Використання спеціального закордонного представництва

Залучення закордонних представників

Формування системи франчайзингових договірних відносин

Франчайзинг – це угода про продаж торгової марки. По даній угоді продається ліцензія, оплата за яку може бути у двох формах:

1. Паушальний платіж – виплачується відразу вся сума за ліцензію.

2. Платежі роялті – виплачується стійкий відсоток від обсягу продажу або від прибутку протягом визначеного періоду або постійно.

Організаційна структура франчайзингової фірми подібна до типової, вона буде змінюватися в залежності від специфіки продукту, розміру виробництва а також від самої франчайзингової угоди. В організаційній структурі може бути відділ фірми-продавця ліцензії по контролю за дотриманням умов угоди (на рис. 23. – п.1.1.5).

Даний варіант подібний до варіанту організаційної структури здійснення експортної діяльності за допомогою залучення збутового апарату приймальних фірм (рис. 25), тільки в даному випадку ця фірма є закордонною і її завдання – представляти інтереси нашого підприємства на закордонних ринках.

Ці закордонні фірми-представники спеціалізуються, як правило, на реалізації товарів певного профілю (на рис. 23. – п.1.1.6).

Представництво не є юридичною особою, але може мати рахунок. Очолює представник, який може мати певний штат; реалізувати продукцію, користуватися торговою маркою, проводити переговори від імені підприємства, укладати контракти, договори, здійснювати рекламну діяльність, виконувати маркетингові дослідження.

Праця представника оплачується:

- традиційними методами (з ФОП, окладу, доплати, премії);

- на засадах комісійної оплати (розмір зарплати залежить від величини виконаного показника і нормативу, встановленого наперед):

§ прогресивний норматив;

§ регресивний норматив;

§ гарантований мінімум;

§ гарантія з поверненням.

Даний варіант подібний до побудови організаційної структури управління ЗЕД варіанту створення спільних регіональних підприємств (рис. 26). Тільки в даному випадку збутова фірма – це юридична особа, зареєстрована за кордоном. Структура управління нею така сама, як і структура управління спільним збутовим підприємством (рис. 16).

Даний варіант управління ЗЕД використовується з метою близькості до закордонних ринків збуту, а не до виробництва(на рис. 23. – п.1.1.7).

Дата добавления: 2013-12-12