Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Облік банківських операцій на рахунках підприємств





У відповідності до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі підприємства незалежно від форми власності та виду діяльності мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої грошові кошти в банківських установах.

Юридичні фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків. Підприємствам надано право вибору банку для відкриття рахунків, має право відкривати поточні та депозитні рахунки як в національній, так і в іноземній валюті.

Для відкриття поточного рахунку підприємства подають установі банку такі документи:

1) заяву на відкриття рахунка;

2) копію свідоцтва про державну про державну реєстрацію підприємства, завірену нотаріально;

3) копію зареєстрованого статуту підприємства, завірену нотаріально;

4) довідку з податкової адміністрації, пенсійного фонду про взяття під-ва на облік;

5) картку зі зразками підписів осі, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів. У картку включають також зразок відтиску печатки підприємства.

Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахунків та касових операцій юридичні особи відкривають банківські рахунки на умовах, викладених в Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління НБУ від 25 квітня 2001 р. № 368/5559, та в договорі між установою банку і власником рахунка.

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунка протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка визначає один основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, за місцем реєстрації та банкам, у яких відкриті додаткові рахунки в національній та іноземній валютах.

Джерелами надходження готівки на поточний рахунок є:

- виручка від реалізації продукції;

- внески до статутного капіталу;

- зарахування готівки зданої з каси;

- фінансова допомога, ін.

Основні напрямки вибуття грошових коштів:

- оплата рахунків постачальників;

- видача готівки в касу;

- перерахування податків до бюджету;

- перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, ін.

Для здійснення операцій по поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ. Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

Документами, на підставі яких зараховується готівка на поточний рахунок є:



- платіжне доручення

- об’ява на внесок готівкою

- супровідна відомість до грошової сумки

- реєстр чеків

- меморіальний ордер

Видача готівки з поточного рахунку:

- грошовий чек

Безготівкові розрахунки –це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником в цих розрахунках є банк, який надає послуги своїм клієнтам – підприємствам.

Перерахування безготівкових платежів здійснюється на підставі:

- платіжного доручення

- платіжної вимоги

- платіжної вимоги-доручення

- акредитиву

- розрахункових чеків

- векселів

- інкасових доручень (розпоряджень)

- меморіальних ордерів

Платіжне доручення – є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Платіжна вимога – призначена для зняття коштів з рахунків інших підприємств. Дебітор має право повністю або частково відмовитись від оплати платіжної вимоги (протягом 3-х робочих днів).

Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої – вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції; та нижньої – доручення платника своєму банкові про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його рахунку він вказує суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату.

Акредитив –це форма розрахунків, за якої банк за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву) зобов’язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари чи надані послуги або передати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб'єктами: заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива; банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові; бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо); виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі бенефіціара і заявника акредитива. Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований. Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітентові заяву.

У випадку відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. У разі відкриття акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунка на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами». Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється в межах 15-ти днів з дня відкриття, не враховуючи нормативного терміну проходження документів спецзв'язком між банками. Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива в разі необхідності продовжити строк його дії на 10 днів, якщо це викликано зміною умов постачання та відвантаження продукції. Банк-емітент, у свою чергу, повідомляє про це виконуючому банку, а останній — бенефіціарові.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) обслуговуючому банку сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму.

Вексель –письмово оформлене боргове зобов’язання, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошових коштів власнику векселя (векселедержателю).

Інкасові доручення (розпорядження) – виписуються ДПА на стягнення податків, штрафів, пені. Передаються до установи банку, яка обслуговує підприємство для стягнення коштів в безспірному порядку (без згоди підприємства).

Меморіальний ордер – це внутрішній документ банку, яким перераховуються або знімаються кошти з власника рахунку.

Сьогодні все більшого поширення набувають розрахунки за допомогоюбан­ківських платіжних карток (БПК).Такий вид розрахунків регулюється Положен­ням „Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуван­ням", затвердженим постановою Правління НБУ №479 від 24.09.99р (надалі Положення №479). Банківські платіжні картки можуть застосовуватися:

• для здійснення безготівкових розрахунків;

• для отримання готівки;

• для видачі зарплатні працівникам.

У перших двох випадках використовуються корпоративні банківські пла­тіжні картки, які передбачають перерахування коштів на окремий банківський рахунок юридичної особи — картрахунок. Обов'язковою умовою при таких роз­рахунках є підписання між банком та клієнтом договору обслуговування (еквайрінгу), а також членство банку у міжнародній платіжній системі. В договорі се­ред інших умов передбачається комісійна винагорода банку за обслуговування, яка переважно встановлюється у відсотках від суми кожної операції, здійсненої з використанням картки.

Також для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмі­ну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс „клієнт банку-банк клієнту" (далі — система „клієнт-банк"). Суть її полягає в тому, що розпорядник коштів підприємства, не виходячи із офісу, може контролювати рух коштів на рахунку. Доручення клієнт передає банку у вигляді електронної форми встановленого зразка. Банківська частина системи „клієнт-банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів, якими користується підприємство, на кожному розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним файлом.

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з додаванням виправдовуючи документів. У виписці відображається залишок коштів на початок дня, їх надходження за день, перерахування коштів і їх видача в касу та залишок коштів на рахунку на кінець робочого дня.

Слід мати на увазі, виписка банку є другим примірником особового рахунку, який для банка є кредитовим. Тому записи в виписці є зворотними. Виписка банку є реєстром аналітичного обліку.

 

Для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунку в банку і які можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 “Рахунки в банках”.

Цей рахунок – активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів, і має такі субрахунки:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

По дебету рахунка 31 відображається надходження грошових коштів, а по кредиту – їх використання.

Синтетичний облік ведеться в журналі №1.

 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2682; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.