ТЕМА: Загальні відомості про виготовлення форм

МЕТА:

- дидактична ознайомитись з технологічним процесом виготовлення

форм, формувальним інструментом, пристроями та

обладнанням

- виховна розвивати інтерес до майбутньої професії, прививати культуру технічного мовлення і мислення.

1. Формувальний інструмент та оснащення.

2. Виготовлення форм ручним способом форму­вання.

3. Особливості технології машинної формовки.

4. Способи ущільнення суміші на формувальних машинах

5. Виготовлення форм на пресувальних машинах.

6. Виготовлення форм на струшувальних машинах.

7. Виготовлення форм на струшувальних машинах з допресовкою.

8. Організація процесів виготовлення форм

Література:

- Емельянова А. П. Технология литейной формы. - М.: Машиностроение, 1986. 224 с.

Титов Н. Д., Степанов Ю. А. Технология литейного производства. - М: Машиностроение. 1985. 400 с.

У практиці ливарного виробництва застосовуються ручні і машинні методи виготовлення ливарних форм — формування. Незважаючи на наявність окремих специфічних особливостей, як ручному, так і машинному формуванню властиві загальні основні операції:

набивання форми;

виконання штучної вентиляції;

вилучення моделі з форми;

обробка форми;

зміцнення форми;

зборка і підготовка форми до заливання.

Набивання форми. У більшості випадків формування ведеться в опоках і лише в окремих у ґрунті. Рівномірність і щільність набивання суміші у формі впливають на якість одержуваних виливків, а тому повинні задовольняти необхідним вимогам. При ручному формуванні, що ведеться по встановлюваним на модельний щиток моделям ручними чи пневматичними трамбівками, ступінь і рівномірність ущільнення суміші у формі залежать винятково від кваліфікації робітника-формувальника. При машинному ж формуванні, що ведеться по модельних плитах, вони обумовлюються прийнятим методом ущільнення: пресування, струшування й ін., що забезпечує необхідну щільність набивання суміші, що дає можливість одержувати виливки без дефектів і з більш точними і стабільними розмірами.

При набиванні суміші з метою запобігання руйнування звисаючих і виступаючих частин форми застосовують сталеві гачки чи «солдатики». Контроль ступеня ущільнення суміші у формі виробляється спеціальними приборами – твердомірами.

Виконання штучної вентиляції форми. Щоб гарантувати повний відвід газів з порожнини форми під час її заливання розплавом, після закінчення набивання кожної з напівформ роблять наколи спеціальними голками, називаними душниками.

Вилучення моделі з форми. При ручному формуванні ця операція здійснюється за допомогою спеціальних інструментів — підйомів, які забиваються або угвинчуються в модель. Для полегшення вилученні моделі виконується її розштовхування ударами молотка по підйому або моделі, що приводить до збільшення розмірів виливка. Якість виконання операції вилучення моделі з напівформи цілком залежить від кваліфікації і досвіду формувальника. Можливі при цьому порушення обрисів порожнини форми викликають необхідність виправлення поломок, що приводить до перекручування конфігурації виливка, зниженню її точності і якості поверхні.

Машинні методи вилученні моделі з форми відрізняються відсутністю зазначеного недоліку. Строго паралельне переміщення модельної плити щодо напівформи і наявність на її тильній стороні вібратора, який включається перед вилучення моделі, гарантують швидке і чітке виконання цієї операції.

Ручне формування застосовується в умовах індивідуального і дрібносерійного виробництва, а також при виготовленні особливо великих виливків, маса яких досягає 200 т. Характерною рисою його є велика розмаїтість методів і прийомів формування, що дозволяють одержувати різні по конструкції виливки. Розрізняють наступні основні різновиди ручного формування:

- у двох парних опоках: по нероз'ємній моделі, по рознімній моделі, з підрізуванням, з перекидним «болваном»;

- у трьох і більш опоках;

- у стрижнях;

- у ґрунті;

- по шаблонах;

- по кістяковій моделі;

- по цеглі.

Дата добавления: 2014-01-04