої освіти; навчання вітчизняних та іноземних студентів за контрактом; поглиблене вивчення окремих дисциплін; прийняття кандидатських іспитів у осіб, які не працюють у вищому навчальному закладі; надання послуг щодо легалізації документів про освіту тощо).

Військові частини Міністерства оборони України можуть надавати транспортні послуги; послуги, пов’язані з діяльністю санаторно-курортних і лікувальних закладів; послуги з різних видовищних заходів та пішої діяльності у сфері відпочинку та розваг.

У плануванні та обліку витрат, пов’язаних із наданням
послуг, важливим є розподіл витрат на прямі та накладні (як і в сфері матеріального виробництва). До прямих витрат на
освітні послуги належать заробітна плата професорсько-викладацького складу, нарахування на заробітну плату, матеріали для навчальних цілей та інші.

Надання медичних послуг супроводжується низкою прямих витрат: заробітна плата медичного персоналу та нарахування на неї, лікувальні засоби, продукти харчування тощо.

Для обліку витрат і доходів із надання платних послуг у Плані рахунків бухгалтерського обліку призначені такі вже відомі субрахунки:

– 811 “Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги”;

– 711 “Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги”.

Дата добавления: 2014-01-04