Державне регулювання конкуренції

Ми з'ясували, що конкуренція становить могутній засіб роз­витку підприємництва. Без неї не можуть існувати і розвиватися ринкові відносини. Саме тому конкуренція всіляко заохочується і підтримується державою шляхом пошуку найбільш ефектив­них засобів регулювання умов підприємницької діяльності.

Яким же чином відбувається державне регулювання кон­куренції?

Передусім держава здійснює правовий захист підприємців і споживачів від недобросовісної конкуренції. В Україні діє Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», який спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних засобів ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. Закон створює сприятливі умови захисту прав і інте­ресів учасників ринкових відносин, формує основи цивілізо­ваної економічної конкуренції.

Існують такі види правопорушень, передбачених законо­давством:

<$> неправомірне використання ділової репутації господа­рюючого суб'єкта (підприємця);

<$> створення перепон підприємцям у процесі конкуренції й досягнення неправомірних переваг у конкуренції; Ф неправомірний збір, розголошення і використання комер­ційної таємниці.

Крім того, держава забезпечує необхідний рівень конку­ренції шляхом застосування певних критеріїв для оцінки стану ринків. Наприклад, у практиці країн з розвинутою ринковою економікою використовують індекс Хіршмана. Згідно з цим індексом, безпечний рівень ринку з погляду його монополі­зації вимагає присутності на ньому не менше десяти конку­руючих фірм. При цьому встановлена межа в загальному об­сязі продаж для кожного випадку. Наведемо обмеження рівня монополізації компаній:

♦ питома частка однієї, найбільш великої, компанії в загаль­ному обсязі усіх продаж певного товару на ринку не по­винна перевищувати 31%;

♦ питома частка двох, найбільш великих, компаній не повин­на перевищувати 44%;

♦ питома частка трьох, найбільш великих, компаній не по­винна перевищувати 54%.

♦ питома частка чотирьох, найбільш великих, компаній не повинна перевищувати 64%.

Подібним чином обмежується монопольне становище під­приємства на ринках згідно з чинним законодавством України. Якщо частка підприємства на ринку певного товару більша ніж 35%, його становище визнається монопольним. До такого суб'єкта підприємницької діяльності держава має право засто­совувати додаткові заходи з обмеження його монопольного становища.

Крім того, держава захищає підприємців від неправомір­ного використання фірмових найменувань, «оманливої» рек­лами. Антимонопольно регулювання підприємницької діяль­ності, захист від недобросовісної конкуренції спрямований на підвищення ефективності підприємницького сектора, гармо­нізації його інтересів з інтересами суспільства в цілому.

Головним напрямком регулювання конкуренції є сприяння розвитку середнього та малого підприємництва, забезпечення сприятливих умов для розширення мережі нових підприємств. Активна політика держави щодо підтримки малого та серед­нього підприємництва, посилення контролю за ринками є захо­дом створення конкурентного середовища. Саме таке середо­вище у найкращий спосіб стимулює підприємництво, пошук нових шляхів задоволення суспільних потреб.

Водночас держава враховує інтереси зростання фірм, під­вищення ефективності та конкурентоспроможності їх діяль­ності. Тому втручання держави в процеси зростання фірми, збільшення її частки в загальному обсязі виробництва й збуту не можуть бути прямолінійними, надмірно жорсткими. Адже бажання суб'єктів підприємницької діяльності знайти додаткову підтримку, узгодити та захистити свої інтереси можуть вияви­тися у створенні форм виробничої, фінансової та комерційної взаємодії. Такі заходи спрямовані на зниження витрат вироб­ництва, підвищення якості продукції, освоєння нових ринків, зростання обсягу продаж.

Отже, регулювання конкуренції, контроль за станом ринків відповідає інтересам підприємницького сектора.

Дата добавления: 2014-01-04