Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

АНАЛІЗ МЕДОВОГО БАЛАНСУ МІСЦЕВОСТІ


Для правильної організації і використання кормової бази бджільництва важливе значення має оцінка місцевості у медоносному відношенні. Крім того тільки добре вивчивши кормову базу і можливості її покращання, можна більш менш безпомилково визначити розміри пасічного господарства.


Аналіз медового балансу місцевості показує, яке число сімей в даних умовах матиме достатньо високу продуктивність.

Точно і обєктивно визначити медоносні ресурси теріторії утруднюється різноманіттям факторів, які впливають на ріст, розвиток і нектаропродуктивність рослин і можливість їх використання бджолами.

 

Оцінка медоносних ресурсівпроводиться на основі данних по видовому складу і площам основних медоносів, їх нектаропродуктивності і строкам цвітіння. При цьому передусім необхідно використовувати карти землекористування господарства.

При оцінці кормової бази окремої пасикі необхідно виходити з того, що польоти бджіл за нектаром виправдовуються, якщо медонос знаходиться не далі 1,5-2 км від вулика. Коло радіусом 1,5-2 км має площу 706-1256 га.

По карті визначають склад і площі окремих сільськогосподарських медоносних рослин в радіусі продуктивного льоту бджіл. Медоносні ресурси потрібно підсумовувати якомога точніше окремо для весни, літа і осені по формулі:

де МР– медоносні ресурси, кг

S1, S2, Sп, – площа, зайнята медоносом, га;

N1, N2, Nп, – відносна віддача нектару медоносом, кг.


Щоб визначити наскільки багата територія медоносними ресурсами необхідно зробити перерахунок ресурсів на 1 га.

де 1256 – площа продуктивного польоту бджіл, га.

 

Вважається, що 4-5 кг на 1 га – средньобагаті, а з ресурсами від 6 кг і вище – багаті.

 

Слід враховувати, що бджоли не можуть зібрати всього нектару, який міститься в рослинах. Частину його зберуть інші комахи, частина зіпсується в період дощів або засухи і так далі. Бджоли збирають приблизно від 30 до 60% загальної кількості нектару. Тому необхідно розрахувати безпосередньо ті нектарні ресурси, які зберуть бджоли

де ХНР – нектарні ресурси, які можуть зібрати бджоли.


Величина пасіки безпосередньо залежить від медоносних ресурсів господарства. Недоцільно локалізувати на одній ділянці кількість вуликів більше, ніж це обумовлено медоносною базою, корисно навіть декілька зменшити розрахункове число вуликів. Кількість вуликів, яку можна розмістити на території можна визначити з формули

де КВ– кількість вуликів, шт;

НР– нектарні ресурси, які можуть зібрати бджоли, кг;

КМ– кількість меду, зібраного на одну бджолину сім'ю, кг.

 

Кількість меду яку необхідно зібрати складається з кількості меду, зібраного сім'єю «для власних потреб» і «для бджоляра».



Річна потреба бджолиної сім'ї в меді складає близько 90 кг для розвитку сім'ї і енергії, потрібної для роботи (збір взятків, будівництво стільників, регуляція температури і так далі). Якщо прийняти, що розрахункова продуктивність товарного меду складає 25 кг з 1 вулика, то повна складе 115 кг

 

Точніші розрахунки скільки вуликів можна «прогодувати» на даній території і отримати товарний мед робляться по порах року:

– в квітні-травні – потреба бджіл в нектарі (20-25 кг) і кількість товарного меду з 1 вулика навесні (5 кг);

– влітку – потребу бджіл 30 кг – в червні і 15-17 кг – в липні і кількість товарного меду 15 кг;

– пізнім літом потреба бджіл 10-12 кг і 10 кг товарного меду.

 

Визначивши таким чином коли настає «важкий час» для пасіки. Потрібно або співвіднести число вуликів з найменшим медозбором, або покращувати кормову базу (переїзд квітучим медоносам, посадка дерев-медоносів, часткова підгодівля бджіл).

 

Теріторію під пасічну садибу відводять з урахуванням того, що на одну бджолину сім'ю потрібно близько 30-40 м2 площі земельних угідь. Крім того враховуються розміри пасічних будівель і їх відстань між собою.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ПАСІКИ | УСТРІЙ ПАСІЧНОЇ САДИБИ

Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 339; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.003 сек.