Особливості правового регулювання державної служби в органах місцевого самоврядування

Служба в органах місцевого самоврядування – окремий вид публічної служби, що підтверджується чинним законодавством і не ототожнюється ні з державною службою, ні зі службою у недержавній сфері. Іноді щодо її позначення використовується термін «муніципальна служба», що на думку більшості вчених-адміністративістів, і з ними слід погодитися, є певною мірою необґрунтованим та передчасним. Служба в органах місцевого самоврядування має багато спільного у правовому регулюванні із державною службою, що дозволило сформуватися в адміністра­тивній науці позиції про віднесення служби в органах місцевого самоврядування до різновидів державної служби, а на теоретич­ному рівні це питання досі залишається дискусійним.

Нормативно-правовою базою регулювання місцевого самоврядування в Україні служить Конституція України (розділ XI), закони України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 p., “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 p., “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 p., окремі укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та поса­дових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самовряду­вання здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого само­врядування визначаються Законом України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно з положеннями Закону служба в органах місцевого самоврядування базується на принципах, служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого само­врядування з урахуванням їхніх ділових якостей та професійної під­готовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відпові­дальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службо­вих обов'язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді. Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. На посаду можуть бути призначені особи, які мають від­повідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків. Обмеження щодо перебування на службі в органах місцевого самоврядування є традиційними та встановлюються статтями 12, 13 згаданого Закону.

Певні особливості має регулювання правового статусу поса­дових осіб місцевого самоврядування, яке, окрім Конституції України та зазначеного Закону, доповнюється також законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», від 11 липня 2002 р. «Про статус депутатів місцевих рад», від 6 квітня 2004 р. «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та іншими законодавчими актами. В органах місцевого самовряду­вання встановлені такі види посад:

1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

3) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаче­ною законодавством України.

Закон України «Про службу в органах місцевого самовряду­вання» регулює порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, наводить класифікацію категорій посад в органах місцевого самоврядування (всього встановлено сім категорій), встановлює відповідні ранги посадових осіб (їх п'ятнадцять), формування кадрового резерву, порядок проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування (здійснюється один раз на чотири роки), підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадо­вих осіб місцевого самоврядування, які обираються на виборні посади. Законом передбачено можливість продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування за рі­шенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради, але не більш як на 5 років.

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття та ознаки державної служби як складової публічної служби. 2. На підставі яких нормативно-правових актів здійснюється правове регулювання державної служби? 3. Розкрийте основні особливості правового статусу державних службовців. 4. Проаналізуйте основні етапи проходження державної служби. 5. Які правові особливості служби в органах місцевого само­врядування?

Дата добавления: 2014-01-04