Сигнальні кольори та знаки безпеки

План

1. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.

2. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

3. Виробничий травматизм та професійні захворювання.

4. Захист від шкідливих виробничих факторів

5. Сигнальні кольори та знаки безпеки

Умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство. Шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені.

4 клас – НЕБЕЗПЕЧНІ (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Нанесення травми людині на виробництві обумовлене наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, магнітного поля, енергія стиснутого газу, вологість повітря тощо.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники – це дія на людину їдких та подразнюючих речовин, ці чинники поділяються:

ü За характером дії на організм людини(загально токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні);

ü За шляхом проникнення до організму людини (через органи дихання, через травну систему, через шкіру).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники -це біологічні об’єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники -це фізичні та нервово-психічні пере навантаження(розумове перенавантаження, монотонність праці).

Фізичні фактори переважно викликають травми.

Хімічні, біологічні, психофізіологічні – зумовлюють захворювання.

Умови праці -___________

Небезпечний виробничий фактор - _________

Шкідливий виробничий фактор – ___________

За ступенем важкості наслідків нещасні випадки поділяють на

· легкі (втрата працездатності на 1 день)

· важкі (втрата працездатності більше як на 1 день)

· смертельні.

Залежно від кількості потерпілих, нещасні випадки поділяються на поодинокі і групові.

Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов’язані з роботою, і побутових.

Якщо с працівником стався на виробництві нещасний випадок, то не має значення, чи працює робітник на підприємстві постійно, тимчасово або сезонною є штатним чи позаштатним, працює на основній роботі чи за сумісництвом, оскільки у перерахованих випадках він вступив у трудові відносини з підприємством.

Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.

Професійне захворювання виникає внаслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.(бронхіт, алергійні захворювання, катаракта, втрата зору, слуху.

Крім професійних, на виробництві виділяють групу, яку називають умовно виробничими захворюваннями. До них відносять хвороби, які не відрізняються від звичайних хвороб. Наприклад у працівників, котрі виконують фізичну роботу в незадовільних умовах, часто виникають захворювання, такі як радикуліт, варикозне розширення судин, виразка шлунку. Якщо праця вимагає великого нервово-психічного напруження, то частіше виникають різні неврози і хвороби серцево-судинної системи.

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби захисту.

Засоби захисту за характером призначення поділяються:

o Засоби колективного захисту;

o Засоби індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту залежно від призначення поділяються на такі класи:

ü Засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення);

ü Засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, світлофільтри);

ü Засоби захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки);

ü Засоби захисту від шуму, вібрації (погодження, звукоізоляція, віброізоляція);

ü Засоби захисту від ураження елективним струмом (захисне заземлення, автоматичне відключення)

ü Засоби захисту від дії механічних факторів (автоматичний контроль, сигналізація);

ü Засоби захисту від хімічних факторів (погодження, герметизація, вентиляція);

ü Засоби захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища (термоізоляція).

Засоби індивідуального захисту залежно від призначення поділяються на такі класи:

ü Ізолюючі костюми (скафандри);

ü Засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);

ü Спеціальний одяг (комбінезони, плащі, нарукавники);

ü Спеціальне взуття (чоботи, бахіли);

ü Засоби захисту рук (рукавиці);

ü Засоби захисту очей (захисні окуляри);

ü Засоби захисту обличчя (захисні щитки);

ü Засоби захисту голови (каски, шоломи);

ü Засоби захисту від падіння з висоти (запобіжні пояси, захвати);

ü Засоби захисту органів слуху (навушники);

ü Захисні дерматологічні засоби (змиваючі речовини).

Встановлено чотири сигнальних кольори: червоний, жовтий, зелений, синій.

Червоний сигнальний колір застосовується як заборонний, вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежегасіння.(кнопки негайної зупинки машин та механізмів).

Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Його наносять на будівельні конструкції, обладнання, що рухається(візки, підйомник). Для концентрації уваги фарбування виконують чорними і жовтими смугами.

Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і приписують, що треба робити.(шафи із засобами першої допомоги).

Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказування.

Щоб виділити основний колір, для контрасту застосовують білий та чорний кольори.

На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, приписувальні та вказівні.

З метою швидкого визначення призначення трубопроводів і забезпечення безпеки праці встановлено розпізнавальне забарвлення, яке виконується суцільно по всій поверхні комунікацій або окремими дільницями

10 укрупнених груп речовин, що транспортуються по трубопроводах:

1 – вода (колір розпізнавального забарвлення – зелений)

2 – пар (червоний);

3 – повітря (синій);

4,5 – гази горючі та негорючі (жовтий);

6 – кислоти (оранжевий);

7 – луги (фіолетовий);

8,9 – горючі і негорючі рідини (коричневий);

0 – інші речовини.

(продовження теми “Умови праці”)

Дата добавления: 2014-01-04