Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на АЕС

Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на АЕС

Заходи захисту від радіоактивного опромінення.

Забезпечення радіаційної безпеки як персоналу АС, так і населення, що мешкає поблизу станції, – це незаперечна і головна вимога під час проектування, спорудженні та експлуатації АС.

1. Спостереження та оцінка фактичного радіаційного стану за допомогою приладів.

2. Визначення рішення щодо заходів захисту населення.

3. Оповіщення персоналу АС та населення про аварію.

4. Ліквідація аварії

Під час перебування у приміщенні:

необхідно герметизувати приміщення; укрити продукти харчування від пилу; щоденно проводити вологе прибирання приміщень; суворо дотримува­тись правил особистої гігієни; воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування, отримані через торгову мережу; їжу приймати тільки у закритих приміщеннях, перед цим ретельно мити руки та споліскувати рот 0,5% розчином питної соди; систематично контролювати радіаційний фон.

Під час перебування поза приміщенням:

необхідно максимально обмежити перебування на відкритій території, під час виходу з приміщення обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, протипилову пов’язку, плащ, гумові чоботи тощо); під час перебування на місцевості не рекомендується роздягатися, сідати на землю, палити; перед входом у приміщення обов’язково вимити взуття водою, верхній одяг струсити та почистити вологою щіткою; виключити купання у відкритих водоймах.

Йодна профілактика має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів йоду в щитовидній залозі. Проводиться вона шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду (по 20 крапель 5%-го розчину на склянку молока чи води).

Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення.

Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опір­ність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.

І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,1…0,3 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар’єрів на входах у квартири.

ІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,3…1,5 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар”єрів на входах в будинки.

ІІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1,5…15 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова еваку­ація дітей і вагітних жінок.

ІV. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15…100 мР/год.

Режимні заходи щодо захисту населення:

І+II+III; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.

V. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.

Повна евакуація населення.

Примітка: Похідні нормативи визначені, виходячи з розра­хунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250…400 бер на щито­видну залозу.

Основні напрями державної політики у галузі радіаційної безпеки передбачають такі пріоритетні завдання:

- проведення екологічного аудиту кризових територій України, що включає визначення контрольних рівнів забруднення територій, які є нормами для територій, та можливість їх реального досягнення;

- здійснення перебудови техногенного середовища, технічного переосна­щення виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та еколо­гічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, вирішення проблем знешкодження та використання всіх видів відходів.

Дата добавления: 2014-01-04