Методи вивчення виробничого травматизму

План

1. Виробничий травматизм. Причини травматизму

2. Заходи запобігання виробничому травматизму.

3. Методи вивчення виробничого травматизму

4. Нещасні випадки, їх розслідування та облік

Виробничий травматизм -це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві

Виробнича травма -це травма, одержана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Причини травматизму:

1. Організаційні: (повністю залежать від рівня орг. виробництва)

ü Порушення трудової і виробничої дисципліни;

ü Незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць, території, проїздів, проходів;

ü Відсутність цільового інструктажу;

ü Недоліки в навчанні безпечних прийомів праці.

ü Недостатній нагляд за небезпечними роботами;

ü Відсутність або не використання засобів індивідуального захисту.

2. Технічні: (інженерні)

ü Незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування;

ü Порушення або недосконалість технологічного процесу;

ü Порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів;

ü Неякісне проведення технічного обслуговування і ремонту машин і механізмів;

ü Недосконале огородження;

ü Шкідливі властивості оброблюваного матеріалу.

3. Санітарно – гігієнічні:

ü Невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

ü Підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;

ü Незадовільний санітарний стан виробничих і побутовий приміщень;

ü Незадовільне освітлення.

1. Психофізіологічні:

ü Нервово-психічні навантаження (втомленість, підвищена дратливість, хворобливий стан;

ü Незадовільний психологічний клімат у колективі;

ü Антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

ü Алкогольне сп’яніння.

Людина може припускатися помилок у своїх діях внаслідок фізичного, статичного або динамічного пера навантаження, розумового перенапруження аналізаторів (зорового, слухового, тактильного), монотонності праці, стресових ситуацій.

Травму може викликати незадовільність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи.

Незадовільна організація праці зумовлює надмірні і нервові пере навантаження, що прискорює стомлюваність робітників. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є помилкові дії потерпілих.

Важливе значення серед факторів, які зумовлюють виробничий травматизм, мають попередні нещасні випадки, психофізіологічний стан потерпілих, який може залежать і від суб’єктивних причин – необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо.

Особисті якості працівників (швидкість реакції, активність, відповідальність, дисциплінованість) також впливають на їх схильність до нещасних випадків. Це вказує, що особисті якості потерпілих значно впливають на той факт, що в схожих екстремаль, мають попередні нещасні випадки, психофізіологічний стан потерпілих, який може залежать і від суб’єктивних причин – необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо.

Особисті якості працівників (швидкість реакції, активність, відповідальність, дисциплінованість) також впливають на їх схильність до нещасних випадків. Це вказує, що особисті якості потерпілих значно впливають на той факт, що в схожих екстремальних ситуаціях одні стають жертвами нещасних випадків, а другі – ні..

Заходи запобігання травматизму:

Організаційні заходи:

1. проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

2. робота щодо професійного відбору;

3. здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

1. модернізація технологічного, піднімально – транспортного обладнання, розміщення обладнання;

2. впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

1. придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газу, шуму;

2. улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

3. реконструкція та переобладнання душових, гардеробних тощо.

Медико-профілактичні заходи:

1. придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів;

2. організація профілактичних медичних оглядів;

організація лікувально-профілактичного харчування

1. Статистичний;
Відповідні дані для цього аналізу береться з акту форми Н–1. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, професіями, стажем роботи потерпілого, часом, місцем, характером одержаних травм. Цей метод дозволяє встановити по окремих підприємствах найпоширеніші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, розробити і провести необхідні організаційно–технічні заходи.

2. Монографічний.
Представляє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу. Метод дозволяє аналізувати не тільки ті нещасні випадки, що здійснилися, але й виявити потенційно небезпечні фактори виробництва.

3. Ергономічний

Ґрунтується на комплексному вивченні системи “людина – машина – виробниче середовище”. Кожному виду трудової діяльності відповідають певні фізіологічні, психофізіологічні а також антропометричні дані.

4. Психофізіологічний
Враховує, що здоров’я і працездатність людини залежать від біологічних ритмів функціонування організму (активність Сонця., гравітація Луни)та викликаються відповідні зміни в організмі людини і впливають на поведінку не на краще.

5. Економічний.

Полягає у визначенні економічної шкоди, заподіяної від травматизму, економічної ефективності від витрат на розробку та впровадження заходів на охорону праці. Цей метод не дозволяє вивчити причини травматизму і тому лише доповнює інші методи.

Нещасні випадки – це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиху, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори та фауни.

Нещасний випадок на виробництві -це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища під час виконання трудових обов’язків, внаслідок якого заподіяна шкода здоров’ю або смерть.

Наслідком нещасного випадку може бути:

- Одужання потерпілого;

- Переведення потерпілого на легшу роботу;

- Встановлення потерпілому інвалідності;

- Смерть потерпілого

Згідно з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання та отруєння, інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси), контакти з тваринами або іншими представниками флори та фауни (далі нещасні випадки) що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу легшу роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” (ст. 25) власник зобов’язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві регламентується “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.

Розслідування проводиться за участю представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий. У розслідуванні групових та із смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу державного нагляду.

За наслідками розслідування нещасного випадку власник складає акт розслідування, копію якого він зобов’язаний видати потерпілому не пізніше 3 днів після закінчення розслідування.

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапились:

· Під час виконання трудових обов’язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення власника (дій в інтересах підприємства – це дії працівника, які не входять в коло його прямих обов’язків, зокрема, надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристосування, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж);

· На робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;;

· Протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також для особистої гігієни;

· Під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), а також на власному транспорті, який використовується в інтересах виробництва;

· Під час аварій (пожеж), а також під час їх ліквідації на виробничих об’єктах;

· Під час надання підприємствам шефської допомоги.

· Прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження

· Природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах або протягом 4 годин після виходу на поверхню внаслідок гострої серцево–судинної недостатності.

Не беруться на облік і не складається акт про нещасні випадки, що сталися:

ü Під час спортивних та інших розважальних заходів

ü В неробочий час, у вихідні та святкові дні;

ü Нещасні випадки, які не пов’язані із дорученням керівника, а також із особистою необхідністю (одержання зарплати, відвідування медичного закладу)

ü По дорозі на роботу і з роботи (пішки, на громадському або власному транспорті).

Нещасні випадки з студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом посадових осіб, також розслідуються і беруться на облік, але в розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти керівнику робіт (майстру, бригадиру).

Цей керівник в свою чергу зобов’язаний:

1. терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому;

2. повідомити про те, що сталося, власника (керівника підприємства);

3. зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до тяжких наслідків).

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу. До комісії включається представник профспілки.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з моменту події:

§ обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого (якщо це можливо);

§ розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;

§ установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

§ скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках.

§ Скласти акт за формою Н–5 у двох примірниках.

§ Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування зберігається на підприємстві 45 років.

Групові та смертельні випадки розслідуються спеціальною комісією, яка призначається органом державного нагляду, а в разі якщо загинуло більше 5 чоловік, комісія призначається Кабінетом міністрів України.

Усі вперше виявлені хронічні захворювання підлягають розслідуванню.

Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно–гігієнічної характеристики умов праці.

Розслідування проводиться протягом 10 діб комісією у складі представників санепідемстанції (голова комісії), лікувально–профілактичної установи, профспілкової організації.

Акт розслідування складається у шести примірниках, один примірник надаєтсья потерпілому.

Дата добавления: 2014-01-04