Класифікація, назва та позначення мастил

Поняття про одержання мастил

Промисловість випускає широкий асортимент пластичних ма­стил, які відрізняються складом і властивостями. Згідно з ГОСТ 23258-78 "Мастила пластичні. Найменування і позначення" за призначенням мастила поділяються на 4 групи: антифрикційні, консерваційні, ущільнювальні та канатні. Антифрикційні слу­жать для зменшення тертя в рухомих з'єднаннях деталей і їх зношення; консерваційні оберігають від корозії металеві вироби і механізми при зберіганні, транспортуванні і експлуатації; канатні оберігають від зношуваності і корозії стальні канати; ущільнювальні призначені для герметизації зазорів, вакуумних систем, полегшення збирання і розбирання рухомих з'єднань (голчасті підшипники).

Групи, у свою чергу, поділяються на підгрупи, які відрізня­ються одна від іншої межами робочих температур і експлуата­ційною здатністю. Підгруп 17, вони позначаються великими літерами російського алфавіту. В сільськогосподарському ви­робництві найпоширенішими є такі підгрупи:

С — мастила загального призначення, що працюють в межах звичайних температур (до 70 °С); О — мастила загального призна­чення, що працюють при підвищених температурах (до 110 °С); М — багатоцільові; Ж — термо(жаро)стійкі; Н — морозостійкі (низькотемпературні); У — вузькоспеціалізовані (автомобільні, залізничні, індустріальні тощо); 3 — консерваційні; К — ка­натні.

Стандарт передбачає для кожного мастила назву і умовне класифікаційне позначення.

За відсутності раніше єдиних правил маркування сьогодні одні мастила мають назву (Солідол, Консталін, Литол), інші позна­чаються номером або цифровим індексом (№158, 1-13 жирове), треті — абревіатурою підприємства, де вони були створені ЩИАТИМ, ВНИИНП) і т.д. З метою упорядкування з 1.07.1979 року кожне мастило, що розробляється, повинно одержати на­зву, яка складається з одного слова. Для того, щоб розрізняти модифікації, допускається використовувати буквенні і цифрові індекси.

Класифікаційне позначення мастила характеризує його призна­чення, склад, основні властивості. Воно складається з 5 груп індексів, розташованих у такій послідовності: символ підгрупи; умов­не позначення загусника; температурний інтервал, в якому мас­тило працює найбільш ефективно (в чисельнику округлена, змен­шена в 10 разів, температура низькотемпературної зони вико­ристання; в знаменнику — високотемпературної); тип дис­персійного середовища і твердих добавок; індекс класу консис­тенції.

Тип загусника позначається буквами російського алфавіту: Ал — алюмінієвий; Ба — барієвий; Ка — кальцієвий; Ли — літієвий; На — натрієвий, На-Ка — суміш двох, кНа - комплекс­ний натрієвий; Т — тверді вуглеводні, О — органічні речовини.

Тип дисперсійного середовища і твердих добавок позначається малими літерами через дефіс. На першому місці — тип дис­персійного середовища: н — нафтова (мінеральна) олива; у — синтетичні вуглеводні, к — кремнійорганічні рідини, з — складні ефіри, п — інші оливи і рідини. Суміш двох олив позна­чається двома літерами (нк, уз тощо). При виготовленні мастил на базі тільки мінеральної оливи індекс н не вказується; він викорис­товується тільки при позначені мастил, виготовлених із суміші мінеральної та іншої олив.

Наявність у мастилі твердих добавок позначається буквами (г — графіт; д — дисульфід молібдену; т — інші тверді добавки) через дефіс після індексу дисперсійного середовища або темпе­ратурного інтервалу.

Індекс класу консистенції встановлюють за числом пенетрації. Якщо пенетрація змінюється у межах двох класів, застосовується індекс у вигляді дробу.

Індекс	Число	Індекс
консистенції	пенетрації	консистенції
	175-205
	130-160
	85-115
2 3	нижче 70

Число пенетрації

400-430

355-385

310-340

265-295

220-250

Розглянемо два приклади індексних позначень мастил. СКа2/7-2: літера С — антифрикційне мастило загального при­значення для звичайних температур; Ка — загущене кальціє­вим милом; індекс 2/7 — рекомендується для застосування при температурах від мінус 20 до плюс 70 °С, відсутність індексу дисперсійного середовища свідчить, що мастило виготовлено на нафтовій (мінеральній) оливі і не містить твердих добавок; 2 — індекс класу консистенції (пенетрація при 25 °С складає 265-295). КТ6/5к-г4: К — канатне мастило, Т — загущене твер­дими вуглеводнями; індекс 6/5 — робочі температури від мінус 60 до плюс 50 °С; літера к — виготовлено на кремнійорганічній рідині; літера г — містить в якості твердої добавки графіт, цифра 4 — належить до 4-ого класу консистенції (пенетрація при 25 °С складає 175-205).

Повне найменування зарубіжних мастил вміщує: назву фірми-виготовлювача, назву або індексне позначення мастила. Най­більшого поширення набуло позначення мастил за міжнарод­ними стандартами ISO 6743-9 та стандартами Німеччини DIN 51 502.

Повне індексне позначення мастила за ISO вміщує:

абревіатуру ISO (ICO);

клас нафтопродукту, в даному випадку клас L (мастильні матеріали), який записується окремо від інших символів;

категорію мастила (п'ять груп знаків):

символ 1 — група мастильного матеріалу X (пластичні мас­тила);

символ 2 — мінімальна температура експлуатації;

символ 3 — максимальна температура експлуатації мастила;

символ 4 — мастильна здатність у присутності води та про-тиіржавні властивості цього мастила;

символ 5 — мастильна здатність речовини при великих і малих навантаженнях;

Дата добавления: 2014-01-04