Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності

Вступ.

Як відомо, одним зі стратегічних на­прямків зовнішньоекономічної політики України є інтеграція до наднаціональних та глобальних структур і процесів. Це стосується насамперед проблем приєднання України до таких високорейтингових інституцій, як COT, ЄС, ЄЕП. Проте становлення цього законодавства відбувається надто повільно з двох причин. Пер­ша полягає в тому, що з розпадом СРСР Україна успадкувала суперечливу систему управління економікою: монополію держав­ної власності, низьке мотиваційне середовище підприємницької діяльності, низьку ефективність господарювання, субсидиційний характер виробництва тощо. Друга причина — хибність вибору економічної політики. Проаналізувавши розвиток економіки Укра­їни в перші роки незалежності, бачимо, що було вибрано хибний економічний шлях. Так, було взято курс на грошово-кредитну експансію, збільшення видатків бюджету, дефіцит якого покри­вався прямою емісією національного банку. Не функціонували механізми економічної відповідальності за результати господар­ської діяльності, здійснювався патерналізм (субсидування) не­ефективних виробництв, а боротьба з монополією відбувалась за рахунок руйнування виробничих комплексів. У цей період зни­зились рівні соціальної спрямованості економіки, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспіль­ства і держави. З метою вирішення зазначених проблем було прийнято низку пакетів (поколінь) господарсько-правових ак­тів. Зокрема, це були закони України "Про зміну і доповнення Конституції Української РСР", "Про підприємництво", "Про ціни і ціноутворення", "Про захист прав споживачів", "Про підприєм­ства в Українській РСР", "Про власність", "Про банки і банків­ську діяльність", "Про систему оподаткування" та ін. Загалом господарське законодавство цього покоління забезпечувало роз­ширення прав підприємств, багатоманітність суб'єктів господа­рювання, певний розвиток конкуренції в народному господарстві. Основні напрямки реформування господарського законодавства значною мірою визначені у Програмі економічних реформ і полі­тики України, затвердженій Кабінетом Міністрів України в 1992 р. Законодавство того часу вже було спрямовано на комерціалі­зацію економіки. Проте значного підвищення ефективності гос­подарської діяльності підприємств не відбулося. Крім того, у подальшому у правовому регулюванні різних сфер життєдіяльності, у тому числі й у сфері господарсько-правового регулювання, почали утверджуватись як стійкі тенденції ринкового фундаменталізму або радикальної лібералізації економіки. Це призвело, по-перше, до дії в господарюванні принципу "дозволено все, що не заборонено", а по-друге (як результат) — до анархії в еконо­міці. Центральне місце в пакетах правових актів посідають до­кументи, спрямовані на приватизацію державної власності та реалізацію ідеї згортання ролі держави в управлінні народним господарством, зведення її функцій до збирання податків і вико­нання ролі "нічного сторожа". По-третє, з безлічі господарсько-правових актів, що приймались і належали до різних поколінь, багато було суперечливих. З метою усунення цих недоліків, по­силення публічних засад регулювання господарської діяльності, закріплення раціональної її організації у відповідних несуперечливих господарсько-правових актах було розроблено новий Гос­подарський кодекс України. Цей кодекс спрямований на забез­печення економічної багатоманітності та рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання; свободи підприємницької діяль­ності в межах, визначених законом; обмеження державного ре­гулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забез­печення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конку­ренції в підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист націо­нального товаровиробника; заборону незаконного втручання орга­нів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст. 6 ГКУ).

Центральне місце серед господарюючих суб'єктів у системі правового регулювання господарської діяльності посідає підпри­ємство. За умов поступового переходу до ринкових відносин розши­рюється і вдосконалюється сфера правового регулювання суспіль­них відносин, пов'язаних із здійсненням господарської діяльнос­ті. У цьому зв'язку підвищуються вимоги до майбутніх фахівців управлінців, які вимагають наявності ще ґрунтовніших знань господарського права та практичних навичок застосування пра­вових норм при здійсненні суб'єктами господарювання господар­ської діяльності.

Запровадження в Україні законодавче врегульованого на рівні кодексу механізму подання та використання державної допомо­ги у сфері розвитку господарських відносин сприяло стимулю­ванню на загальних засадах економічного розвитку менш роз­винених чи пріоритетних галузей, регіонів, окремих суб'єктів господарювання, що зумовило підвищення загального добро­буту та розвиток економіки держави загалом. Єдині підходи до подання державної допомоги покликані сприяти усуненню не­рівності між суб'єктами господарювання та їх зарубіжними кон­курентами, позбавити останніх можливості використовувати подання державної допомоги в України для ініціювання необґрунтованих антидемпінгових та інших захисних заходів, що безпідставно обмежують українських товаровиробників на сві­тових ринках.

Основна мета пропонованого посібника — сформувати систему правових знань, основних інститутів господарського права на основі базових знань з правознавства, цивільного права та інших галузевих і міжгалузевих правових дисциплін.

Завдання посібника — сформувати навички роботи з норма­тивними документами; уміння розв'язувати конкретні правові ситуації, що виникають у господарській діяльності, на основі національного та міжнародного законодавства; здатність реалі­зовувати право у різних сферах діяльності, усвідомлювати відпо­відальність при здійсненні юридичне вагомих дій.

Вивчення комерційного права крім зазначеного передбачає вміння застосовувати здобуті знання на практиці, що може бути досягнуто застосуванням збалансованої методики, що поєднує вивчення теоретичних аспектів господарського права та їх прак­тичне застосування на семінарських заняттях за допомогою ви­рішення конкретних ситуацій з урахуванням практичних навичок

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Семінарське заняття | Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 505; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.