Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методична карта теоретичного заняття . 1.Справжня епілепсія та епілептиформний синдром

План лекції.

1.Справжня епілепсія та епілептиформний синдром. Форми епілепсії. Етіологія. Патогенез.Великий епілептичний напад, провісники, аура. Судомні фази. Епілептичний стан, перша допомога.

2.Малий епілептичний напад. Безсудомні форми епілепсії. Еквіваленти судомних нападів. Епілептична зміна особистості. Лікування пацієнтів хворих на епілепсію. Прогноз. Експертиза.

3.Судомні стани в дитячому віці (спазмофілія, гіпертермія), лікування.

4.Працевлаштування хворих.

5.Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії. Причини (ендогенні та екзогенні чинники). Ступені олігофренії — дебільність, імбецильність, ідіотія. Прогноз. Соціальна адаптація олігофренів. Медсестринський процес при цих станах. Прогноз. Профілактика.

 

 

 

Тема:„ Епілепсія. Розумова відсталість. Прогноз. Експертиза

Спеціальність:5.12010102 „Сестринська справа „

кількість годин 2.

Місце проведення - аудиторія.

 

1.Актуальність теми: Соціальна економічна нестабільність призводить до кількісних і якісних змін структури нервово-психічної захворюваності населення. Ця нестабільність призводить до негативного впливу на кількість деструктивно-дестабілізуючих та соціально зумовлених стресогенних чинників, а також зростання й розширення масштабів техногенних аварій і природних катастроф, що мають серйозні віддаленні медико-соціальні наслідки.

2.Навчальні цілі заняття:

а)ознайомитися з: Справжня епілепсія та епілептиформний синдром. Малий епілептичний напад. Безсудомні форми епілепсії. Судомні стани в дитячому віці Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії.

 

б) знати: Форми епілепсії. Етіологія. Патогенез.Великий епілептичний напад, провісники, аура. Судомні фази. Епілептичний стан, перша допомога.

Еквіваленти судомних нападів. Епілептична зміна особистості. Лікування пацієнтів хворих на епілепсію. Прогноз. Експертиза.

Судомні стани в дитячому віці (спазмофілія, гіпертермія), лікування.

Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії.

 

 

в) вміти: застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;

документувати всі етапи медсестринського процесу;

володіти навичками спілкування з пацієнтами;

вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати;

володіти технікою медсестринських маніпуляцій;

надавати долікарську допомогу;

володіти навичками міжособового спілкування;

проводити психотерапевтичні заходи;

вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.

 

3. Виховна ціль:: Медичні сестри психіатричних закладів мають значний потенціал для суттєвого поліпшення якості догляду та спостереження за пацієнтами, професійного і компетентного виконання багатьох медичних завдань при наданні спеціалізованої допомоги пацієнтам з психічними розладами.

 

4.Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліни Знати Вміти
1.Попередні дисципліни. Анатомія і фізіологія людини М/с в неврології. Анатомію, фізіологію нервової системи Невропатологію застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами;  
2.Наступні дисципліни. Терапія. Хірургія. Гінекологія. Педіатрія. 1.Поняття про психіатрію як медичну науку. Основні етапи розвитку психіатрії. Заслуги вітчизняних вчених. ВНД — це вчення про процеси гальмування, збудження та аналізаторно-рефлекторні функції кори головного мозку. 2.Поняття про аналізатори, їх види та будова. Загальні відомості щодо етіології, патогенезу та класифікації психічних хвороб. 3.Характеристика психозів, граничних психічних хвороб, затримка (дезонтогенез) психічного розвитку. 4.Поняття про непсихотичні та психотичні порушення психічної діяльності. Первинна і вторинна профілактика психічних захворювань. 5.Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.   володіти навичками спілкування з пацієнтами; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;  
3.Внутрішньопридметна інтеграція. З усіма наступними темами. Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.   застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;  

 

5. План та організаційна структура заняття:

 

Основні етапи заняття Методи контролю Рівні засвоєння Матеріали методичного засвоєння Розподіл часу
           
  Підготовчий етап        
  Організаційна частина Перевірка присутніх, форми.       2 хв.
    Визначення навчальної цілі.а)ознайомитися з: Справжня епілепсія та епілептиформний синдром. Малий епілептичний напад. Безсудомні форми епілепсії. Судомні стани в дитячому віці Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії.   б) знати:Форми епілепсії. Етіологія. Патогенез.Великий епілептичний напад, провісники, аура. Судомні фази. Епілептичний стан, перша допомога. Еквіваленти судомних нападів. Епілептична зміна особистості. Лікування пацієнтів хворих на епілепсію. Прогноз. Експертиза. Судомні стани в дитячому віці (спазмофілія, гіпертермія), лікування. Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії.     в)вміти::застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами; вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати; володіти технікою медсестринських маніпуляцій; надавати долікарську допомогу; володіти навичками міжособового спілкування; проводити психотерапевтичні заходи; вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.         5 хв.    
  Основний етап       73 хв.
    1.Справжня епілепсія та епілептиформний синдром. Форми епілепсії. Етіологія. Патогенез.Великий епілептичний напад, провісники, аура. Судомні фази. Епілептичний стан, перша допомога. 2.Малий епілептичний напад. Безсудомні форми епілепсії. Еквіваленти судомних нападів. Епілептична зміна особистості. Лікування пацієнтів хворих на епілепсію. Прогноз. Експертиза. 3.Судомні стани в дитячому віці (спазмофілія, гіпертермія), лікування. 4.Працевлаштування хворих. 5.Розумова відсталість. Основні критерії олігофренії. Причини (ендогенні та екзогенні чинники). Ступені олігофренії — дебільність, імбецильність, ідіотія. Прогноз. Соціальна адаптація олігофренів. Медсестринський процес при цих станах. Прогноз. Профілактика.         (a-II)   (a-II)     (a-II)     (a-II)   (a-II)     Таблиці.   Планшети.   Рентгенологічні знімки   Анатомічні атласи.   Алгоритми обстеження Карта пацієнта   Діагностичні карти постурального дисбалансу   Мультимедійні атласи та фільми.      
  Заключний етап        
    1.Резюме лекції         5 хв.
    2.Підведення підсумків заняття та відповіді на питання           5 хв.
  3.Завдання для самопідготовки     Перелік літератури і завдання (окремо додається).          
  4.Матеріали для самостійного вивчення Окремо додається.        

 

Викладач ______________В.Ф.Гайдамака

 

 

Епілепсія (священна хвороба, падуча хвороба) - хронічне захворювання,

що виникає в дитячому і юнацькому віці, що проявляється різноманітними

судорожними й безсудорожними припадками, а також типовими змінами

особистості, психозами, у важких випадках розвитком специфічного слабоумства.Поряд із властиво епілептичною хворобою, епілептичні компоненти можутьбути властиві й ряду інших захворювань (травматичним ураженням головного мозку, судинним захворюванням, енцефалітам і т.д.) - эпилептиформный

синдром (симптоматична епілепсія).Поширеність епілепсії в населенні становить 0,3-0,5%. Епілепсія - захворювання з неясною этиологиею (причиною), велике значення в її походженні приділяється спадкоємним факторам і ураженням скроневих областей мозку - скронева епілепсія.

Клініка епілептичної хвороби дуже різноманітнаі, її прояви можна

розділити на три групи станів.

Короткочасні судорожні й бессудорожні параксизмальні стану, гострі й

затяжні психози, зміни особистості й слабоумство.Розгорнутій клінічній картині епілептичної хвороби часто передують безмотивне коливання настрою, депресивні, злісні, тужливі, гипоманічні, афективні реакції або відчуття страху, лиха що насувається. Класичним і найбільш типовим проявом цього захворювання є великий епілептичний припадок. Головним при цьому є втрата свідомості. Виникає він звичайно без предвісників і зненацька для хворого. Тому в осіб, що страждають епілепсією, іноді можна виявити сліди від укусів язика й губ, сліди від опіків, наслідків невдалих падінь.

Перша фаза припадку – аура зустрічається приблизно в половині випадків, і іноді цей стан не забувається хворими й вони надалі можуть пригадати її.Виділяють кілька варіантів аур: а) сенсорна - гострий страх, зорові

галюцинації у вигляді яскравих неоформлених бачень, тактильні й смакові

відчуття, голосні звуки; 6) вегетативна - посилення серцебиття, ядуха,

болючі відчуття в грудях і животі, рясний піт; в) моторна - несподіваний

біг, обертання навколо осі тіла, топтання на одному місці; г) психічна

гостра депресія або відчуття блаженства, слуховые уривчасті галюцинації,

відчуття інсценівки (зміни, зміни навколишнього оточення, мукання або

стереотипне повторення тих самих слів).У стані аури свідомість порушена, тому хворі не можуть запобігти розвитку другої фази епілептичного припадку.

Друга фаза - тонічна: хворий падає, м'язи тіла різко напружені, голова закинутий, від різкого скорочення м'язів голосових зв'язjr і м'язів грудної клітки хворий

видає різкий звук, можливо мимовільне сечовипускання й дефекація.

Свідомість глибоко потьмарена - зіниці не реагують на світло, відсутній

больова й тактильна чутливість.

Третя фаза - клонічна: безладне скорочення м'язів тіла, хворий звивається в судомах, на губах піна, через прикуси язика й щік нерідко пофарбована кров'ю в синюшно-червоний колір, на обличі гримаси (скорочення м'язів обличя). Через 1-2 хв.

припадок переходить у четверту фазу. Хворий затихає, відновлюється

ритмічний дихання і серцебиття. Однак свідомість глибоко потьмарена,

можливий термінальний стан або стан психомоторного збудження, з безцільною

агресією, блуканням, прагненням кудись піти. Загальна тривалість

припадку, включаючи й ауру, кілька хвилин. Хворі після припадку протягом

доби, а іноді й більше відчувають слабість, розбитість, пригніченість

настрою. Припадок звичайно повністю не запамятовается. Якщо під час

припадку випадає одна з фаз, то його розцінюють як абортивний.

Малий припадок виникає так само зненацька, як і великий, але триває 1-2

хв., однак проходить ті ж фази. Хворий не встигає впасти, свідомість

потьмарена, мова переривається, відзначаються судорожні посмикування

окремих м'язів, обличя блідне, погляд спрямований в одну точку або

блукаючий. Через короткий час хворий вертається до перерваної бесіди або

занять. Ще більш короткий припадок називається абсансом (від фр. absence

- відсутність), коли свідомість відключається на одну-дві секунди, судорог не буває. Як про великий епілептичний припадок, хворий про малий припадок і абсансе не пам'ятає. Частота припадків при епілептичній хворобі може бути різною. У випадках

зі сприятливим плином вони повторюються один-два рази в рік, при несприятливих формах кілька разів на місяць, а іноді й у тиждень. Можливо серійна поява припадків (кілька разів у день), коли наступний припадок виникає на тлі неповного відновлення свідомості (епілептичний статус). Ці стани небезпечні для життя хворого й вимагають невідкладної медичної допомоги й стаціонарного лікування. Епілепсія може протікати з одним видом припадків, поява в клінічній картині припадків іншого типу свідчить про поліморфізм клінічної картини й відповідно про перехід типу перебігу хвороби в несприятливу форму.

Епілептичні еквіваленти - нетривалі психічні розлади, що виникають замість припадку. Вони зберігають той же клінічний стереотип, що й епілептичний припадок, виникають зненацька, без провісників і також зненацька закінчуються, хоча можуть існувати й більше тривалий час. До типових пароксизмів відноситься дисфория (афективні параксизми) – раптова зміна настрою убік тужливо-злобливого або тужно-злісного, нерідко з агресією й люттю у відношенні навколишніх. У такі періоди хворі причепливі, по найменшому приводу конфликтні, не знаходять собі місця, виявляють схильність наносити собі ушкодження (припікають шкіру

цигаркою, дряпають, кусають руки, роблять руйнівні дії). Вони скаржаться

на непереборність бажання зробити агресивні дії, відчувають неприємні відчуття у внутрішніх органах. При перевазі депресивних компонентів відзначають утруднення при інтелектуальній діяльності, труднощах зосередження, нестійкість уваги. Дисфориї з підвищенням настрою вкрай рідкі, у них завжди є присутнім гнівливий афект, і вони протікають по типу «гнівливої манії». На висоті розвитку дисфории свідомість у ряді випадків буває порушеним по типі оглушення.

Найбільше значення в судово-психіатричній практиці мають сутінкові стани свідомості, які також відносяться до психічних еквівалентів припадків.Вони можуть розвиватися замість припадків, а іноді закінчуються припадком. Виникають вони зненацька й по різному проявляються в зовнішнім поводженні хворих. В одних випадках поводження хворих залишається зовні впорядкованим, вони виявляють формально правильне орієнтування в навколишньому, часу, здатні до мовного контакту. Однак обертає на себе увага внутрішня зосередженість, деяка відчуженість у момент спілкування й поза ним. Нерідко такий стан переміняється

порушенням, несподіваною агресією, злостивістю, руйнівними діями. В інших випадках сутінкові стани відразу починаються із психомоторного порушення, нецілеспрямованого й хаотичного з агресивними й руйнівними діями. Має місце велика афективна напруга з перевагою злісного й лютого афекту. Психопатологія сутінкових станів складна й неоднозначна. Іноді переважає дезоріентація в місці, часі, власній особистості в сполученні з афективними розладами - проста форма сутінкового стану. При цій формі дії хворих носять автоматичний характер. Закінчується ця форма сутінкових розладів свідомості поступово, через кілька годин і надалі повністю амнезується.В інших випадках у структурі цих станів мають місце

галлюцинаторно-маячливі переживання. При цьому переважають зорові галюцинації яскраво пофарбовані, застрашливого змісту. Виникають бачення юрби, погоні, будинків що обрушуються, вогненної лавини що рухається.Нерідко галюцинації носять релігійний характер типу спілкування з ангелами, дияволами, потойбічним світом. Слухові галюцинації відповідають по змісту зоровим і носять характер коментуючий або імперативн. У ряді випадків бувають нюхові галюцинації - запах гару, диму, різних покидьків, рідше приємних ароматів. Зовні хворий збуджений, тривожний, відчуває страх, рухається, уривчаста мовна продукція відбиває хворобливі переживання. Характерною рисою є те, що, незважаючи на глибоко порушену свідомість, хворі здатні робити ряд цілеспрямованих дій, вони можуть перейти вулицю при транспорті, що рухається, відімкнути двері ключем і т.д. Стани такого типу можуть тривати від декількох годин до декількох діб, вихід поступовий, закінчуються нерідко сном і так само не запамятовуються, можливе відновлення в пам'яті уривчастих психопатологічних переживань. Сутінкові стани свідомості іноді набувають форму амбулаторних автоматизмів, при яких хворі виходять з будинку, бродяжать, переїжджають із міста в місто й приходять

у себе в незнайомому місці. Такі хворі, відправляючись куди-небудь,зненацька виявляють, що перебувають в іншому місці й не пам'ятають свого шляху проходження. Сомнамбулізм (лунатизм, снохождіння) – амбулаторний автоматизм, що наступає під час сну. Хворі, що перебувають у сутінковому стані свідомості й у стані амбулаторного автоматизму, представляють підвищену соціальну небезпеку, нерідко вони роблять важкі протиправні дії, спрямовані проти особистості.

Епілептичній хворобі властиві гострі, затяжні й хронічні психози. Протікають вони з галлюцинаторно-маячливими симптомокомплексами,частішемаячливими симптомокомплексами релігійного змісту. Характерною їхньою особливістю є наявність порушення свідомості, припадків, а також виражених афективних порушень із перевагою гнівливо-злобных афектів. Крім припадків і еквівалентів епілепсія завжди протікає зі змінами особистості. При цьому виразність особистісних розладів є залежним від частоти й клінічної структури параксизмальных розладів. Зміни особистості виступають уже на ранніх етапах захворювання і є важливим діагностичним критерієм. Діапазон особистісних змін великий і коливається від нерізко виражених до глибоких з формуванням специфічного епілептичного слабоумства. З'являється в'язкість і тугоподвижність

мислення, схильність до зупинки на малоістотних деталях, труднощах відграничення важливих і другорядних деталей, обставин. Тому розповідь хворого про події стає тривалою, багатослівною, вона тоне в деталях і ніяк не може розповісти головного. Все це утруднює освоєння нового матеріалу, погіршує відтворення минулого досвіду. У змінах особистості значне місце займають афективні порушення. Хворі стають злопам'ятними (застійність афекту), уразливими, мстивими, педантичними. Наприклад, одна хвора вбила свою сестру за те, що та надягла без дозволу її нове плаття, уважала себе правою, тому що «потрібний порядок». З'являється перебільшена педантичність, пунктуальність, прагнення підтримуватичіткий порядок у своїх речах, одязі, домашніх умовах. Афективним порушенням властива полярність настрою, то гнівливо-злобливе, та зайво влесливе й удавано-доброзичливе. У такі періоди хворі схильні вживати

зменшенно-улесливі слова (миленька, доненька, сестриченька, будиночок і т.д.). Причому в них навіть у такі періоди можна помітити особливий холодний блиск очей - «сталевий блиск». Хворі епілепсією повільні, скупі, мімічні реакції одноманітні.Хворі епілепсією часто підкреслено релігійні, при цьому з особливою

старанністю й пунктуальністю дотримують релігійних обрядів, релігійна тематика звучить і у хворобливих переживаннях під час психотичних епізодів. У випадках що далеко зайшли, всі зазначені порушення формуються в картину своєрідного епілептичного слабоумства. Плин епілепсії завжди хронічний, однак можлива зупинка (стабілізація) процесу під впливом терапевтичних заходів. Лікування хворих спрямоване на купировання припадків і їхніх еквівалентів і будується за графіком застосування препаратів залежно від виду эпилептиформных розладів і

частоти їхнього прояву. Зовнішні фактори: уживання алкоголю, психогенії,

соматичні захворювання, інфекції й т.д. сприяють частішанню припадків.

Навіть на тлі лікування в такі періоди можливі виникнення судомних і бессудомных компонентів епілепсії.

Судово-психіатрична оцінка психічних порушень, властивих епілептичній хворобі, складна. Труднощі виникають при діагностиці цього захворювання, проведеного, як правило, ретроспективно, тому що під час проведення експертизи, навіть стаціонарної, не завжди можна спостерігати епілептичні припадки та їх еквіваленти. У таких випадках експерти користуються медичною документацією й даними лабораторних досліджень. Електроенцефалографічне дослідження дозволяє у великому відсотку випадків виявити наявність специфічної епілептичної біоелектричної активності мозку, що може бути присутнім у хворих епілепсією навіть на тлі лікування. При встановленому діагнозі необхідно довести наявність

або відсутність тих або інших судомних припадків або станів порушеної свідомості в момент здійснення правопорушення. Щодо цього найбільше судово-психіатричне значення мають більші й малі припадки, а також сутінкові стани. Хворим епілепсією через наявність у них короткочасних станів порушеної свідомості не рекомендується працювати з механізмами, що рухаються, і на висоті. Однак практика свідчить про те, що ці правила іноді порушуються й хворі епілепсією дістають права на керування транспортним засобом. Крім того, припадок може виникнути вперше, його не може передбачити жодна медична комісія. При експертній оцінці стану водія під час здійснення дорожньо-транспортного випадку важливе значення має констатація великого, малого припадку, або стану абсанса в момент аварії. Особи, що зробили дані протиправні діяння в зазначених станах,

зізнаються непідсудними, тому що підпадають під поняття тимчасового

розладу психічної діяльності - медичного критерію ст. 21 КПКУ, а наявність порушеної свідомості позбавляє їх можливості усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій і керувати ними. Більшу небезпеку становлять хворі епілепсією в сутінковому стані.Особливості психічних розладів цих хворих, непрогностичність часу їхнього виникнення й характер плину можуть приводити до важких протиправних діянь, зробленим у стані порушеної свідомості. Діагностика

сутінкових розладів і їхня експертна оцінка завжди проводиться за матеріалами кримінальних справ і перебуває в прямої залежності від його повноти. Діагностичними ознаками є раптовість виникнення стану, незвичайність поводження, відсутність зрозумілого мотивування вчинків, мовна продукція, що відбиває хворобливі переживання, критичний вихід зі стану, відчуття сторонності вчиненого. Посилання випробуваних на не пам'ятання подій є ознакою сутінкового стану тільки в сукупності з іншими ознаками. Випробувані, що зробили правопорушення в сутінковому стані, також підпадають під поняття тимчасового розладу психічної діяльності медичного критерію формули неосудності. З урахуванням повторюваності цих станів і необхідності серйозного лікування

епілептичної хвороби до таких осіб обов'язкове застосування примусових мір медичного характеру. Припинення примусового лікування й виписка хворих із психіатричних лікарень завжди сполучена з ризиком повторення сутінкових станів. Тому вони надалі мають потребу в диспансерному спостереженні психоневрологічних диспансерів за місцем проживання, зі строгим контролем за продовженням регулярності лікування.

Клінічне спостереження. Випробуваний Б., 32 років, обвинувачується в убивстві своєї тітки. Зі слів випробуваного, матеріалів кримінальної справи й медичної документації відомо, що спадковість психічними захворюваннями не обтяжена. У дитинстві переніс запалення легенів, ріс і розвивався правильно, у школу пішов з 7 років, учився задовільно. По характеру був спокійним, дисциплінованим, старанним учнем. Після закінчення 7 класів працював у колгоспі. В армії закінчив курси шоферів, був водієм танка, а після демобілізації працював трактористом. У справі

позитивна службова характеристика. Алкоголь уживав помірковано. В 27 років женився, має від шлюбу двох дітей. Незабаром після одруження дружина помітила у випробуваного «напади», під час яких він стискав руки, стогнав, очі були нерухливі. Випробуваний цих станів не пам'ятав.Більше розгорнуті напади в нього спостерігав брат. По описі брата, він падав, «корчився», з рота виділялася піна, потім устав, ходив, залишався байдужним до всього, на обіди не реагував. Сам випробуваний цих станів також не пам'ятав, але відзначав, що свідомість його іноді ставала

«мутною». Односільчани також відзначали, що бачили Б. на вулиці лежачим в несвідомому стані, з ним «було погано». Коли він працював на тракторі, з невідомої причини стали виникати аварії, у зв'язку із чим керівництво колгоспу відсторонило його від обов'язків механізатора. Зі скаргами на періодичні «напади» із втратою свідомості випробуваний звернувся в районну поліклініку, де йому був поставлений діагноз: «Епілепсія», лікування не було призначено. Надалі він лікувався в Ленінграді,Вільнюсі, Мінську із приводу епілепсії. Однак ліки приймав нерегулярно, тому що вважав, що вони не допомагають. Звертався до знахарів. Пізніше в нього з'явилися розгорнуті епілептичні припадки,стани раптово наступаючої люті й подавленого настрою. Як повідомляє дружина випробуваного, протягом 3 місяців, що передують правопорушенню,у нього не було припадків. Однак за останній тиждень вони відновилися й повторювалися по кілька разів у день. Близькі вирішили відвести його до знахаря. По їхньому свідченню, у цей день він поводився неправильно:намагався втекти, а потім раптом широким кроком зайшов у квартиру знахарки й сказав: «От як б'ють, в армії били й отут б'ють», поводився буйно, кричав «убити», «зарізати». По дорозі назад у машині в нього був

припадок. На наступний ранок стан Б. нормалізувався, він поснідав, грав з дітьми. Трохи що пізніше його бачила сестра відзначила, що він дуже блідий, «страшний». Не взяв принесене йому молоко, заявивши «Годуй їм своїх дітей». Потім він приніс до неї в будинок радіолу, кинув її на диван і зі словами «на, бери» утік, нічого не пояснивши. За показниками свідків, увечері того ж дня Б. виганяв знадвору теличку. Його тітка говорила: «Нехай телиця буде в сараї», на що він відповів: «Нехай буде»

і наніс тітці удар колом по голові, а потім, коли вона впала, ще три рази її вдарив. Після зробленого вбивства Б. залишався спокійним, вид у нього був усунутий, «очі зупинилися». «От як треба воювати», - сказав він братові, що підійшов, і показав на труп. Потім випробуваний підійшов до колодязя й став у нього дивитися. Відразу ж був затриманий.Наступного дня при бесіді зі слідчим він погано відповідав на питання й допитати його було неможливо. Надалі він повідомив про себе відомості,

був орієнтований, скаржився на вагу в голові, нічого не пам'ятав про те, що трапилося,. При обстеженні в ЦРЛ встановлено: з боку внутрішніх

органів відхилень від норми не відзначається. Нервова система: органічна неврологічна симптоматика відсутня. На рентгенограмі черепа змін не виявлено.

Очне дно в нормі. На электроэнцефалограмі виявляються порушення біоелектричної активності у вигляді наявності повільних хвиль і окремих коливань із гострими вершинами у всіх відділеннях у сполученні з пароксизмальною активністю. Психічний стан: свідомість ясна, орієнтування всіх видів збережені. Розмовляє охоче, із зайвою деталізацією розповідає про своє життя. Важко перемикається з однієї теми бесіди на іншу. Скаржиться на головні болі, погіршення пам'яті, судорожні припадки. Підкреслює, що завжди був міцною людиною, нічим не хворів, ліки не приймав тому що «лікувався повітрям». Про правопорушення повідомляє, що напередодні з'явився «туман у голові», від близьких довідався, що почастішали припадки. Коли ранком за ним прийшов міліціонер і велів збирати документи й речі, дуже здивувався, у відділенні міліції «дивувався», за що могли «затримати». У камері випадково згадав, що надягали наручники. Коли повідомили про вбивство

тітки перед очами «як сон» стали виникати картини, «як бере ціпок і вдаряє тітку». Однак послідовно описати картину події не може.Готовий зазнавати кари, хоча вказує, що «цей випадок зовсім незрозумілий». Відносини були гарними, убивати її ніколи не мав намір, «ніколи не вбивав і вбити не міг». У відділенні поводження впорядковане, спостерігалося три розгорнутих епілептичних припадки, після яких був приголомшений. Висновок комісії: Б. страждає епілепсією із судорожними

припадками, сутінковими розладами свідомості й змінами з боку інтелекту.

У момент здійснення правопорушення Б. перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності у формі сутінкового розладу свідомості.Непідсудний. По своєму психічному стану має потребу в примусовому лікуванні в психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу з інтенсивним спостереженням.Правопорушення, зроблені в стані дисфории, оцінюються диференційовано залежно від виразності психічних порушень. Экскульпації підлягають випробувані, афективні розлади в яких у момент здійснення правопорушення досягали психотичного рівня. Природно, підлягають экскульпации особи з гострими, затяжними хронічними епілептичними психозами. Вони підпадають під поняття хронічного психічного захворювання медичного критерію неосудності. При судово-психіатричній експертизі підлягають оцінці й частота судорожних припадків, і еквівалентів. При констатації великої

частоти цих станів, більше 5-6 разів на місяць, з урахуванням тяжкості стану випробуваних у межприступный період можливе визнання випробуваних неосудних.

Судово-психіатрична оцінка психічного стану осіб, що страждають епілепсією, що зробили протиправні діяння, у межприступном періоді опирається на глибину й виразність епілептичних змін особистості.Випробувані з рідкими припадками й неглибокими змінами психіки зізнаються осудними. Экскульпації підлягають особи з ознаками епілептичного слабоумства. Міри медичного характеру їм рекомендуються відповідно до загальних положень.

Клінічне спостереження. Випробувана С., 30 років, обвинувачується в здійсненні хуліганських дій. З матеріалів кримінальної справи, медичної документації й зі слів випробуваної відомо, що вона народилася у двійні.У віці двох місяців перенесла дифтерію, в 1,5 року хворіла на поліомієліт, відтоді відзначає слабість у правій руці. У психічному розвитку від однолітків не відставала, у школі вчитися з дев'яти

років, устигала задовільно. По характері була спокійної, товариської. З 10 років у неї з'явилися судорожні припадки із втратою свідомості, мимовільним сечовипусканням, прикусами язика й губ, які спостерігалися щодня. У зв'язку із припадками поміщена в Харківську психіатричну лікарню, де їй установлений діагноз «генуинная епілепсія». З 12 років у неї різко знизилася успішність, вона перестала засвоювати шкільний матеріал, змінилася по характері, стала дратівливої, конфліктної, з'явилися виражені коливання настрою. Періодично ставала злісною,

дратівливою, агресивною, тікала з дому. Випробувана залишила навчання в

школі, мала інвалідність II групи. З 1961 р. щорічно перебувала на лікуванні в психіатричних лікарнях. В 1969 р. С. приїхала в Москву, де намагалася проникнути у квартиру відомої співачки тому що вважала, що має унікальні вокальні дані. Була через психоприйомник відправлена в лікарню за місцем проживання. Як видно з амбулаторної карти, випробувана була нав'язлива, слащава, разом з тим збудлива, груба, злісна й конфликтна. Незважаючи на проведене противосудорожное лікування, у неї спостерігалися розгорнуті судорожні припадки, які іноді частішали до 4-5 разів у день. При останньому стацлікуванні в психіатричній лікарні їй

установлювався діагноз: «Епілепсія, генерализованна з дисфориями й слабоумством». Протягом декількох місяців була замужем, але шлюб був розірваний. Удома продовжувала поводитися неправильно: била батьків,била скло у вікнах, бродяжила, займалася дрібним злодійством, ночувала в під'їздах, один раз напала на батька й розбила йому окуляри. В 1993 р.С. знову виїхала в Москву. У поїзді жебрала, загрожувала пасажирам,виривала в них продукти. При спробі затримати її напала на співробітника міліції, сварилася, лихословила, загрожувала йому.При обстеженні в центрі встановлено: Випробувана диспластична. Внутрішні

органи без патології. Нервова система: ознак осередкової органічної

поразки центральної нервової системи не виявлено. При електроенцефалографічному дослідженні виявлені дифузійні зміни біоелектричної активності головного мозку з эпилептиформными вогнищами вгнищами в лівої височно-тім’янной області й тенденцією до генерализованим параксизмальним проявам. Психічний стан: контакт із випробуваною утруднений. Під час бесіди вона говорить повільно, непослідовно, легко збудлива, плаксива, уживає зменшувальні слова. Украй нав'язлива,слащава, схильна до афективних реакцій. У відділенні за три дні в неї спостерігалося чотири розгорнутих судорожних припадки із втратою

свідомості, тонічними й клонічними судорогами й наступним сном.Випробувана конфликтна, часто без причини свариться із хворими, при цьому ображає їх, голосно кричить, довго не може заспокоїтися. З лікарем завжди влеслива, скаржиться на всіх, вимагає до себе підвищеної уваги. Незважаючи на ситуації часто повторює те саме. Поставила проти себе всіх хворих у відділенні. По ночах не спить, ходить по відділенню.Випробувана неохайна, не стежить за своїм видом. Цілими днями

малює, зміст малюнків примітивний, дитячий, однак уважає себе гарною

художницею. Додому пише безглузді листи. Мислення випробуваної по вповільненому типі, грузле, непродуктивне. Пам'ять значно знижена, відзначаються дисфоричні розладу настрою. Критична оцінка свого стану й сформованої ситуації недостатня. Висновком комісії С. визнана психічно хворою яка страждає хронічним психічним захворюванням у формі епілепсії із частими судорожними припадками й слабоумством. По психічному стану їй рекомендовано примусове лікування в психіатричному стаціонарі зі звичайним спостереженням.

Особи, що страждають епілептичною хворобою, засуджені до позбавлення волі, підлягають спостереженню й лікуванню в медичних установах місць позбавлення волі. При стійкому погіршенні стану, прогресуванні захворювання з формуванням ознак епілептичного слабоумства, хворі можуть бути звільнені від подальшого відбування покарання й спрямовані на лікування в психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я.Судово-психіатрична оцінка осіб, що страждають епілепсією, у цивільному процесі зустрічається вкрай рідко. Як правило, мова йде про загальну дієздатність таких хворих, що вирішується залежно від загальних

психічних порушень. Хворі можуть бути визнані дієздатними й недієздатними з урахуванням ступеня й виразності слабоумства. У станах епілептичних припадків і їх параксизмов цивільні угоди не відбуваються.Хворі епілептичною хворобою іноді є свідками й потерпілими по кримінальних справах. Судово-психіатрична оцінка їхнього стану на предмет можливості правильно сприймати обставини й давати про їх правильні показання, що мають значення для справи, різна й залежить від

стадії плину захворювання й виразності психічних порушень.

Клінічне спостереження. Випробувана А., 19 років, є свідком у справі в обвинуваченні її матері в убивстві. З матеріалів кримінальної справи, медичної документації й зі слів випробуваної відомо, що батько страждав алкоголізмом, у стані сп'яніння був конфліктним, злісним, бив її матір. З п'ятирічного віку у випробуваної з'явилися судорожні припадки із втратою свідомості, і їй установлювався діагноз: «Епілепсія». У перші роки припадки повторювалися 1-2 рази на місяць, малі припадки 1-2 рази в день. Постійно одержувала противосудорожну терапію, неодноразово направлялася у психіатричні лікарні. Під впливом лікування спочатку припинилися малі припадки, а потім і великі. Однак при скасуванні терапії вони відновили. У школу пішла з восьми років, училася

задовільно, зі шкільною програмою справлялася. Закінчила дев'ять класів і поступилв в агротехнічний ліцей, на кулінарне відділення, але навчання не закінчила у зв'язку з переїздом родини в інше місто. Надалі ніде не вчилася й не працювала, тому що на новому місці проживання не мала прописки. Як видно з матеріалів кримінальної справи, 19 червня після сварки з батьком мати випробуваної нанесла йому сильні удари по голові, а потім покликала випробувану й попросила її допомогти сховати труп у шафу в коридорі. У своїх перших показаннях випробувана (єдиний свідок) повідомила, що батько пиячив, ніде не працював, бив її й матір, загрожував їм, і під час сварки мати вдарила батька сокирою по голові. В інших показаннях вона повідомила, що мати вбила батька не під час сварки, а наступного дня нанесла йому сплячому удари по голові, а потім покликала випробувану й попросила їй допомогти сховати труп у шафу в коридорі. Потім А. знову змінила показання й повідомила, що не бачила самого факту вбивства, вона нібито не заходила в кімнату батька, не знає, що там робила мати й взагалі нічого не пам'ятає про те, що трапилося.

При обстеженні в Центрі встановлено. З боку внутрішніх органів без патології. Нервова система: незначна неврологічна симптоматика, на электроэнцефалограмме виявлені помірні зміни по органічному типі, у правої височно-тим’янной області эпилептоидная активність. Висновок консультанта-невропатолога: «Епілепсія з рідкими великимими та малими припадками й дисфориями». Психічний стан: випробувана в ясній свідомості. Охоче розмовляє, іноді посміхається, правильно й послідовно повідомляє про себе відомості, докладно описує своє захворювання,

частоту нападів, позитивні результати лікування, говорить, що протягом останніх двох років був один припадок. Скаржиться на періодичні головні болі, зниження пам'яті. Розповідає, що іноді без видимої причини в неї відзначаються коливання настрою - «можу бути доброю або злою». Періоди дратівливості й злостивості тривають кілька годин. А взагалі по характеру вона добра, спокійна, любить порядок, «щоб кожна річ лежала на своєму місці». Образу пам'ятає довго, при нагоді намагається помститися. Украй неохоче розповідає про правопорушення, при цьому плаче, хвилюється, жаліє матір, до якої дуже тепло ставиться. Більш докладно

описати що відбулося відмовляється, але говорить, що «все пам'ятає».Мислення трохи докладне, інтелектуальний рівень невисокий. Мнестичні процеси збережені. Критика до свого стану й судово-слідчої ситуації збережена. Висновок комісії: А. страждає психічним захворюванням у формі епілепсії з рідкими судорожними припадками й змінами з боку психіки. У період здійснення правопорушення її матір'ю у випробуваної не спостерігалося якого-небудь тимчасового розладу психічної діяльності, у тому числі параксизмального стану. По своєму психічному стану вона в той період могла правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання. По психічному стану в цей

час також може правильно відтворювати обставини що відбулися.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 530; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.091 сек.