Культурне життя в Україні у другій половині 1940 – початку 1950-х рр..

Боротьба з ОУН -УПА

У 1945 -1946 рр. кількість 20 25 тис. вояків взяла під контроль значні території Західної України. Після завершення бойових дій в Європі проти УПА були кинуті війська МВС – МДБ. Зазнавши великих втрат, УПА здійснювало рейди, щоб прорватися у Західну Німеччину та Австрію. Ті, що не могли прорватися розділилися на невеликі групи, здійснюючи напади на активістів радянської влади, знищуючи колгоспи, МТС. У березні 1950 р. загинув командир УПА Р. Шухевич (генерал Тарас Чупринка) Його наступник В. Кук вже не міг координувати дії розрізнених загонів, які в основному вели боротьбу за виживання. Невелики загони діяли до середини 50-х. Повідомлення про викриття груп траплялися до початку 60-х років. Сильного удару націоналістичному руху було завдано після вбивства агентом КДБ у Мюнхені Л. Ребета 1957 і С. Бендери 1959 р. 170 тис. членів ОУН –УПА було засуджено і відправлено до таборів.

Операція «Вісла»

Після врегулювання кордонів між Польщею і СРСР на території Польщі опинилося велика кількість українців і навпаки. За домовленістю між країнами, передбачався добровільний обмін населенням. Проте він супроводжувався насильством і жертвами. До кінця 1946 р. з Польщі було вивезено майже півмільйона осіб. У 1947 виселення українців з південно-східної Польщі вступило в завершальну стадію. На цьому етапі воно було особливо жорстоким. Польська влада за погодженням з радянським керівництвом провели крупномасштабну воєнно-репресивну депортаційну операцію «Вісла». Залишки українського населення було переселено у західні і північні райони Польщі. Під загрозою розстрілу було переселено 140 тис. українського і мішаного населення. Для тих хто уникав переселення або повертався додому, було створено концентраційний табір на базі колишнього Освенціма. Внаслідок депортацій них акцій населені українцями землі були полонізовані.

Умови розвитку культури у 1940 – 1950 рр:

- Відновлення зруйнований і будівництво нових закладів освіти

- Відновлення структури АН УРСР

- Відновлення мережі культурно-мистецьких закладів

- Ліквідація не писемності на з-у землях

- Насаджування комуністичної ідеології на з-у землях

- Боротьба проти буржуазного націоналізму

- Боротьба проти «космополітизму і низькопоклонства перед Заходом»

- «Лисенківщина»

Майже всі досягнення науки і техніки належали галузям, що були пов’язані з воєнним або суміжним із ним виробництвом. Суспільні науки остаточно перетворилися на служницю існуючої системи. Сталінська система не полишала надій встановити контроль і над природничими науками. Яскравим проявом цього стало таке явище як «лисеківщина»- засилля в науці посередностей, людей споживацького ґатунку, авантюристів. Особливої шкоди «лисенківщина» завдала біологічної науці, зокрема генетиці.У 1947 – 1948 рр. відновилися переслідування генетиків. Президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Т. Лисенко, підтриманий Сталіним, оголосив ген міфічною частинкою. Він заперечував існування генів як матеріальних утворень в клітині, носіїв біологічної інформації про спадковість організмів. «Народний академік» стверджував, що створення зовнішніх умов для утримання, наприклад, худоби не просто підвищує надої.. ф й дає змогу розраховувати на закріплення ціх ознак у майбутньому. Фактично Лисенко переніс на біологічну науку комуністичні постулати про виховання нової людини – будівника комунізму.

«Ждановщина»

Сталінський тост «за великий російській народ». Це свідчило про прагнення Сталіна сполучити комуністичну ідеологію з ідеєю виняткової місії росіян у світовій історії. Для кожного винаходу західних вчених, знаходили росіянина, який говорив про цю ідею раніше, на кожного видатного західного автора знаходився видатніший російській.

Наприкінці 40 –х років виникло явище, яке отримало назву «ждановщина» (за іменем головного теоретика) - широкий наступ сталінського режиму у галузі ідеології, культури, науки, освіти, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства.

Сталінське керівництво розгорнуло боротьбу проти «безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим Заходом», проти буржуазного націоналізму.У 1946 р. кілька постанов «про перекручення і помилки в українській літературі». Був направлений Л. Каганович для боротьби з українським буржуазним націоналізмом. Ним була підготовлена розстрільна справа, жертвами якої повинні були стати А. Малишко, П.Панч, М.Рильський, Ю.Яновський.

Домашнє завдання:

1. Підготувати доповідь про Й. Сліпого

2. Підготувати доповідь про Р. Шухевича

3. Підготувати реферат за темою: «Ждановщина» та українська культура

4. Підготувати реферат за темою «Лисенківщина» та українська наука

5. Опрацювати конспект і текст підручника.

6. Підготуватися до тематичного оцінювання.

Перелік питань для обговорення:

1. Яких адміністративно-територіальних змін зазнала УРСР в результаті Другої світової війни?

2. Чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену наприкінці Другої світової війни?

3. Який головний результат міжнародної діяльності УРСР у повоєнні роки?

4. Скільки разів українцям довелося пережити голод?.До яких наслідків вони призвели?

5. Проаналізуйте особливості відбудови УРСР після війни.

6. Що включав в себе процес радянізації західноукраїнських областей? Якими методами здійснювалася?

7. Які заходи радянізації населення сприймало позитивно?

8. Коли було ліквідовано УГКЦ? З якою метою?

9. Які причини тривалої боротьби УПА? Як би ви оцінили боротьбу УПА в 1940 -1950-ті роки?

10. Чи можна вважати боротьбу ОУН – УПА громадянською війною?

11. Чи мала УПА шанс на успіх?

12. Чим було зумовлено проведення операції «Вісла»?

13. Що радянський режим розумів під «українським буржуазним націоналізмом»?

14. Що таке Лисенківщина? Космополітизм?

Тема Україна в період десталінізації (1953 – 1964)

План:

1. Україна на початковому етапі десталінізації (1953 – початок 1956 року).

2. Розгортання десталінізації та її підсумки

3. Стан економіки України наприкінці 50-х – у першій половині 60-х років.

4. Культура і духовне життя в Україні

5. Зародження дисидентського руху в Україні.

Дата добавления: 2013-12-13