Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність гіпертекстових технологій

Тема 8. Гіпертекстові технології та інновації в мережі Internet

Термін гіпертекст був введений Т. Нельсоном у 1965 р. для опису документів, які подаються комп’ютером і виражають нелінійну структуру ідей, на противагу лінійній структурі традиційних книг, фільмів і мови. Більш пізній термін гіпермедіа близький до нього за змістом, але він підкреслює наявність у гіпертексті нетекстових компонентів, таких, як анімація, звук і відео.

Створення гіпертексту полягає у формуванні системи переходів від вузла до вузла (системи посилань). Залежно від типу гіпертексту така система може задаватися як розроблювачами, так і користувачем у процесі роботи з гіпертекстом. Рух у гіпертекстовій мережі, здійснюваний у процесі читання гіпертексту, називається навігацією.

Якщо гіпермережа має складну, розгалужену структуру, виникає проблема орієнтації користувача, тобто визначення, в якому місці мережі в даний момент він знаходиться. Проблема орієнтації присутня і при роботі з традиційним лінійним текстом великого обсягу, але в цьому випадку користувач має тільки два напрямки пошуку – "вище" або "нижче". Гіпертекст пропонує більше можливостей у виборі напрямків руху, тому в цьому розумінні працювати з гіпертекстом складніше. Багато гіпертекстових систем полегшують проблему орієнтації в гіпертексті, надаючи наочне зображення структури зв’язків.

У деяких сучасних гіпертекстових системах існує можливість запам’ятовування напрямків пошуку користувача в процесі навігації. Таку інформацію можна розглядати як альтернативу обробки інформації за правилами логічного висновку (експертні системи). Прикладом використання такого підходу можуть служити системи, що базуються на технології CBR (Case Based Reasoning – висновок, що ґрунтується на прецедентах).

Гіпертекстова технологія реалізується в конкретній гіпертекстовій системі, що складається з двох частин: гіпертексту (бази даних) і гіпертекстової оболонки.

Гіпертекстова оболонка здійснює такі основні функції:

• підтримка посилальних зв’язків;

• створення, редагування і нарощування гіпертексту;

• прямий доступ;

• перегляд;

• виділення віртуальних структур.

Підтримка посилальних зв’язків дозволяє підтримувати раніше зафіксовані зв’язки між вузлами мережі.

Функція створення, редагування і нарощування гіпертексту принципово відрізняє технологію гіпертексту від технології баз даних, у яких концептуальна схема даних заздалегідь задана. Вона дозволяє вводити нові вузли, редагувати зміст вузлів, встановлювати зв’язки між вузлами.

Прямий доступ дозволяє здійснювати прямий доступ до вузлів мережі за їхніми іменами.

Перегляд (браузинг) – операція, характерна тільки для гіпертексту. Означає пошук інформації за допомогою перегляду гіпертекстової мережі, при цьому можливе запам’ятовування шляху проходження, для того щоб при наступному аналогічному запиті пошук відбувався по зафіксованому шляху проходження.

Реальні гіпертекстові системи залежно від спеціалізації можуть мати різний набір зазначених вище функцій.

Гіпертекстові технології широко використовуються в різних прикладних системах:

• у настільних видавничих системах – для створення документів великого обсягу з властивостями гіпертексту (тобто із системою посилань);

• у системах управління документами (СУД) – наприклад, для зведення в один підсумковий документ інформації, що міститься в різнорідних документах;

• у системах підготовки електронних документів, що дозволяють складати гіпертекстові документи з можливістю здійснення навігації.

Найбільш відомим інструментом створення гіпертексту залишається система HyperCard, що входить у набір базових програмних засобів для машини Macintosh.

Одним з перспективних напрямків розвитку гіпертекстових систем є технологія гіпермедіа – з’єднання технології гіпертексту і технології мультимедіа (інтеграція тексту, графіки, звуку, відео). Для розробки гіпермедійних додатків фірма Apple розробила середовище програмування АМТ (Apple Media Tool), у якому основним об’єктом розробки є не "карта", як у HyperCard, a "екран". За допомогою цих засобів створюються різні електронні видання – довідники, енциклопедії; розробляються навчальні програми.

З поступовим вдосконаленням комп’ютерних технологій, розвитком мультимедіа застосування гіпертекстових технологій стало єдиним шляхом об’єднання всіх можливостей комп’ютера (графіка, текст, звук, відео, 3d) у єдине ціле. Основний гіпертекстовий документ із так званими "посиланнями" (точки) на інші документи, при натисканні на які користувач може одержати інформацію з даного посилання, перейти до іншого тексту, прослухати аудіосупровід, ознайомитися з графічним зображенням, одержати інформацію з іншого диска чи комп’ютера.

Таким чином, використання гіпертекстової системи дозволяє ефективно організувати роботу з величезним обсягом складних і складно взаємозалежних документів.

Існування гіпертекстових технологій дозволяє істотно спростити і скоротити час підготовки таких документів. Гнучка система управління структурою дозволяє задавати будь-яку форму подання і послідовності викладу матеріалу.

Оскільки гіпертекстовий протокол є стандартом WWW[1], то такий документ може бути створений як на диску, дискеті, компакт-диску, так і на WWW-сервері, що надає практично необмежені можливості.

Сервіс Web побудований на основі архітектури "клієнт-сервер". До складу Web-системи входять:

• мова гіпертекстової розмітки документів HTML (Hyper Text Markup Language);

• універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL (Universal Resource Locator);

• протокол обміну даними (гіпертекстовою інформацією) HTTP (Hyper Text Transfer Protocol);

• засоби перегляду Web-сторінок (браузер).

Мова HTML – це засіб для формування гіпертекстових документів. Гіпертекстові посилання вбудовані в текст документа і зберігаються як його частина. Завдяки цій мові можна не тільки формувати гіпертекстові документи, але й здійснювати зв’язок тексту і зображення з документами, розташованими на іншому сервері Web.

Універсальний спосіб адресації застосовується для організації гіпертекстових посилань і забезпечує доступ до розподілених ресурсів мережі.

Адреса URL складається з трьох елементів: протоколу доступу, що використовується, логічного імені сервера, імені файлу.

Протокол обміну даними служить для встановлення зв’язку з документами формату HTML незалежно від їх місцезнаходження.

В даний час гіпертекстові технології розвиваються в декількох напрямках. Деякі із них концентрується на поданні у вузлах гіпертексту різнорідної, але семантично пов’язаної інформації – тексту, малюнків, графіки, фотографій, відео, звуку.

Важливим напрямком розвитку гіпертекстових технологій є аналітична обробка інформації. Наприклад, логічне впорядкування документів, що забезпечують вирішення багатоетапного завдання або розробку складних проектів. Найбільш перспективним напрямком є технологи організації інформаційних ресурсів, розподілених у мережах різних типів (локальних, корпоративних, глобальних) і насамперед Web-технологія.

Спочатку технологія Інтернет/Intranet/WWW призначалася для полегшення доступу до інформації і публікації документів. Програма-клієнт виконує функції інтерфейсу користувача і забезпечує доступ практично до всіх інформаційних ресурсів Інтернету. База даних HTML-документів – це частина файлової системи, що містить текстові файли у форматі гіпертексту і зв’язані з ними графіку й інші ресурси. Фактично браузер є інтерпретатором HTML-тексту. І, як типовий інтерпретатор, клієнт, залежно від команд розмітки, виконує різні функції. До цих функцій належить не тільки розміщення тексту на екрані, але й обмін інформацією із сервером у міру аналізу отриманого HTML-тексту, що більш наочно відбувається при відображені вбудованих графічних образів. При аналізі URL-специфікацій або за командами сервера клієнт запускає додаткові зовнішні програми для роботи з документами у форматах, відмінних від HTML, наприклад GIF, JPEG, MPEG, Postscript та ін. Останнім часом найбільшого поширення набуває механізм узгодження програм, що запускаються через МІМЕ-типи.

Донедавна мережа Інтернет була "вулицею з однобічним рухом" – інформація з Web-сторінок надходила до користувача від Web-сервера при наявності запиту. Зворотний зв’язок з користувачем – анкетні аркуші і параметри запиту для роботи пошукових систем. При цьому програмування серверної частини здійснюється з використанням CGI-скриптів.

Якщо Web-сервер використовує традиційні статичні Web-сторінки, то у відповідь на запит клієнта Web-сервер передає сторінку у форматі HTML. Однак при роботі з додатками бази даних адреси URL вказують не на Web-сторінку, а на програму або сценарій, що запускає запит до бази даних і перетворює результати у формат HTML. Потім Web-сервер посилає отриману HTML-сторінку Web-клієнту. Оскільки цей процес ґрунтується на технології Web, клієнтською платформою може стати будь-який комп’ютер, на якому встановлено Web-браузер, а серверного платформою – будь-яка ЕОМ під управлінням Web-сервера. Кількість користувачів Інтернет постійно зростає. На кінець року цей показник оцінювався в 500-503 млн. На кінець року ця цифра збільшилася ще на 100 мільйонів. На сьогоднішній день, за даними NUA[2], розподіл користувачів Інтернет по континентах виглядає так (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Кількість користувачів Internet по регіонах світу

Частина світу Кількість користувачів, млн.
Всього у світі 605,60
Африка 6,31
Азія 187,24
Європа 190,91
Середній Схід 5,12
Канада і США 182,67
Латинська Америка 33,35

При цьому кількість користувачів у нашій країні складає на кінець 2001 року, за даними Комітету з інформації і комунікації, 750 000 чоловік (близько 2% населення України), в Росії – більше 18 млн. (15%) активних Інтернет-користувачів.

Як бачимо, завдяки зручності і постійному вдосконалюванню технології, "споживачів" гіпертекстових технологій у світі досить багато. Головна відмінність WWW від інших інструментів для роботи з Інтернет полягає в тому, що WWW дозволяє працювати практично з усіма доступними зараз на комп’ютері видами документів: це можуть бути текстові файли, ілюстрації, звукові та відеоролики і т.ін.

Вся користь гіпертексту полягає у створені гіпертекстових документів; якщо вас зацікавив такий документ або пункт у такому документі, то вам досить натиснути на ньому курсором для одержання потрібної інформації. Також в одному документі можна робити посилання на інші, написані іншими авторами або навіть розташовані на іншому сервері.

Гіпермедіа – це надмножина гіпертексту. У гіпермедіа виконуються операції не тільки над текстом, але й над звуком, зображеннями, анімацією.

Існують WWW-сервери для Unix, Macintosh, MS Windows і VMS, більшість з них вільно поширюються. Установивши WWW-сервер, ви можете вирішити два завдання:

1. Надати інформацію зовнішнім споживачам – відомості про вашу фірму, каталоги продуктів і послуг, технічну або наукову інформацію.

2. Надати своїм співробітникам зручний доступ до внутрішніх інформаційних ресурсів організації. Це можуть бути останні розпорядження керівництва, внутрішній телефонний довідник, відповіді на питання, що їх часто ставлять користувачі прикладних систем, технічна документація та все, що підкаже фантазія адміністратора і користувачів. Інформація, яку ви хочете надати користувачам WWW, оформляється у вигляді файлів мовою HTML. Досить легко створити HTML-файл вручну, однак існують спеціалізовані редактори і перетворювачі файлів з інших форматів (Macromedia HomeSite, Microsoft FrontPage).

Для перегляду документів використовуються спеціальні програми, "браузери", такі, як Opera, Netscape, Internet Explorer та інші. Ці програми підтримують HTML, але для коректної роботи в мережі з іншими об’єктами (звук, відео, flash, wrml (3d)) необхідно встановлювати спеціальні plug-in (програми, які допомагають браузеру розуміти більшу кількість вбудованих у HTML документів).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Сервіс-орієнтовані ІС | Інформаційні системи і служби в Internet
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2867; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.031 сек.